Задишкою називається порушення дихання (а саме його глибини і частоти). Таке явище може виникати як в нормі, так і при ряді патологічних станів. Вона обумовлена компенсаторними механізмами, які реагують на недолік кисню в крові.
Збільшуючи глибину і котра вчить дихання, організм намагається заповнити стан кисневого голодування, що виникає в головному мозку та інших життєво важливих органах.
Різновиди задишки
Згідно з прийнятою міжнародною класифікацією, задишка буває декількох видів. В залежності від кількості дихальних рухів за одну хвилину розрізняють:
тахіпное (дихання при цьому частішає до 20 в хвилину і більше);
брадипное (ЧДД стає менше 12 рухів у хвилину).
По тривалості нападу задишка буває:
гостра (триває до декількох годин);
підгостра (від декількох годин до декількох днів);
хронічна (більше декількох днів, може тривати роками).
По фазах дихання виділяється така задишка:
експіраторна — це при вигляді у хворого ускладнюється процес вдихання повітря;
інспіраторна — виникають проблеми з видихом;
змішана (в цьому випадку хворому важко вдихати, так і видихати).
По тяжкості стану задишка поділяється на кілька ступенів:
Нульова (норма). З’являється тільки після вираженої фізичної перевантаження, після чого дихання приходить в норму.
Перша (легка). Виникає задишка при ходьбі на далекі відстані або підйомі в гору.
Друга (середня). Проявляється в тому, що хворий змушений сповільнювати темп руху, і не може пересуватися швидко, як інші люди.
Третя (важка). При будь незначному навантаженні людина зупиняється, щоб віддихатися.
Четверта (украй важка). Задишка турбує навіть у стані спокою. З-за неї хворий постійно перебуває вдома і не може вести звичний спосіб життя.
Задишка при різних станах
Брак повітря може виникати і в нормі, так при фізичному навантаженні вираженого характеру виникає додаткова потреба організму в кисні. Але при цьому вона швидко проходить після відпочинку і не супроводжується іншими негативними симптомами. Таке явище відповідає нульовій формі, згідно класифікації.
Може виникати і задишка при вагітності. Її причини в даному випадку полягають в тому, що при зростанні матки відбувається здавлювання внутрішніх органів. Легені не можуть на вдиху розправитися повністю, і виникає необхідність в збільшенні частоти дихання.
Серцева патологія
Часто буває задишка при захворюваннях серцевого м’яза. До них відносяться:
Серцева недостатність. Такий стан не відноситься до конкретної нозологічної одиниці, воно виникає в результаті хвороб системи кровообігу. Задишка при СН розвивається поступово, спочатку вона буває після фізичних навантажень, а пізніше, по мірі прогресування патологічного стану, буває і в спокої. Крім задишки виникають набряки, турбує біль в області серця, бувають напади серцевого кашлю. Лікування цього стану полягає в наданні допомоги при конкретному захворюванні, яке його викликало.
Інфаркт міокарда. Полягає в порушенні кровообігу в коронарних судинах, при цьому різка ішемія призводить до некрозу певної ділянки в серце. Серце не може виконувати звичну роботу і постачання кров’ю органів знижується, тому й розвивається задишка. Інші ознаки інфаркту полягають у появі сильної болі за грудиною, які не проходять після використання нітрогліцерину. У хворого виступає холодний і липкий піт, виникає страх смерті. Ураження серцевого м’яза супроводжується різким зниженням тиску.
Порушення ритму у вигляді тахікардії або тахіаритмії. Це відхилення, при якому частішає ЧСС, серце не встигає повноцінно скоротитися в систолу і розслабитися в діастолу. Для купірування нападу слід з’ясувати причину появи тахікардії. Для надання допомоги часто застосовують антиаритмічні засоби.
Легенева патологія
Порушення частоти і глибини дихання відбувається при різних відхиленнях з боку легеневої системи:
Задишка є типовим симптомом при бронхіті. Запальний процес у бронхах проявляється також у вигляді підвищення температури, появи сухого або вологого кашлю. У хворого відзначаються ознаки вірусного захворювання (біль у горлі, першіння, тяжкість і ломота в тілі). При гострому бронхіті лікування полягає у використанні противірусних та антибактеріальних засобів. Якщо бронхіт має хронічний характер, то він може викликати постійну задишку, або ж її напади під час загострення захворювання. Лікування такого стану тривалий, воно передбачає використання протизапальних і відхаркувальних засобів, іноді лікар рекомендує використання бронхолітиків. Бронхіт алергічного походження лежить прийомом антигістамінних засобів.
Запалення легенів, або пневмонія, є гострою інфекційною патологією, яка вражає легеневу тканину. Симптоми захворювання можуть бути досить специфічними, так як залежать від типу збудника. Починається все з високої температури і інших ознак, що нагадують важке простудне захворювання. Розвивається кашель з мокротою, нерідко в ній є гній. Задишка носить змішаний характер. Якщо приєднується плеврит, то хворий скаржиться на біль в ураженій частині грудної клітини. Лікування запалення легенів слід починати негайно, оскільки кожна година зволікання погіршує прогноз цієї недуги. Препарати потрібно використовувати в залежності від причини пневмонії (антибіотики, противірусні, імуномодулятори).
Таке захворювання, при якому відзначається задишка — це бронхіальна астма. Вона пов’язана з розвитком алергії, набряком і спазмом бронхів. Задишка при БА виникає у вигляді нападу і є експіраторної (у хворого ускладнюється процес видиху). Купірування нападу в даному випадку досягається вдиханням бронхомиметиков, розширюють просвіт бронхіального дерева. Мокрота при такому захворюванні буває незначною і дуже густий. Крайнім проявом астми є астматичний статус, який потребує лікування в умовах спеціалізованого стаціонару.
Хронічні обструктивні захворювання. Це ціла група патологій, при яких розвивається задишка у вигляді постійного симптому в результаті незворотного процесу звуження просвіту дихальних шляхів. Часто буває в результаті довгих років куріння, роботи на шкідливому виробництві, хронічному бронхіті. При такій патології застосування лікарських засобів дає лише тимчасове полегшення, процес постійно прогресує, а задишка посилюється.
Задишка може бути викликана гострим і небезпечним для життя станом — тромбоемболією легеневої артерії. Це відбувається в результаті закупорки судини і його гілок тромбами з подальшим відключенням частини легенів від процесу нормального дихання і газообміну. При цьому у хворого на відстані чується думное дихання, і з’являється виснажливий кашель, що посилюється при зміні положення тіла.
Інші варіанти розвитку задишки
Задишка часто супроводжує не тільки серцевих та легеневих захворювань. Вона може виступати ознакою та інших хвороб:
Нерідко брак повітря і почастішання дихальних рухів розвивається на тлі анемії. Знижений вміст гемоглобіну і еритроцитів призводить до того, що при нормальній роботі легких організм починає відчувати хронічну ішемію. Недокрів’я буває в результаті інфекційних захворювань, порушення харчування, пухлини крові або її втраті. Хворий при такому стані відчуває виражену слабкість, постійне бажання спати. При його огляді помітно виражену блідість шкірних покривів. Лікування полягає в переливанні еритроцитарної маси, прийом залізовмісних препаратів.
Причиною розвитку задишки можуть стати захворювання ендокринної системи. Так, при цукровому діабеті з часом відбувається пошкодження всіх дрібних судин і порушення газообміну і харчування периферичних тканин. А нефропатія при діабеті викликає розвиток анемії, що ще більше погіршує ситуацію.
При посиленій вироблення гормонів щитовидної залозою відбувається посилення обмінних процесів і збільшення потреби в кисні. Крім того, задишка при тиреотоксикозі обумовлюється розвитком збільшення частоти скорочень серцевого м’яза. Для нормалізації стану слід приймати препарати, які рекомендує ендокринолог.
