Синдром виснаження яєчників: причини, ознаки, тактика лікування
Іноді з різних причин у жінок, які не досягли менопаузального віку, відбувається передчасне згасання репродуктивної функції. Зазвичай з такою проблемою стикаються молоді жінки у віці близько 40 років, а іноді і раніше. Гінекологи називають це синдром виснаження яєчників (СЯ) або ранньою менопаузою. Проблема полягає не тільки в несвоєчасної втрати дітородної функції, але і в тому, що в жіночому організмі відбуваються процеси, характерні для клімаксу – перебудова гормонального фону і в більшості випадків зниження фертильності. Процес цей незворотній, відновлення природної репродуктивної функції, на жаль, у більшості випадків неможливо. Тим не менш, жінці необхідна терапія, спрямована на відновлення нормального для її молодого віку гормонального фону.
Зміст
- 1 Причини передчасного виснаження яєчників
- 2 Симптоми синдрому виснаження яєчників
- 3 Діагностика
- 4 Лікування СЯ
- 5 Синдром виснаження яєчників і вагітність
- 6, До якого лікаря звернутися
Причини передчасного виснаження яєчників
Вивчено кілька факторів, які можуть сприяти виникненню цієї патології. У більшості випадків синдром виснаження яєчників зустрічається у жінок, які мають спадкову схильність. Майже 25% жінок, що звернулися до гінеколога з такою проблемою, мають старших родичів по жіночій лінії, у яких спостерігалися аменорея, пізнє менархе або ранній клімакс.
Можливою причиною ЦЯ може бути вроджена генетична аномалія, що виникла в результаті генних мутацій (при обстеженні у жінок часто виявляється третя Х-хромосома). Якщо під час вагітності дівчинкою мати вживала алкогольні та наркотичні речовини, відчувала стреси і перенесла важкі захворювання або травми, то ймовірність виникнення СЯ у її дочки значно зростає.
Іноді ця патологія розвивається в результаті будь-яких аутоімунних процесів, коли в організмі з’являються антитіла, атакуючі тканини яєчників. Часто це відбувається на тлі автоімунних захворювань інших органів, які продукують гормони.
Можливі й інші причини, не пов’язані з вродженими аномаліями:
- отруєння хімічними речовинами, в тому числі лікарськими, хронічні інтоксикації;
- вплив радіації;
- перенесені в тяжкій формі, з ускладненнями інфекційні захворювання (паротит, краснуха, грип та ін);
- постійні стреси;
- порушення обміну речовин (зокрема, галактоземія);
- постійне недоїдання, виснаження, анорексія;
- операції на яєчниках (резекція з метою видалення кісти або пухлини).
Симптоми синдрому виснаження яєчників
Симптоми зазвичай виникають раптово на тлі нормальної репродуктивної функції. Жінка звертає увагу на те, що менструальний цикл стає нерегулярним, менструації стають мізерними, а через деякий час і зовсім припиняються.
Через пару місяців після припинення менструації з’являються симптоми, властиві клімаксу:
Появу припливів (приступи жару, підвищена пітливість, серцебиття, запаморочення і потемніння в очах, іноді це відбувається при хвилюванні, але найчастіше без причини).
Погіршення психоемоційного статусу (підвищена дратівливість, плаксивість, тривожність, депресивні стани, безсоння та ін).
Зниження лібідо, часто пов’язане з тим, що зниження вироблення естрогенів призводить до атрофії слизової оболонки піхви і вульви. В результаті з’являються неприємні симптоми, такі як сухість і свербіж у піхві і уретрі, що призводить до появи дискомфорту під час статевого акту.
Часті уретрити, кольпіти, вульвіти та інші запальні захворювання сечостатевої системи. Це також пов’язано з атрофією слизових оболонок і зниженням вироблення речовин, що володіють захисними властивостями.
Старіння шкіри і всього організму. Гормони, що виробляються яєчниками, беруть участь у підтримці тонусу і еластичності шкіри та інших тканин організму. Тому після настання менопаузи процеси старіння прискорюються.
Ці симптоми часто порушують звичний ритм життя і доставляють чимало різних проблем. Саме тому жінкам, які зіткнулися з СЯ, необхідна замісна гормональна терапія, яка допомагає практично повністю позбутися цих неприємних симптомів.
Діагностика
Зазвичай діагностика цієї патології не викликає серйозних труднощів у лікаря. Запідозрити СЯ гінеколог може після збору анамнезу у пацієнтки. При огляді лікар може звернути увагу на сухість слизової оболонки піхви та зменшення розмірів матки. При ультразвуковому дослідженні також визначається зменшення розмірів матки, витончення ендометрію, зменшення яєчників, а також відсутність у них фолікулів.
Для уточнення діагнозу проводиться дослідження концентрації гормонів у крові. Зазвичай визначається зниження рівня естрогенів і прогестерону, при цьому рівень фолікулостимулюючого (ФСГ) та лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів, що виробляються гіпофізом, підвищений. Так само лікар може призначити гормональні проби з різними гормонами для проведення диференціальної діагностики з іншими патологіями, що мають схожу клінічну картину (наприклад, синдром резистентних яєчників).
Найбільш об’єктивним і достовірним методом є діагностична лапароскопія з подальшим дослідженням гістологічного матеріалу, взятого під час маніпуляції.
Лікування СЯ
Терапія спрямована на корекцію гормональних змін, які є причиною вегетативних розладів. З цією метою жінкам призначаються оральні контрацептиви, що містять естроген і прогестерон. Пацієнтки повинні постійно спостерігатися у гінеколога, періодично проводяться контрольні дослідження рівня статевих гормонів в крові. Така підтримуюча терапія триває до середнього віку настання клімаксу (45-50 років).
Також пацієнткам рекомендуються полівітамінні комплекси, БАД, що містять фітоестрогени (ременс, клімадінон, климактоплан та ін) і седативні препарати (переважно рослинного походження). Корисно введення в раціон продуктів, багатих вітамінами А, Е, ненасиченими жирними кислотами (омега-3,6,9), і природними фітоестрогенами.
Синдром виснаження яєчників і вагітність
Оскільки ця патологія часто виникає у молодих жінок, які планують мати дітей, їх хвилює питання, чи можна завагітніти при синдром виснаження яєчників.
В 5-10% випадків гормональна терапія все ж призводить до спонтанного відновлення нормального менструального циклу і репродуктивної функції. Найчастіше це відбувається, якщо ЦЯ – наслідок яких-небудь захворювань, інтоксикацій або виснаження.
У більшості випадків єдиний спосіб завагітніти – це ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення). Перед процедурою проводиться гормональна терапія, спрямована на відновлення ендометрію і підготовки його до імплантації ембріона. Потім жінці підсаджується донорська яйцеклітина, запліднена насінням партнера. Під час вагітності також необхідна гормональна терапія, що заміщає нормальну роботу яєчників.
Кріоконсервація ооцитів
У деяких випадках ЦЯ зустрічається у жінок у дуже молодому віці (20-25 років). В даному випадку часто б’ють тривогу батьки молодих дівчат, у яких пізно починається і довго встановлюється менструальний цикл, іноді він так і не стає регулярним. В результаті обстеження лікар може запідозрити цю патологію або припустити її виникнення в майбутньому.
У разі виявлення ЖИТТЯ в ранньому віці, кріоконсервація яйцеклітин жінки, по суті, єдиний спосіб народити в майбутньому генетично рідну дитину. На сьогоднішній день розроблені методи заморожування і розморожування яйцеклітин, які дозволяють зберігати їх протягом кількох десятків років. Процес консервації не пошкоджує структуру ооцитів і ніяк не позначається на їх функції. Діти, народжені за допомогою кріотехнології, не відрізняються від зачатих природним шляхом, ризик вроджених патологій у них так само не збільшується.
До якого лікаря звернутися
При пізньому початку менструації або ранні симптоми клімаксу необхідно звернутися до гінеколога. У деяких випадках показана консультація фахівця за ЕКО. Крім того, призначається огляд кардіолога, невролога, психолога. Своєчасна замісна гормонотерапія допомагає відновити гормональний фон жінки і поліпшити її самопочуття.
Перший канал, програма «Жити здорово» з Оленою Малишевої, в рубриці «Про медицину» розмова про синдромі виснажених яєчників (з 33:47):
Спеціаліст центру репродукції (США) розповідає про ранньому клімаксі (англ. мова з рос. субтитрами):