Резус-фактор при вагітності: наслідки несумісності

Резус-фактор (приналежність-Rh, резус) — одна з найбільш важливих систем груп людської крові. Велике значення має резус-фактор при вагітності (гестації), несумісність з якого може призвести до виникнення гемолітичної хвороби у дитини. Для запобігання цього проводиться ряд профілактичних заходів.

Сумісність з резусом

Резус-система являє собою групу з п’ятдесяти антигенів (білків), розташованих на поверхні еритроцитів. Термін «резус-фактор» використовується тільки для позначення антигену D. Людина вважається резус-позитивними (Rh+), якщо у нього на червоних клітинах крові визначається даний білок. Них відносяться 85% всіх людей. Людини, у якого цей антиген не виявляється, називають резус-негативною (Rh—). Наявність D-антигену обумовлено генетично, його відсутність не впливає на здоров’я людей.

Велике значення має наявність сумісності по даній системі жінки і плоду в період гестації (вагітності). Якщо мати дитини має негативний резус-належність, а його батько — Rh-позитивний, дитина може успадкувати Rh—. У подібних ситуаціях можливий розвиток резус-конфлікту — відповіді імунної системи матері на проникнення в її крові еритроцитів з D-антигенами. При цьому утворюються антитіла, які в подальшому викликають руйнування червоних кров’яних тілець дитини. Резус-конфлікт не виникає, якщо приналежність резусом жінки і дитини збігається, а також у тих випадках, коли мати має Rh+, а плід — Rh—.

Резус-конфлікт при вагітності та його наслідки

Під час гестації невелика кількість еритроцитів проникає через плаценту плоду, кількість червоних тілець дитини в кров’яному руслі матері зростає із збільшенням терміну. Коли настає перша вагітність жінки з Rh— дитиною c позитивним резусом, її імунна система починає синтезувати антитіла класу IgM до чужорідному для неї білку D, які зв’язуються з еритроцитами плоду в крові матері і руйнують їх. IgM не здатні проникнути крізь плацентарний бар’єр, тому не впливають на стан самої дитини. Також в імунній системі жінки утворюються антитіла IgG, які зберігаються в її крові протягом усього життя, на відміну від ІдМ.

Навіть якщо вагітність у жінки з Rh— була штучно перервана або мимовільно, обидва антитіл класу виробляються. При наступних вагітностях Rh-позитивним плодом IgG завдяки невеликому розміру легко проходять крізь плацентарний бар’єр і викликають у дитини масове руйнування еритроцитів (гемоліз). Даний стан плода носить назву гемолітичної хвороби.

Гемоліз призводить до розвитку анемії у дитини, що призводить до нестачі надходження кисню до органів, порушення кислотно-лужної рівноваги в тканинах. На тлі надмірного руйнування еритроцитів дані клітини спочатку починають вироблятися в підвищеній кількості в кістковому мозку, потім формуються вогнища кровотворення в печінці, селезінці, нирках, плаценті, наднирниках, на слизовій кишечника. У дитини порушується здатність печінки синтезувати білки, розвивається портальна гіпертензія — підвищення тиску у ворітній вені. Виділяється при гемолізі пігмент непрямий білірубін обумовлює жовтяничним забарвлення шкірних покривів, накопичується в головному мозку, викликаючи його поразку.

У тканинах, черевний, легеневої порожнинах накопичується рідина, розвивається генералізований набрякП — анасарка. На тлі хронічного дефіциту кисню формується серцева недостатність. Якщо не буде розпочато лікування, даний стан може завершитися загибеллю плоду внутрішньоутробно.

У новонароджених виділяють три різновиди гемолітичної хвороби. До них відносять:

• Анемію без жовтяниці та водянки. Це найлегша форма патології, у дитини відмічається блідість шкіри, рівень гемоглобіну знижений.
• Анемію з жовтяницею. Відзначається жовте забарвлення шкіри, слизових оболонок, збільшення в обсязі печінки, селезінки. На тлі зниженої концентрації гемоглобіну в крові відзначається підвищення вмісту білірубіну. Якщо на даному етапі дитина залишиться без лікування, в подальшому розвивається енцефалопатія (ураження головного мозку), що супроводжується судомами, руховим занепокоєнням.
• Анемію з жовтяницею, водянкою. В черевній, легеневої порожнинах, навколо серця накопичується рідина. Печінка, селезінка значно збільшені. Рівень гемоглобіну, тромбоцитів в крові виражено знижений. Також розвивається енцефалопатія. Дана форма захворювання часто закінчується загибеллю дитини.

Профілактика резус-конфлікту

Для запобігання розвитку резус-конфлікту будь переливання крові завжди проводяться з урахуванням резус-фактора реципієнта і донора. Також всім жінкам з Rh– після будь-якого завершення вагітності (аборти, викидні, позаматкова вагітність) обов’язково вводять антирезус-імуноглобулін людини. Останній в крові жінки пов’язує наявні антитіла до D-антигенів. Даний препарат використовують, якщо в період гестації на будь-якому терміні проводилися такі діагностичні процедури, як амніоцентез, біопсія хоріона, кордоцентез.

Якщо жінка резус-негативна, а батько дитини має Rh+, то протягом усього періоду гестації вона повинна щомісяця здавати кров на визначення антирезусних антитіл. При цьому обов’язково враховується, зростає їх кількість. У профілактичних цілях застосовується антирезус-імуноглобулін людини, який з-за великої молекулярної маси не проникає через плаценту і чинить свою дію тільки в крові матері.

Несумісність за системою резусу у матері і дитини викликати розвиток гемолітичної хвороби. Якщо не буде розпочато своєчасне лікування даної патології, вагітність може завершитися загибеллю плоду. Для запобігання резус-конфлікту використовується людський антирезус-імуноглобулін.