Що таке инциденталома наднирника
Термін «инциденталома» походить від англійського incidental, що в перекладі означає «випадковий» або «раптова». Так називають пухлина, нічим не проявляє себе, протікає безсимптомно, виявлену випадково. Діагностуються такі новоутворення в області надниркових залоз, у 98 % представляючи собою гормонально-неактивні пухлини.
Згідно з даними статистики, прижиттєве виявлення цих пухлин становить лише 5-19 %, решта 81-95 % людей з доброякісними новоутвореннями надниркових залоз навіть не підозрюють про існування у них подібної патології. Серед жителів Росії в 5-10 з 1000 випадків при комп’ютерних або магнітно-резонансних томографиях органів черевної порожнини і заочеревинного простору виявляються які-небудь різновиди об’ємних утворень надниркових залоз.
З нашої статті ви дізнаєтеся про те, чому ж виникає инциденталома цього органу, на які види поділяють її клініцисти, про симптоми, принципи діагностики та лікування даної патології.
Зміст
- 1 Класифікація
- 2 Причини та механізм розвитку хвороби
- 3 Клінічні прояви
- 4 Принципи діагностики
- 5 Принципи лікування
- 6 Висновок
- 7 До якого лікаря звернутися
Класифікація
Класифікація инциденталом заснована на структурі, клітинному будові цих новоутворень. Виділяють:
- доброякісні (аденома, пігментована аденома, онкоцитарная аденома);
- злоякісні (рак (адренокортикальна карцинома) і карциносаркома).
- нодулярная (вузлова) гіперплазія;
- додаткові адренокортикальные і гетеротопические вузли;
- цитомегалія надниркових залоз та деякі інші форми.
- доброякісні (кісти, миелолипомы і так далі);
- злоякісні (як правило, саркоми).
Инциденталомой можна назвати будь-яку пухлину з зазначених вище за умови, що симптоматика хвороби відсутній, а виявлена вона зовсім випадково.
Причини і механізм розвитку хвороби
Причини даної патології вченим все ще не відомі. Ймовірно, під впливом яких-небудь несприятливих факторів в організмі порушуються процеси гормональної регуляції, які призводять до гіперплазії коркового шару надниркових залоз. Також це може бути пов’язано з розладами обміну жирів в організмі осіб, які страждають гіпертонічною хворобою.
Клінічні прояви
На сьогоднішній день инциденталомы ще недостатньо вивчені. Діагностуються вони у пацієнтів будь-якого віку і у дітей, і у молодих, і у літніх людей, з однаковою частотою у чоловіків і жінок. У трьох пацієнтів з п’яти пухлина розташована ліворуч, у 37 % — праворуч, а в поодиноких випадках – відразу з обох сторін. Як правило, вона доброякісна, рідко зустрічаються злоякісні її форми, які, до речі, можуть супроводжуватися синдромом інтоксикації.
Специфічних симптомів у инциденталомы немає, вона завжди є випадковою знахідкою.
Принципи діагностики
Коли факт наявності пухлини встановлено, щоб з’ясувати точну локалізацію, розміри, структуру та інші характеристики, хворому призначають обстеження.
При зборі анамнезу лікар зверне особливу увагу на питання наявності у пацієнта артеріальної гіпертензії та особливостей її перебігу (особливо насторожить його тиск, що не піддається лікуванню стандартними гіпотензивними препаратами). Має значення тут і інформація про наявність в організмі хворого злоякісних новоутворень іншої локалізації (особливо молочної та щитовидної залози, легенів, нирок, шкіри – саме ці пухлини досить часто метастазують в наднирник).
Хворому потрібно провести такі лабораторні дослідження:
- визначити кількість вільного кортизолу, що виділяється з сечею за добу;
- визначити кількість в добовій сечі мета — та норметанефрина;
- при високому артеріальному тиску – визначити вміст реніну та альдостерону в крові;
- провести малий дексаметазоновий тест Лиддла.
Інструментальна діагностика при инциденталоме наднирника може включати в себе такі дослідження:
- УЗД органів заочеревинного простору (дозволяє виявити пухлину розміром більше 1.5 см, оцінити її розміри, форму і ехо-структуру; за допомогою нього можна відрізнити кісту від солідного новоутворення, діагностувати вогнища розпаду, притаманних злоякісним пухлинам).
- Комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія надниркових залоз (метод вибору як щодо діагностики, так і при спостереженні пацієнта в динаміці).
- Сцинтиграфія надниркових залоз (у деяких випадках з її допомогою можна визначити вид новоутворення, оскільки радіоактивне речовина, яка при цьому вводять в орган, по-різному накопичується в тканинах різної структури і щільності).
- Пункція новоутворення з наступною біопсією (проводиться під контролем як мінімум УЗД, а краще – комп’ютерної томографії; отриманий матеріал підлягає гістологічного дослідження). На жаль, за допомогою цього методу неможливо відрізнити доброякісну аденому від злоякісного новоутворення, оскільки не можна визначити, наскільки пухлина проросла в судини і капсулу, а саме ці дані характеризують її злоякісність. Застосовується за суворими показаннями і виключно після всіх необхідних гормональних досліджень. Може ускладнитися пневмотораксом або кровотечею. Проводиться при феохромоцитомі, ця маніпуляція може спровокувати катехоламіновий криз, що спричиняє смерть хворого. Тому в разі підозри на дану патологію пункційну біопсію слід проводити вкрай обережно.
Инциденталома наднирника вказано стрілками.
Злоякісна пухлина наднирника як правило:
- має великі – більше 3 см в діаметрі – розміри;
- неоднорідна за своєю структурою (на томограмі або УЗД візуалізуються ділянки новоутворення з підвищеною і зниженою щільністю);
- збільшується в розмірах, змінює свою структуру і чіткість контурів у процесі росту, при дослідженні у динаміці.
Принципи лікування
Тактика лікування инциденталомы широко варіюється в залежності від розмірів та виду пухлини. Найскладніше визначитися з тактикою при наявності у наднирковій залозі опухолеподобного освіти середнього розміру – до 2-5 см у діаметрі (головна проблема в тому, що непросто з’ясувати, злоякісне воно або ж носить доброякісний характер перебігу). Якщо ж розмір новоутворення перевищує 6 см, необхідно хірургічне втручання. Пухлини діаметром 3 см і менше, як правило, підлягають спостереженню в динаміці.
Обсяг і спосіб хірургічного втручання залежить від характеру пухлини, її гормональної активності і розміру.
Операцію проводять у разі розмірів новоутворення більше 5-6 см, збільшення його з плином часу, а також при виявленні в процесі постановки діагнозу його гормональної активності.
Як правило, проводять односторонню або двосторонню адреналектомію (видалення наднирника разом з пухлиною).
Якщо злоякісна природа пухлини згодом підтверджується, проводять хіміо — і/або променеву терапію.
Динамічне спостереження включає в себе УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору, проводиться 1 раз у півроку, комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію, проведену через 1, 2 і 5 років, а також визначення гормональної активності новоутворення.
Висновок
Діагноз «инциденталома наднирника» виставляють зовсім випадково, коли в процесі обстеження з якоїсь іншої причини в області цього органу раптом виявляють новоутворення, до теперішнього часу протекавшее безсимптомно. Під цим терміном можуть ховатися різні за своєю структурою пухлини, але в тому випадку, якщо клінічні прояви їх відсутні, а саме новоутворення діагностовано випадково.
Тактика лікування цієї патології варіюється від динамічного спостереження малих пухлин до оперативного обсязі видалення наднирника – утворень великого діаметру. Питання щодо новоутворень розміром 3-5 см неоднозначний – тактика лікування в такому випадку визначається індивідуально, залежно від ступеня злоякісності пухлини.
Прогноз при инциденталоме також неоднозначний. У більшості випадків людина проживає своє життя, навіть не підозрюючи про цієї патології, і вмирає від зовсім іншого захворювання. Проте іноді, у випадку злоякісного характеру пухлини, прогноз несприятливий – хвороба потребує тривалого лікування, яке не завжди завершується успіхом.
До якого лікаря звернутися
Якщо при обстеженні з іншого приводу у пацієнта виявлено освіта в наднирковій залозі, необхідна консультація ендокринолога. При високому артеріальному тиску слід додатково звернутися до кардіолога.