Що робити при відмороженні кінцівки

При дії на тканини організму низької температури виникає їх пошкодження – відмороження. Найчастіше страждають кисті, стопи, вуха, ніс. Спочатку людина відчуває холод, потім настає оніміння ділянки тіла і повна втрата будь-якої чутливості (температурної, больової і тактильної).

Зміст

Таке враження може виникнути навіть при температурі +3…+7 градусів в несприятливих умовах:

  • довге перебування на холоді, особливо на вітрі;
  • висока вологість повітря, сильний снігопад;
  • мокра або тісне взуття;
  • нерухомість;
  • важка хвороба або виснаження потерпілого;
  • крововтрата;
  • алкогольне сп’яніння.

В результаті потерпілий не помічає посилення переохолодження, що призводить до незворотних змін у тканинах.

Ступені та ознаки відмороження

Встановити ступінь ураження можна після відігрівання людини, часто лише через кілька годин або навіть днів.

I ступінь

Порушується кровообіг в шкірі, при швидкому зігріванні необоротних процесів не виникає. Шкіра стає блідою, набрякає, чутливість різко знижена або відсутня.

Після зігрівання кінцівки шкіра стає синюшно-багровим, її набряк посилюється, з’являється тупий біль. Ознаки запалення (простий контактний дерматит) зберігаються протягом декількох днів, потім зникають. Пізніше на місці ураження з’являється сухість, лущення шкіри і свербіж. У цьому місці шкіра надовго зберігають підвищену чутливість до холоду.

II ступінь

Виникає омертвіння поверхневого шару шкіри. Шкіра блідне, втрачає чутливість. Після відігрівання шкірний покрив швидко набрякає і набуває багрове забарвлення. Ці зміни поширюються за межі ділянки ушкодження.

Характерна ознака ІІ ступеня відмороження – бульбашки з білим або прозорим вмістом. Відновлення шкіри відбувається повільно, супроводжується сильним болем і зниженням інших видів чутливості.

Стан хворого погіршується. У нього підвищується температура, що супроводжується ознобом, порушується сон, зникає апетит. Протягом місяця бульбашки поступово лопаються, верхній шар шкіри відторгається, але при загоєнні рубці не утворюються. У місці травми шкіра надовго залишається нечутливою і має синюшного забарвлення.

При розвитку вторинної інфекції поверхню під бульбашками нагноюється, в цьому випадку відновлювальний період значно подовжується.

III ступінь

Виникає спазм і закупорка артерій, що живлять тканини. В результаті відбувається омертвіння глибоких шарів шкіри. Його тяжкість виявляється поступово.

На шкірі виникають пухирі з темно-червоним вмістом, навколо них є запальна смуга, отграничивающая здорову тканину. Через кілька днів розвивається волога гангрена – некроз глибоких шарів шкіри і м’язів, що супроводжується сильним болем. Шкіра при цьому абсолютно нечутлива.

Хворий страждає від загальної інтоксикації. Його турбує висока температура, приголомшливий озноб, проливний піт. Виникає апатія і байдужість до подій.

IV ступінь

Уражуються всі тканини, в тому числі і кістки. Кінцівка не вдається відігріти, вона залишається блідою і холодною. Чутливість відсутня. Швидко з’являються пухирі з чорним вмістом. Відмежування від здорових тканин з’являється лише через 10-12 днів.

Зона ураження швидко набуває чорну забарвлення і починає муміфікуватися (висихати). Протягом 2 місяців відморожена кінцівку відторгається, рана заживає дуже погано.

Загальний стан тяжкий. Потерпілий відчуває сильні болі в кінцівках. Виражена інтоксикація, яка проявляється лихоманкою, пітливістю, головним болем, нудотою і блювотою. Порушується робота печінки і нирок, змінюється склад крові, підвищується сприйнятливість до інфекцій. Такий стан небезпечно для життя.

Перша допомога при відмороженні

Необхідно якомога швидше перенести потерпілого в тепле приміщення і зігріти його. Взуття потрібно розшнурувати або навіть розрізати і лише потім знімати.

Насамперед необхідно відновити кровообіг в пошкодженій кінцівки. Найкращий спосіб – занурити частина тіла в прохолодну воду з температурою 20 градусів і за півгодини поступово зігріти її до 40 градусів. Одночасно очищають шкіру від забруднень мильною піною.

Після зігрівання шкіру ретельно просушують полотенцем, закривають стерильним бинтом або марлею і загортають.

Мазями і маслом змащувати шкіру не рекомендується, так як це ускладнює наступну обробку в лікувальному закладі. Не можна розтирати кінцівку снігом, тому що це посилює переохолодження, а дрібні крижинки пошкоджують шкіру.

При I ступені відмороження зігріти кінцівку потерпілого можна руками іншої людини, грілкою або пляшкою з теплою водою. Сильно розтирати й масажувати шкіру не можна, так як при сильному відмороженні це викличе травму судин. Розвинеться їх тромбоз і значно збільшиться глибина ураження.

Необхідно загальне зігрівання постраждалого за допомогою теплих напоїв – чаю, кави, молока. Не можна вживати спиртні напої, оскільки алкоголь після короткочасного поліпшення призводить до спазму шкірних судин.

Необхідно якомога швидше доставити потерпілого в лікарню: травмпункт, хірургічний стаціонар. Під час транспортування неприпустимо повторне охолодження. Під час перевезення хворого слід продовжувати зігрівати кінцівки за допомогою грілки.

Здоров’язберігаючий канал, фахівець розповідає про обмороженні:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *