Феохромоцитома: причини, симптоми і методи лікування

Феохромоцитома – це гормонально-активне новоутворення, що виникає з мозкової речовини надниркових залоз. Найчастіше феохромоцитома носить доброякісний характер і утворюється на правому або лівому наднирковій залозі (рідше – в симпатичних гангліях). У процесі розвитку пухлина синтезує адреналін і норадреналін. За статистикою, феохромоцитома найчастіше діагностується у жінок і якщо пацієнту не буде надана своєчасна медична допомога, тоді збільшується ризик розвитку серйозних ускладнень. Детальніше про лікування феохромоцитоми і піде мова в даній статті.

Причини виникнення

На жаль, лікарі поки не можуть встановити точну причину появи феохромоцитоми, але існують визначення чинники, що сприяють появі пухлини:

• генетична схильність. Приблизно кожен 10 пацієнт, чиї родичі раніше стикалися з пухлиною надниркових залоз, теж страждає від феохромоцитоми. Захворювання має безпосередній зв’язок з генетичними мутаціями в області надниркових залоз. Як результат, відбувається неконтрольоване зростання клітин надниркових залоз, а точніше, їх мозкового речовини; • розвиток супутніх патологій, наприклад, синдрому Сиппла, нейрофіброматозу, гіперпаратиреозу або синдрому Горліна – це хвороби спадкового характеру, які супроводжуються аномальним розвиток клітин ендокринної залози людини.

Всі вищеперелічені захворювання вражають не тільки наднирники, але і інші внутрішні органи: опорно-руховий апарат, слизова оболонка внутрішніх органів, щитовидна залоза та інші.

Характерні симптоми

Характерною ознакою феохромоцитоми є гіпертензія – підвищений артеріальний тиск, який може бути постійним або тимчасовим. При епізодичній гіпертензії в якості провокуючого фактора виступає переїдання, інтенсивне фізичне навантаження на організм або емоційні потрясіння.

До найбільш поширеним ознаками феохромоцитоми, що виникають під час нападу, відносяться:

• м’язові спазми в області гомілок; • підвищене потовиділення; • збліднення шкірних покривів; • напади нудоти і блювоти; • пульсуючий головний біль; • відчуття дискомфорту в животі чи грудях.

Зверніть увагу! По завершенню нападу у хворого повністю зникають всі ознаки феохромоцитоми – артеріальний тиск стрімко знижується до нормальних показників. У рідкісних випадках після нападу у пацієнтів може спостерігатися гіпотензія (зниження артеріального тиску більш ніж на 20% від норми).

Показанням до проведення диференціальної діагностики можуть послужити такі скарги:

• непритомний стан або втрата свідомості (короткочасна); • спазматичні скорочення м’язів; • поява підвищеної потреби у кави (кофеїн); • припливи при клімаксі; • гіпервентіляціонний синдром (стан, при якому на тлі інтенсивного дихання підвищується потреба організму в кисні); напади паніки і тривоги.

Ускладнена форма феохромоцитоми супроводжується ознаками розладів травної, гематологічної, ендокринної, серцево-судинної і нервової систем:

• рясне слиновиділення; • підвищення кількості еритроцитів у крові; • зниження рівня гормонів-андрогенів (гіпогонадизм); • гіперглікемія; • ниркова недостатність; • ураження очних судин; • серцева недостатність; • астено-невротичний синдром; • порушення психічної діяльності (психоз).

Поява тих або інших ознак, що свідчать про розвиток феохромоцитоми, має стати приводом для термінового звернення до лікаря з метою проведення діагностичного обстеження. Чим раніше буде виявлена патологія і розпочато лікування, тим більше шансів на запобігання серйозних ускладнень.

Можливі ускладнення

При неправильному або несвоєчасному лікуванні феохромоцитоми можуть виникнути ускладнення, серед яких:

• підвищення рівня цукру в крові; • порушення дихальних функцій; • ниркова недостатність; • зниження гостроти зору; • психози; • напади інсульту.

У рідкісних випадках феохромоцитома може призвести до летального результату, так як при підвищеному артеріальному тиску ушкоджуються кровоносні судини життєво важливих органів.

Методи лікування

Якщо в ході діагностичного обстеження (КТ, МРТ, рентгенологічне обстеження, лабораторні аналізи) лікарі підтвердять діагноз феохромоцитома, то хворому призначать відповідне лікування. Як правило, для усунення пухлини проводиться хірургічне втручання, хоча терапія феохромоцитоми може бути і медикаментозним. Розглянемо кожен з методів лікування окремо.

Операція

Хірургічне втручання при феохромоцитомі може проводиться двома способами: відкрита операція і лапароскопічний спосіб. Кожен з них має свої переваги та недоліки, тому їх варто розглянути окремо.

Відкритий доступ

Традиційна хірургічна операція, в ході якої лікар робить великий надріз в боці під рівнем ребер. Проводиться відкрита операція, як правило, неможливе при визначенні точної локалізації пухлини. Даний вид операції досить травматичний, тому тривалість відновлювального періоду може досягати 2-3 тижні.

Лапароскопічний доступ

На відміну від попереднього методу, де на тілі пацієнта робиться великий надріз, проведення лапароскопії супроводжується пророблянням 3 невеликих розрізів, діаметр яких не перевищує позначку 1,5 див. Через отвори, що утворилися вводиться ендоскоп і спеціальні інструменти для видалення пухлини. Після резекції хірург зашиває розрізи. Відновлювальний період триває не більше 5 днів.

Медикаментозне лікування

Основне завдання консервативного лікування полягає в усуненні супутніх симптомів патології. З цією метою застосовуються різні групи препаратів. Наприклад, при кризі лікарі призначають розчини для ін’єкцій:

• «Тропафен»; «Регитин»; «Фентоламін».

Внутрішньом’язове введення цих лікарських засобів сприяє заниженню синтезованого сприйняття адреналіну. При тахікардії пацієнтам призначають такі препарати:

• «Обзидан»; «Пропранолол»; «Анаприлін»; «Індерал».

При метастазуванні освіти або злоякісному його характері поряд з перерахованими вище препаратами можуть використовуватися такі засоби, як «А-Метілпаратирозин», «Феноксибензамін» або «Празозин».

Гормональна терапія

До замісної гормональної терапії лікарі вдаються не в якості альтернативи хірургічної операції, а після неї. Застосування гормональних препаратів необхідно при феохромоцитомі, так як при видаленні одного або двох надниркових залоз (адреналэктомии) може виникнути гостра недостатність, що спричинить за собою серйозні наслідки.

Прогноз

При своєчасній діагностиці і правильно складеному курсі терапії феохромоцитома має сприятливий прогноз. За статистичними даними, лише в кожному десятому випадку трапляється рецидив, тому після успішного лікування необхідно постійно стежити за своїм здоров’ям і контролювати рівень артеріального тиску. При перших тривожних симптомів, що вказують на гіпертонію, потрібно відразу ж звернутися за допомогою до лікаря.