Головна » Вагітність і діти » Панічні атаки у дітей: причини, симптоми, лікування

Панічні атаки у дітей: причини, симптоми, лікування

При появі у дітей нападів страху, який виникає без видимих причин, триває 20-25 хвилин і супроводжується проявами розладів функціонування вегетативної нервової системи, говорять про панічної атаки. Дитина під час нападу може ставати блідим, його шкіра вкривається потом, пульс частішає, виникає стан заціпеніння або готовність до втечі від обставин або факторів страху.

Вперше подібні стани стали називати панічною атакою в 1980 році. У літературі можна зустріти й інші назви-синоніми даного терміна: пароксизмальна тривога, вегетативно-судинний криз, панічний розлад.

За даними статистики, панічні атаки спостерігаються приблизно у 3 % дітей, частіше вони виявляються у дітей шкільного віку. Як не пропустити появу панічної атаки у дитини і помітити її симптоми? Які причини можуть викликати такий стан? Які методи діагностики і лікування використовуються для усунення панічних атак? Чи можна уникнути їх появи? Відповіді на ці питання вам допоможе отримати наша стаття.

§ Зміст

  • Чому виникають панічні атаки?
  • Різновиди панічних атак у дітей
  • Симптоми
  • Можливі ускладнення
  • Діагностика
  • Невідкладна допомога дитині під час панічної атаки
  • Лікування
  • Профілактика
  • Прогноз
  • До якого лікаря звернутися

Страх, що призводить до паніки, є нормальною реакцією людини на ситуації, що становлять загрозу здоров’ю або життю. Наприклад, цілком зрозуміла реакція на раптовий напад собаки або пожежа. При панічних атаках стани, що викликаються страхом, запускаються без присутності дійсно небезпечних факторів. Наприклад, дитина панікує при вигляді людини з бородою, при різких звуках або спалахах світла. У відповідь на нешкідливий фактор у нього відбувається викид адреналіну в кров, виникає тахікардія і формується бажання втекти або напасти.

Чому виникають панічні атаки?У недовірливих, вразливих дітей панічні атаки розвиваються частіше

Вегетативно-судинний криз у дитини стає наслідком комбінації психологічних, біологічних і соціальних факторів.

До психологічних факторів, обумовлених особливостями характеру, відносять:

  • схильність до іпохондрії – проявляється підвищеною тривожністю при погіршенні стану здоров’я, постійним і гіпертрофованим увагою до свого здоров’я;
  • демонстративність – поведінка супроводжується бажанням отримувати увагу і визнання від оточення, нерішучістю стати предметом насмішок, показувати себе з найкращого боку і бути в центрі уваги, спробами бути більш привабливим у зовнішності і стати популярним серед друзів та однолітків;
  • тривожна помисливість – супроводжується підвищеною вразливістю і сугестивністю, які призводять до частих тривожним станам.

До соціальних чинників відносять:

  • важкі матеріально-побутові умови;
  • проблемні сім’ї: алкоголізм батьків, грубі форми з’ясування стосунків, що призводять до необхідності захищати себе, конфлікти у поглядах, емоційна холодність.

Біологічними причинами появи панічних атак можуть ставати наступні фактори:

  • патології нервової системи – інфекційні ураження нервової системи, порушення вегетативної регуляції, пренатальні і постнатальные травми;
  • інтоксикації – прийом наркотиків, алкогольних напоїв і тривале застосування деяких лікарських засобів;
  • генетична схильність – наявність в анамнезі у родичів панічних атак;
  • гормональний дисбаланс – відхилення в рівні гормонів під час статевого дозрівання, місячних або при початку статевого життя викликають реакції з боку вегетативної нервової системи та підвищують ризик появи атак у багато разів;
  • порушення в роботі нервової або серцево-судинної систем.

Механізми виникнення панічних атак у дітей засновані на взаємодії соціально-психологічних і нейробіологічних компонентів.

При порушенні балансу гормонів і нейромедіаторів у дитини знижується концентрація ГАМК, швидше метаболізується норадреналін, підвищується рівень серотоніну і катехоламінів. У дітей з цими порушеннями виникають фобії і панічні атаки, які активуються деякими життєвими ситуаціями:

  • надмірна авторитарність старших;
  • емоційна холодність батьків;
  • часті стресові ситуації;
  • надмірна вимогливість батьків і педагогів.

При виникненні страху і паніки доводиться проявляти постійну пильність, так як вплив даних факторів провокує бажання втечі або атаці.

Різновиди панічних атак у дітей

У залежності від характерних особливостей панічних атак дитячого віку фахівці виділяють такі їх різновиди:

  • Розгорнуті (або великі) напади. Клінічні прояви даних атак супроводжуються виникненням як мінімум 4 симптомів. Епізоди нападів з’являються один раз в тиждень або місяць.
  • Малі напади. Атаки можуть виникати кілька разів протягом доби і супроводжуються 4 симптомами.

СимптомиПри панічної атаки дитина відчуває незрозумілий страх, тривогу

У дітей епізоди панічних атак з’являються спонтанно, тобто їх виникнення неможливо пов’язати з загрозами для здоров’я або життя. На тлі цих нападів може бути нічим не зрозумілий страх. Наприклад, дитина чомусь боїться вийти на вулицю, відкрити двері знайомому, почати розмову з незнайомою людиною або потрапити під дощ.

Основним симптомом панічної атаки є сильний страх і дискомфорт (тобто пароксизмальна тривога). Цей стан виникає раптово і за 3-10 хвилин досягає свого максимального прояву. Його тривалість становить від 10 до 25 хвилин, а вираженість залежить від безлічі додаткових внутрішніх і зовнішніх факторів. Вона може варіювати від внутрішнього напруги до явної і сильної паніки.

Вираженість ознак інших проявів панічної атаки так само варіабельна. Додаткові симптоми, що виникають у відповідь на відчуття інтенсивного страху, проявляються у вигляді вегетативних порушень:

  • нудота (аж до блювоти);
  • запаморочення;
  • тремтіння рук;
  • болі, печіння або відчуття дискомфорту в області живота або грудей;
  • клубок у горлі і ускладненість при ковтанні;
  • сухість у роті;
  • підвищене потовиділення;
  • мимовільне сечовипускання або акт дефекації (у дітей молодшого віку);
  • діарея;
  • порушення координації рухів;
  • хиткість ходи;
  • судоми;
  • оніміння і поколювання в кінцівках;
  • погіршення якості слуху або зору;
  • псевдопарезы рук і ніг.

Під час панічної атаки змінюється і психічний стан хворого. У дитини може бути легке помутніння свідомості (аж до предобморочного стану або непритомності), дезорієнтація в просторі, відчуття нереальності навколишнього простору. Іноді паніка призводить до виникнення страху смерті, божевілля або втрати контролю над собою. Дитина в момент панічної атаки стає розгубленим і переляканим. Якщо напад відбувається в нічний час, то його прояви виражаються в всхлипываниях і вскрикиваниях під час сну. Після пробудження у хворого спостерігається втомлений вигляд, відзначається загальна слабкість або плач.

Спостереження фахівців показують, що найчастіше напади панічних станів виникають в денний час, а виключно вночі вони відбуваються набагато рідше. Іноді епізод паніки з’являється перед або відразу після засинання, під час пробудження серед нічного сну. У цих випадках до проявів панічних атак додаються ознаки безсоння.

У деяких клінічних випадках панічні атаки у дітей самі по собі зникають на деякий час. Як правило, ці епізоди ремісії обумовлені зменшенням стресових впливів. Подібні періоди затишшя нерідко присипляють пильність батьків дитини, і вони можуть відкладати візит до лікаря. Однак після ремісії зазвичай знову з’являється загострення, і наступні панічні атаки, як правило, стають більш інтенсивними. Саме тому фахівці не рекомендують нехтувати присутністю панічних проявів і завжди проводити курс лікування цього порушення, так як згодом пароксизмальні порушення можуть ставати причиною розвитку більш небезпечних психічних відхилень.

Можливі ускладнення

При відсутності правильної та своєчасної корекції панічні атаки можуть ставати причиною розвитку соматичних і психічних патологій:

  • захворювання серця та судин;
  • епілепсія;
  • інші види неврозів;
  • непритомність з підвищенням частки ймовірності отримання травм;
  • невралгії;
  • формування фобій;
  • депресія;
  • соціальна дезадаптація.

ДіагностикаРозібратися в причинах панічних атак у дитини допоможе психотерапевт

Виявлення факту присутності панічних атак нерідко може нездатністю маленького пацієнта розповісти про свої страхи, дискомфортних відчуттях і тривогах. Нерідко навіть для батьків малюка сама ситуація під час епізоду жаху стає або загадкою, або стресом. З-за таких реакцій дорослі можуть навіть викликати швидку допомогу.

Якщо на тлі панічних атак у дитини присутні і соматичні захворювання (наприклад, бронхіальна астма, хвороби серця і ін), то епізоди пароксизмальних розладів виявити ще складніше із-за схожості проявів патологій. У таких клінічних випадках спроби виявлення порушень психіки зазвичай призводять до постановки помилкового діагнозу і найчастіше медики помиляються в бік вегетосудинної дистонії. Згодом призначене лікування не надає ефекту, і проблема залишається на своєму місці – ні ознак погіршення, ні ознак поліпшення в стані психіки не з’являється. А при відсутності адекватного лікування панічні атаки можуть тільки збільшуватися і стають більш частими, тривалими і яскраво вираженими.

Для виявлення панічних атак лікар аналізує наступні дані про хворого дитину:

  • коли виникли перші напади, з чим було пов’язане їх виникнення;
  • як часто з’являються епізоди паніки;
  • були випадки панічних атак у близьких родичів;
  • яка психологічна атмосфера в родині;
  • присутні в анамнезі неврологічні розлади;
  • збір і аналіз результатів тестування для виявлення особистісних і емоційних особливостей, схильностей до фобій та загальної напруженості, які сприяють розвитку паніки.

При необхідності виявлення соматичних захворювань, які є першопричиною панічних атак або ставлять під сумнів правильність діагнозу, дитину направляють до профільного спеціаліста: пульмонолога, кардіолога, психотерапевта та ін.

Для виключення помилок після обстеження виконується диференціальна діагностика панічних атак з такими патологіями:

  • захворювання ендокринної, нервової, серцево-судинної, дихальної системи;
  • побічні ефекти від прийому ліків.

При необхідності обстеження у профільного спеціаліста доповнюється проведенням інструментальних і лабораторних досліджень.


Невідкладна допомога дитині під час панічної атаки

Тактика поведінки батьків або оточуючих дитини людей при наданні першої допомоги під час нападу панічної атаки залежить від віку, складу особистості і ступеня вираженості проявів пароксизмальної тривоги. Рекомендується:

  • Заспокоїти дитину спокійним тоном і пояснити в максимально доступній формі, що з ним відбувається.
  • Дати зрозуміти, що скоро це стан пройде і не завдасть їй ніякої шкоди.
  • Створити максимально комфортну обстановку навколо: усунути провокуючий фактор (якщо це можливо), нормалізувати температурний режим, забезпечити доступ свіжого повітря, зняти незручний одяг і пр. Якщо є можливість, то слід умити дитини дуже теплою/холодною водою або дати йому потримати руки під струменем води необхідної температури. Температура води в цих випадках визначається станом дитини за принципом «навпаки» – якщо йому жарко, то вона повинна бути холодною і навпаки.
  • Спробувати допомогти дитині виконати дихальні вправи для заспокоєння. Дихати він має рівно і видих повинен бути дещо подовженим: вдих на два рахунки, видих на 3 рахунки і затримка дихання на 1 рахунок.
  • Порадити дитині не фіксувати увагу на тих відчуттях, які випробовуються їм на фізичному рівні. Для цього можна відвернути його іншою цікавою для нього темою, поставити питання про когось з близьких. Більш доросла дитина, яка опинилася без супроводу, може спробувати повторити про себе считалочку, вірш або поговорити з родичами по телефону.
  • При сильній паніці дати прийняти рекомендоване фахівцем седативний засіб (наприклад, екстракт валеріани, Персен, препарат на основі брому тощо).
  • Порадити дитині зайнятися чим-то: скласти в стопку книги, перерахувати дерева навколо, поспостерігати за рибками в акваріумі і т. п.
  • Ні в якому разі не кричати на дитину під час нападу і не лаяти його за виникло стан. При бесіді з ним тон голосу повинен залишатися максимально спокійним, урівноваженим і впевненим.

Лікування

Мета терапії при панічних атаках спрямовується на усунення або полегшення з’являються під час нападу психологічних і вегетативних розладів. Вкрай важливо під час лікування надавати паралельне вплив на усунення провокуючих наступ атак факторів. Наприклад, якщо насильство чи емоційна холодність в родині будуть присутні, то лікування залишиться малоефективною.

При легких проявах панічних атак і відсутності соматичних патологій, які стають їх першопричиною, консервативна терапія може починатися тільки з прийомів психокорекції. Для цього дитині призначаються сеанси когнітивно-поведінкового лікування, аутотренінгу та дихальної гімнастики. Досвідчений психолог навчає маленького пацієнта управління почуттями та емоціями, методів аналізування провокують напад ситуацій, планування вирішення виникаючих життєвих проблем і способів розслаблення під час атаки.

Якщо психологічна корекція не надає очікуваного ефекту, то в план терапії включають прийом препаратів для попередження нападів. Ці призначення повинні проводитися лікарем-психіатром, який може підбирати засоби згідно з віком дитини, частоти атак і ступеня їх вираженості. Під час прийому препаратів неприпустимо акцентування уваги дитини на його стані, оскільки такий підхід лише поглиблює зацикленість дитини на існуючу проблему і ускладнює перебіг цієї недуги.

У план медикаментозної терапії можуть включатися наступні препарати:

  • трициклічні і тетрациклічні антидепресанти – рекомендуються при наявності фобій, тривозі очікування і депресивних станах;
  • інгібітори МАО (або інгібітори моноаміноксидази) – застосовуються для усунення депресивних проявів і переривають ланцюг запуску паніки шляхом впливу на дії норадреналіну і серотоніну;
  • селективні серотонінергічні препарати використовуються в педіатричній практиці найчастіше, так як дають малий діапазон побічних реакцій, що усувають прояви тривожності без седативного ефекту, можуть застосовуватися довгостроково і безпечно;
  • бензодіазепіни – використовуються нечасто; незважаючи на те, що дають швидкий ефект, рідкісне призначення цих коштів пояснюється великим переліком можливих побічних реакцій і наслідків.

Тривалість прийому препаратів для попередження панічних атак підбирається індивідуально. Курси їх застосування не повинні бути тривалими, так як всі ці фармакологічні засоби несприятливо впливають на процес навчання, можуть викликати часту стомлюваність і сонливість.


ПрофілактикаПсихологічний комфорт в сім’ї, довірчі відносини дитини з батьками відіграють важливу роль у профілактиці панічних атак

Попередити розвиток панічних атак в деяких випадках допомагають наступні рекомендації:

  • психологічний комфорт в сім’ї і дитячому колективі;
  • довірливі й теплі стосунки між дитиною і батьками;
  • заохочення за успіхи;
  • моральна підтримка при заворушеннях;
  • адекватна поведінка батьків при лікуванні у дитини інших захворювань (без акцентування уваги на недугу);
  • профілактика вживання спиртних напоїв, наркотиків і куріння;
  • попередження інтоксикацій;
  • своєчасне лікування захворювань нервової, ендокринної та інших систем і органів.

Прогноз

Прогноз при панічних атаках у дітей залежить від присутності деяких особливостей складу особистості і характеру. При відсутності тривожності, депресії і іпохондрії він зазвичай сприятливий. Якщо ж дитина трагічно ставиться до свого стану, то напади можуть призводити до розвитку різних наслідків: дезадаптації в соціумі, фобій перед натовпом і великими відкритими площами.

До якого лікаря звернутися

При появі у дитини нападів, які супроводжуються панікою, що приводить до розвитку пригніченості або атак і вегетативних порушень (тахікардія, відчуття грудки в горлі, нестачі повітря тощо), слід звернутися до дитячого невролога або психотерапевта. Після всебічної діагностики лікар ставить діагноз і може рекомендувати спостереження у інших профільних спеціалістів (наприклад, у кардіолога, ендокринолога та ін). Лікування панічних атак полягає в застосуванні психологічних методик та прийомі лікарських засобів, що попереджають розвиток нападів.

Панічні атаки у дітей супроводжуються раптовим появою епізодів сильного страху, які проявляються панікою та ознаками порушення функціонування вегетативної нервової системи. У дитини можуть виникати епізоди, що призводять до появи тахікардії, болю і дискомфортних відчуттів в серці і шлунку, порушення травлення і сечовиділення, гипергидрозу, блідості шкірних покривів і пр. Для виявлення виникнення панічних атак рекомендується консультація дитячого психіатра та проведення психологічної корекції. При необхідності впливу на першопричину панічних атак (наприклад, соматичні захворювання, напади бронхіальної астми тощо) маленькому пацієнтові призначається лікування основного захворювання і спостереження у профільного спеціаліста.

Доктор Ст. Тевелєв, фахівець клініки «Мацпен», Ізраїль розповідає про панічних атаках у дітей:

Лікар-психотерапевт А. В. Галущак розповідає про панічних атаках у дітей:

 

загрузка...

Залишити коментар

Ваш email нигде не будет показанОбов'язкові для заповнення поля позначені *

*