Електрогастрографія: суть методу, показання та протипоказання, підготовка, техніка виконання і розшифровка результатів

Електрогастрографія – дослідження шлунка, що застосовується в гастроентерології для оцінки рухової функції органу шляхом реєстрації електричних потенціалів, що виходять від нього. Метод впроваджено в практичну діяльність в середині 20 століття Собакиным і співавторами. Крім шлунка він дозволяє досліджувати і інші відділи травного тракту. Він абсолютно безпечний, неинвазивен і може застосовуватися у хворих, які мають протипоказання до застосування альтернативних досліджень. Але в даний час ця процедура використовується нечасто, оскільки існує великий арсенал методик, що володіють більш широкими діагностичними можливостями.

§ Зміст

• Суть методу
• Показання та протипоказання
• Підготовка
• Техніка виконання
• Діагностичні можливості
• Розшифровка результатів
• До якого лікаря звернутися
• Висновок
• Подивіться популярні статті

 

Суть методуЕлектрогастрографія проводять при підозрі на захворювання, які можуть супроводжуватися порушенням моторики шлунка

Застосування электрогастрографии в клінічній практиці дає можливість зафіксувати біоелектричну активність шлунка та оцінити її. Ця інформація може бути важливою для лікаря в процесі постановки діагнозу або оцінки ефективності лікування, так як біоструми, що йдуть від внутрішніх органів, змінюють свої характеристики при різних патологічних процесах. Всі вимірювання проводяться прямим або непрямим методом:

• У першому випадку електроди накладаються безпосередньо на стінку органу. Таке дослідження відрізняється особливою точністю, але в зв’язку з інвазивністю на практиці використовується дуже рідко (наприклад, під час операції).
• Другий метод передбачає реєстрацію біоелектричних потенціалів з поверхні тіла в області розташування шлунка. При периферичної электрогастрографии вимірювання електричного сигналу проводиться з кінцівок.

У нормі гладком’язові клітини шлунка мають мембранний потенціал спокою, який забезпечується різною концентрацією іонів по обидві сторони мембрани. Час від часу цей потенціал змінюється, що реєструється приладом як повільні хвилі. Вони обумовлені почерговою зміною фаз деполяризації і реполяризації.

Для кожного відділу шлунково-кишкового тракту характерно виникнення повільних хвиль певної частоти. Її значення визначає максимально можливу частоту скорочень гладком’язових волокон травного тракту. Так, у шлунку вона коливається від 0,031 до 0,070 Гц, а в дванадцятипалій кишці – від 0,181 до 0,250 Гц.

Слід зазначити, що ці хвилі самі по собі не здатні викликати м’язове скорочення. Останнє забезпечується виникненням потенціалу дії, який не реєструється электрогастрографией, але має тісний взаємозв’язок з повільними хвилями. Їх амплітуда збільшується при активних скороченнях стінки органу.

Показання та протипоказання

У ролі показань до электрогастрографии можуть виступати різні хвороби органів верхнього поверху черевної порожнини, при яких лікаря необхідна інформація про їх рухової активності. Найчастіше це:

• гастрити;
• виразкова хвороба;
• рефлюкси (закидання вмісту дванадцятипалої кишки в шлунок або в стравохід);
• пілоростеноз;
• висока кишкова непрохідність;
• мезентеріальний тромбоз;
• спайкова хвороба очеревини.

Також процедура може проводитися при патології інших відділів травного тракту.

Метод абсолютно безпечний і може застосовуватися як у дорослих (зокрема вагітних жінок), так і у дітей. В літературі не описано жодного протипоказання для дослідження. Воно не викликає дискомфорту у хворих. При необхідності процедуру проводять навіть у пацієнтів, які перебувають у важкому стані, а також після операції.

Деякі труднощі виникають, якщо пацієнт не може довго перебувати в горизонтальному положенні в спокійному стані. Адже зайві рухи, напруга м’язів черевного преса, кашель, чхання, розмови сприяють формуванню перешкод і додаткових хвиль.

Якщо у людини встановлений кардіостимулятор або інші імплантати, то про це потрібно обов’язково повідомити лікаря перед процедурою, так як їх наявність в організмі може вплинути на хід дослідження.

ПідготовкаЩоб підвищити достовірність дослідження, перед электрогастрографией хворому не рекомендують курити

Для отримання достовірної інформації про рухової функції шлунка перед дослідженням необхідна підготовка. Суть її полягає в наступному:

• дотримання низкошлаковой дієти за 2-3 дні до передбачуваної процедури (виключення з раціону газованих напоїв, алкоголю, бобових, цільного молока, солодощів, свіжих овочів, жирної їжі);
• скасування медикаментів, здатних вплинути на моторику органу (за 12 годин і раніше);
• відмова від куріння перед дослідженням (нікотин стимулює моторику шлунка).

Техніка виконання

Методика электрогастрографии відрізняється простотою. Перед початком дослідження необхідно правильно розташувати електроди:

• Перший з них накладається на зону проекції шлунка на передню черевну стінку або передпліччя. Він вважається активним.
• Неактивний електрод розташовується на передній поверхні гомілки, де відсутні сухожилля і м’язи.

Дослідження починається натщесерце, а потім продовжується після пробного сніданку. Зазвичай він включає білий хліб (150 г) і чай з цукром (200 мл). Також запис электрогастрограммы може виконуватися після перорального прийому лікарських засобів або проведення фізіотерапевтичних процедур. У деяких випадках при необхідності дослідження не припиняється протягом доби.

Для реєстрації біопотенціалів інших відділів травної системи необхідно вносити зміни в електричну схему приладу.

Діагностичні можливості

Після обробки отриманих даних лікар оцінює:

• електричну активність шлунка, при необхідності – всіх відділів кишечника;
• моторику досліджуваних органів, ритмічність окремих скорочень і злагодженість їх роботи.

Ця інформація важлива для постановки діагнозу. Її правильне використання дозволяє:

• виявити патологічні процеси в травному тракті, що протікають з порушенням його моторно-евакуаторної функції;
• визначити взаємозв’язок між порушеннями на різних рівнях;
• провести моніторинг рухової функції органу в ранньому післяопераційному періоді;
• оптимально підібрати лікування й оцінити його результати.

Розшифровка результатів

В процесі розшифровки результатів дослідження визначають частоту і амплітуду зареєстрованих хвиль. У нормі частота до і після їжі становить 3±0,02 коливання в хвилину, а амплітуда – до їжі – 0,26±0,05 мВ, після їжі – 0,33±0,3 мВ. При наявності патології шлунка ці значення можуть змінюватися в бік зниження або підвищення.

При захворюваннях шлунка спостерігаються наступні зміни на электрогастрограмме:

• хаотичне невпорядковане розташування зубців;
• чергування зубців з різним вольтажем;
• реєстрація додаткових хвиль, пов’язаних з тонічним скороченням м’язових волокон;
• різке наростання амплітуди і частоти основних хвиль під час больового нападу;
• високий вольтаж при формуванні пілоростеноза.

Достовірної зв’язку між типом элетрогастрограммы і характером патологічного процесу в ході дослідження не вдається виявити, так як отримані дані відображають зміни функціонального характеру. Але застосування электрогастрографии відкриває можливості та перспективи для вивчення впливу різних факторів (у тому числі медикаментів) на моторику шлунка.

До якого лікаря звернутися

Для призначення электрогастрографии слід звернутися до гастроентеролога. Саме дослідження проводиться у відділенні функціональної діагностики. Однак зазначимо, що подібна апаратура вже практично ніде не збереглася, так як вона замінена більш інформативними дослідженнями.

Висновок

Электрогастрография – абсолютно безпечний метод, який використовується для діагностики хвороб органів травлення поряд з іншими процедурами. Відсутність побічних ефектів і хороша переносимість процедури дозволяє призначати її важким хворим, вагітним жінкам, маленьким дітям, не побоюючись за їх здоров’я. Причому дослідження може повторюватися стільки разів, скільки необхідно лікаря для виявлення патологічних змін і підбору лікарської терапії.