Абсцес молочної залози: чому виникає, як проявляється, як лікувати

Абсцес молочної залози – це розташований в товщі грудей і оточений капсулою гнійник, формування якого було спровоковано гнійно-запальним процесом. Частіше подібні гнійні порожнини формуються за ускладненого перебігу гематом, маститів та інших запальних процесів молочної залози.

Зазвичай пацієнтами мамолога стають жінки, але абсцес може формуватися і у дітей, підлітків і чоловіків. У годуючих матерів гнійні порожнини частіше формуються протягом перших 1,5 місяців після пологів, а у дітей до року – в перші 4-6 тижнів життя. Частіше абсцеси грудей виникають тільки в одній залозі, а двосторонні порожнини формуються рідко і зазвичай виявляються у новонароджених.

Чому утворюються абсцеси грудей? Як вони класифікуються? Які симптоми виникають при їх формуванні? До яких наслідків можуть призводити абсцеси молочних залоз? Як вони діагностуються і лікуються? Відповіді на ці питання допоможе отримати ця стаття.

§ Зміст

• Причини
• Класифікація
• Симптоми
• Можливі ускладнення
• Діагностика
• Лікування
• Прогноз
• До якого лікаря звернутися?
• Подивіться популярні статті

 

ПричиниЧаста причина абсцесу грудей — мастит

Абсцес молочної залози зазвичай провокується попаданням в тканини грудей гноєродной мікрофлори, яка заноситься разом зі струмом лімфи і крові з інших гнійних вогнищ. Збудниками запальної реакції частіше стають стафілококи і стрептококи, у деяких випадках вони комбінуються з кишковою паличкою або протеобактериями. Патогенні мікроби поступають в тканини залози гематогенно, лімфи (при запаленні лімфатичних вузлів) або через мікропошкодження на шкірі грудей (вогнищами інфекції в цих випадках стають фурункули, карбункули, ділянки піодермії).

Основними причинами розвитку абсцесу стають такі захворювання та стани:

• мастит – викликається застоєм молока в протоках;
• призводять до формування гематоми, травми молочної залози – інкапсуляція крові провокує нагноєння і формування гнійника;
• галактофорит – це запальний процес провокується травмою залози, при додатковому інфікуванні на тлі цього захворювання може розвиватися гнійна порожнина;
• гнійно-запальні процеси (висипання при піодермії, фурункули або карбункули, лімфаденіт) – поширення інфекції відбувається через мікротравми, тріщини і мікротріщини (при надмірно сухій шкірі в області соска) або гематогенним шляхом;
• кісти і пухлини грудей – зростання цих утворень створює компресію (здавлення) молочних проток і судин, а виникає застій викликає запалення і нагноєння тканин грудей;
• гормональні збої – при порушення балансу гормонів молочні залози стають набряклими, і створюється застій крові і лімфи в поєднанні з розмноженням патогенних мікроорганізмів може провокувати формування гнійника;
• виконання нестерильними предметами інвазивних маніпуляцій (пірсинг соска, тату, малі хірургічні втручання тощо) – недотримання правил асептики в цих випадках сприяє внесенню в тканини молочних залоз патогенної флори і формування абсцесу.

Привертати до розвитку гнійної порожнини можуть такі чинники:

• куріння;
• ослаблений імунітет;
• ендокринні патології;
• застій молока;
• тріщини на ареолах і сосках;
• носіння предметів пірсінгу;
• неправильно підібраний бюстгальтер.

Класифікація

Залежно від місця локалізації гнійної порожнини мамологи виділяють наступні різновиди абсцесів:

• підшкірний – знаходиться неглибоко під шкірою або підшкірної жирової клітковиною;
• интрамаммарный – локалізується в залізистої тканини;
• ретомаммарный – розташовується між жировою тканиною молочної залози і м’язами грудної клітки;
• субареолярный – знаходиться під соском і/або ареолою.

Найнебезпечнішою формою абсцесу грудей є його ретромаммарная форма, так як його безпосередня близькість біля м’язів грудної клітки небезпечна розплавленням цих тканин і попаданням гною в порожнину грудної клітки. З-за цього гноеродная інфекція може вражати знаходяться там тканини і життєво важливі органи – серце і легені. Крім цього, ускладнений перебіг цього різновиду абсцесу істотно підвищує ризик розвитку сепсису.

В залежності від кількості гнійників виділяють одиничні або множинні абсцеси. При залученні в цей гнійний процес одній грудей говорять про односторонньому абсцесі, а при ураженні обох залоз – про двосторонній.

Симптоми

Маніфестація абсцесу молочної залози відбувається гостро і супроводжується підвищенням температури тіла до 37-39 градусів. У жінки з’являються виражені болі в ураженій грудей, вона стає набряклою, збільшується в об’ємі і на поверхні шкіри виникає ділянку почервоніння в зоні проекції гнійника. Під час дотиків або ходьби досаждающие болем відчуття посилюються. З-за гіпертермії та інтоксикації у хворої погіршується апетит, виникає відчуття слабкості, постійної слабкості, серцебиття, іноді присутні болі в м’язах і суглобах. З боку ураженої грудей збільшуються розташовані в області пахв лімфовузли.

У деяких пацієнток, у яких гнійна порожнина знаходиться поблизу від молочних проток або процес запалення протікає надзвичайно бурхливо, з соска періодично або постійно витікає запальний випіт або гнійний ексудат (іноді з домішками крові).

Різні форми абсцесів грудей мають свої характерні прояви:

• при підшкірному або интрамаммарном – шкіра над гнійним вогнищем червоніє, стає гарячою, ущільнюється, може лисніти і в рідкісних випадках виразкуватись, якщо абсцес розташований поверхнево і лікування відкладається «на потім», а при глибоких гнійних порожнинах видимі прояви майже відсутні;
• при субареолярном – сосок і навколишнє його ареола збільшуються в розмірі з-за присутності набряку;
• при ретромаммарном – груди набуває напівсферичну форму, підводиться і її сама верхня точка прямує вперед і догори, при промацуванні над її верхньою межею підстави визначається флуктуація (тобто відчуття переміщення рідини, що витісняється догори набряклими і запаленими тканинами).

Приблизно через 3-4 дні зазвичай відбувається капсулювання гнійника і симптоми стають менш вираженими, а загальний стан значно поліпшується за рахунок зменшення болів і менш вираженої інтоксикації організму. Однак при відсутності лікування або подальшому прогресуванні абсцесу прояви можуть виникати знову.

Особливо небезпечно присутність ретромаммарных абсцесів. При прориві гною в порожнину грудної клітки у хворого різко погіршується загальний стан, приєднуються симптоми плевриту, перикардиту, медіастиніту та інших запальних процесів тканин і органів цієї частини тіла.

Можливі ускладнення

При відсутності лікування або ослабленому імунітеті на тлі абсцесу молочної залози можуть розвиватися наступні ускладнення:

• прорив гнійної порожнини і формування флегмони;
• у годуючих жінок у молоці можуть з’являтися кров’янистої-гнійні домішки з-за прориву гною в молочні протоки;
• метаплазія (трансформація) довгостроково існуючого абсцесу і оточуючих його тканин в злоякісне новоутворення;
• розвиток запальних процесів органів грудної клітини при прориві ретромаммарного гнійника;
• сепсис при вступі інфекції в кров’яне русло.

ДіагностикаУЗД молочних залоз дозволяє виявити в товщі тканин обмежена порожнина, наповнена гноєм

Запідозрити розвиток абсцесу молочної залози доктор може за ознаками цього захворювання та присутності в анамнезі захворювань, що сприяють розвитку гнійної порожнини. Для підтвердження діагнозу виконуються наступні дозволяють виявляти гнійник і оцінювати загальний стан пацієнта дослідження:

• клінічні аналізи сечі і крові – в результатах виявляються ознаки запалення (наявність білка і великої кількості лейкоцитів у сечі, лейкоцитоз зі зрушенням лейкоцитарної формули вліво і підвищення ШОЕ в крові);
• УЗД грудей – дозволяє візуалізувати місце локалізації гнійної порожнини, визначає розміри абсцесу і деталі про його повідомленні з протоками, гнійник визначається як пляма затемнення з чіткими або розмитими обрисами, внизу у якого присутня темна «доріжка», чіткий контур характеризує наявність капсули, а «доріжка» вказує на присутність рідкого гнійного ексудату;
• бактеріологічний посів виділень з соска або пункційного матеріалу (виходить під час пункційної біопсії під контролем УЗД) – виконується з метою виявлення збудника запалення і проведення аналізу для визначення чутливості інфекційного агента до антибіотиків та антимікробних засобів;
• мамографія – відображає такі параметри патології, як і УЗ-сканування, може покращувати інформативність цього дослідження і використовуватися для диференціації абсцесу з незапальними патологіями, але застосовується обмежено через що виникають під час затиснення залози між пластинами апарату сильних болів в грудях;
• КТ молочної залози – виконується при малої інформативності інших досліджень для візуалізації гнійника і особливостей локалізації і будови, особливо часто рекомендується при необхідності диференційної діагностики.

Для виключення помилок абсцеси молочної залози диференціюють від наступних патологій:

• фіброаденома;
• жировий некроз;
• гематома;
• флегмона;
• карцинома.

Для диференціальної діагностики виконуються наступні дослідження:

• цитологічний аналіз виділяється з соска ексудату;
• біопсія вогнища під контролем УЗД і гістологічне дослідження отриманої тканини.

Лікування

Усунення абсцесу молочної залози може досягатися тільки хірургічним шляхом. Для цього пацієнтку готують до виконання розтину і дренування гнійної порожнини.

Місце розрізу при операції з видалення абсцесу визначається клінічним випадком. Іноді він проводиться від центральної частини соска до основи грудей, а в інших випадках – під складкою у підстави молочної залози.

Після отримання доступу до порожнини гнійника хірург оглядає рану і розкриває виявлені порожнини. Якщо їх кілька, то для покращення дренування порожнини абсцесу об’єднують в одну. Сформовані та очищені від гною тканини промивають антисептичними розчинами. Далі в порожнину встановлюється трубка – дренаж для промивання і введення лікарських засобів у післяопераційному періоді. Це пристосування залишається в рані на 3-4 доби, а після припинення виділення ексудату його видаляють. Після установки дренуючої трубки хірург ушивает пошарово тканини в операційному полі і накладає стерильну пов’язку.

У деяких випадках для видалення абсцесу може застосовуватися малоінвазивна методика, яка полягає в аспіраційному видалення гнійного вмісту. Цей спосіб може виконуватися тільки при наявності одиничної гнійної порожнини невеликого розміру. В інших випадках ефективності кінцевого результату цієї операції недостатньо для повного усунення гнійно-запального процесу, і абсцес може рецидивувати.

Після проведення операції призначається прийом антибіотиків або антибактеріальних лікарських засобів, нестероїдних протизапальних препаратів і введення інфузійних детоксикуючих розчинів. Паралельно виконуються перев’язки і догляд за дренажною трубкою.

З метою усунення збудника гнійно-запального процесу можуть призначатися пеніциліни, цефалоспорини та фторхінолони. Знеболювання та зменшення проявів запалення досягається за допомогою прийому нестероїдних протизапальних засобів. Для стабілізації імунної системи призначають імуномодулятори.

Після зняття швів і при відсутності ускладнень жінку виписують з стаціонару. Їй рекомендується дотримання щадного режиму до повного загоєння шва та призначається дата контрольного огляду у мамолога.

Прогноз

При проведенні сучасного і правильного лікування прогноз при абсцесі грудей сприятливий. Ускладнення після операції спостерігаються рідко, після загоєння груди повністю відновлює свою функціональність. Єдиним небажаним наслідком лікування абсцесу стає залишається після втручання рубець. Для його усунення можуть проводитися різні косметологічні процедури або пластичні операції.

До якого лікаря звернутися?

При появі болю в грудях, її набряку, припухлості, підвищенні температури і погіршення загального самопочуття слід звернутися до мамолога. Після проведення УЗД молочної залози і деяких лабораторних аналізів (бакпосіву, загальних аналізів сечі і крові, цитологічного і гістологічного досліджень) доктор ставить остаточний діагноз і призначає дату операції.

Абсцес молочної залози зазвичай присутній в одній грудей і супроводжується формуванням капсулах гнійника. Для його виявлення повинні використовуватися не тільки інструментальні, але і лабораторні методики діагностики, що дозволяють проводити диференціацію цього захворювання з іншими патологіями і визначати тактику його максимально ефективного видалення і дренування. Лікування абсцесів грудей проводиться тільки хірургічним шляхом.