Синдром розбитого серця — причини, симптоми, лікування

Синдром розбитого серця – досить реальна хвороба, а не просто слова про нещасне кохання і її наслідки. У кардіології наслідки нещасної любові носять цілком медичний термін – кардіоміопатія Такотсубо. Про це захворювання мало відомо, так як воно досі не вивчено. Що вкрай дивно, адже синдром, його симптоми та наслідки зустрічаються частіше, ніж вивчаються. У більшості клінічних випадків симптоматику синдрому розбитого серця приймають за типове порушення серцево-судинної діяльності.

Про хвороби

Найчастіше синдром розбитого серця вражає представниць жіночої статі у віці від 16 років і старше. Для захворювання визначено і час (сезон), який найчастіше воно трапляється – осінь і зима. Саме в цей момент людини долають сезонні депресії. Як правило, синдром розвивається кілька разів протягом усього життя. Причина – стресова ситуація, пов’язана з втратою близької людини (тут не мається на увазі летальний результат, а розставання з коханим партнером).

Причини

Основними причинами синдрому розбитого серця є:

• Стресова ситуація;
• Психоемоційне напруження, яке провокує порушення серцево-судинної діяльності і гормональний збій у крові відбувається різкий викид гормону адреналіну);
• Повне або часткове пошкодження міокарда внаслідок викиду в кров стресового гормону;
• Різке звуження кровоносних судин в момент стресовій ситуації.

Група ризику

Існує так звана група ризику, яка «потрапляє» під виникнення і подальший розвиток синдрому розбитого серця:

• Сварка з коханою людиною;
• Взаємини у парі/сім’ї, що проходять з фізичним або моральним насильством;
• Трагічна ситуація – смерть близьких;
• Близькі потрапили в катастрофу і понесли фізичні каліцтва;
• Фізичне і моральне виснаження і як наслідок – погіршення любовних взаємин;
• Захворювання, що піддаються тривалому і важкому лікування;
• Наслідки пережитого стресу.

Провокуючими факторами хвороби є безпосередні захворювання серцево-судинної діяльності: спазмування кровоносних артерій і судин, атеросклероз, порушення кровообігу, серцевого м’яза.

Розвиток хвороби

Синдром розбитого серця розвивається на тлі морального чи фізичного виснаження. У цей момент в кров викидається велика кількість стресових гормонів – адреналіну. Результат – починаються збої не тільки в роботі серцево-судинної системи, але і в головному мозку (гіпоталамус). Таким чином організм реагує на пережитий стрес.

У хворого порушується циркуляція кровообігу на мікрорівні, що веде до незворотних наслідків.

Симптоми

За всіма клінічними ознаками синдром розбитого серця ідентифікується симптомами інфаркту міокарда. Основні ознаки цього стану:

• Напад сильного болю, відчутною в області грудної клітини (усунути напад можна однією таблеткою нитрглицерина);
• З’являється відчуття нестачі кисню;
• Задишка;
• Різке падіння артеріального тиску;
• Збій частоти серцевих скорочень;
• У більш важких випадках, що потребують термінового звернення у швидку допомогу – біль віддає (поширюється) на плече, шийний відділ хребта, лопатку.

Ускладнення

Виділяють умовну класифікацію уражень міокарда, пов’язану з синдром розбитого серця: поразка дифузною та вогнищевою форми. На їх тлі розвиваються ускладнення хвороби у вигляді:

• Дефіцит кисню в тканинах міокарда, спровокований раніше порушеною серцевою діяльністю;
• Освіта омертвілих ділянок серцевого м’яза (вони піддаються некрозу), причиною якого є перенесене кисневе голодування;
• Збій в частоті серцевих ритмів;
• Порушення кровотоку;
• Набряк легенів – у людини відбувається застій крові в кровоносних судинах, в результаті починаються зворотні зміни в дихальних шляхах.

Важливо! Синдром розбитого серця, як правило, виникає повторно.

Діагностика

Під діагностикою синдрому розбитого серця варто розуміти:

• Прийом лікаря-кардіолога (опитування хворого на предмет скарг на погане самопочуття);
• Клінічний аналіз крові (за результатами можна буде побачити підвищення ферментів: тропонинов, креатинфосфокінази);
• ЕКГ серця;
• МРТ, дає зрозуміти – чи є порушення скорочувальної активності шлуночків серця;
• Рентген грудної клітини.

Лікування

Лікування синдрому розбитого серця полягає в медикаментозній терапії:

• Препарати Каптоприл, Фозиноприл;
• Блокатори викиду адреналіну препаратами – Карведилол і Лабеталолу;
• Медикаменти, що розріджують кров – Кардіомагніл, Аспірин або Варфарин;
• Верапаміл, Ніфедипін, Етакринова кислота, Спіронолактон, Індапамід;
• Вітамінні комплекси, поліпшують обмінні процеси в тканинах міокарда, а також, що містять речовини, спрямовані, в першу чергу, на відновлення пошкоджених клітин.

Застосування фізіотерапії

Синдром розбитого серця може бути підданий фізіотерапії, завдання якої – покращити кровообіг в артеріях, підвищити чутливість міокарда, відновити функціональність серця.

Ефективними фізіотерапевтичними методами є: сон із застосуванням електричного струму, гальванотерапевтический метод, електрофорез із застосуванням лікарських препаратів, вплив електромагнітним полем, магнітотерапія, вплив високими частотами, масаж під водою, вплив на організм контрастними температурами.

З народної медицини практикується застосування відвару ягід калини, лікування чаєм з кореня цикорію, а також сумішшю кефіру і морквяного соку. Можна спробувати лікування зборами трав – настояти протягом 40 хвилин 250 мл окропу 1 ч. л. м’яти, валеріани, шишок хмелю (приймати весь день невеликими ковтками).