Пальпація щитовидної залози — навіщо її проводять

Пальпація (промацування пальцями) щитовидної залози – це дуже простий і доступний кожному пацієнту метод дослідження. Проводить його лікар-ендокринолог, терапевт або сімейний лікар, і на підставі отриманих даних складає план подальших дій – призначає пацієнтові лабораторні та інструментальні методи діагностики.

Про те, в яких випадках показано проведення пальпації щитовидної залози, які зміни в органі можна знайти з її допомогою, а також про методику дослідження ви дізнаєтеся з нашої статті. Але спочатку пропонуємо вам ознайомитися з будовою і функціями щитовидки.

Зміст

Анатомія і функції щитовидної залози: основи

Щитовидна залоза – це один з органів внутрішньої секреції. Розташована вона на передній поверхні шиї, під гортанню, попереду трахеї, нижче щитовидного хряща. Має форму метелики, або літери «Н» і складається з лівої і правої часток, сполучених між собою перешийком (він знаходиться на рівні II-III кільця трахеї). Частки щитовидної залози як би обіймають трахею і прикріплені до неї за допомогою сполучної тканини.

Важить заліза дорослої людини близько 12-25 р. Розміри кожної її частки досягають 1.5-2 см в ширину і 3-4 см в довжину, товщина їх близько 1 див. У жінок об’єм цього органу менше, ніж у чоловіків, і він становить 18 і 25 мл відповідно. В окремі періоди життя людини заліза може збільшуватися в об’ємі (особливо це помітно в період вагітності).

Щитовидна залоза накопичує йод і використовуючи його виробляє найважливіші для організму гормони – тироксин і трийодтиронін (Т4 і Т3). Вони беруть активну участь у регуляції процесів обміну речовин, що забезпечують вироблення енергії, такої необхідної для повноцінної роботи всіх органів і систем. Іншими функціями гормонів щитовидки є підтримання в межах нормальних значень частоти скорочень серця, контроль над процесами нервової збудливості і так далі. Коли вироблення цих речовин порушується, страждає весь організм, що проявляється безліччю на перший погляд різнопланових, не пов’язаних один з одним симптомів.

Третій гормон, що виробляється клітинами щитовидної залози — кальцитонін. Він є антагоністом гормону паращитовидних залоз – паратгормону, перешкоджаючи руйнуванню кісткової тканини. Також він – онкомаркер, тобто, підвищення рівня в крові цієї речовини є одним з ознак раку щитовидної залози.

Коли необхідно це дослідження

Пальпація щитовидної залози – скринінговий метод діагностики патології цього органу. На підставі саме її результатів лікар будує подальшу стратегію обстеження. Проводять пальпацію всім пацієнтам зі скаргами на відчуття дискомфорту в ділянці шиї, затруднення при ковтанні сухої їжі, а також у разі, коли пацієнт відмічає, що йому стали тісні раніше вільні комірці. Не обійтися без цього дослідження і тоді, коли лікар на підставі комплексу зовсім інших скарг хворого підозрює у нього гіпотиреоз або, навпаки, тиреотоксикоз.

Протипоказань даний метод діагностики не має, підготовки і фінансових витрат не потребує, але в той же час є досить інформативним, з-за чого день у день багаторазово проводиться лікарями-ендокринологами та терапевтами.


Що дозволяє оцінити пальпація

Проводячи це дослідження, лікар зверне увагу на наступні характеристики:

  • розміри щитовидної залози;
  • у разі збільшення органу – характер його (дифузне (тобто рівномірне по всій поверхні), вузлове або ж змішане);
  • властивості поверхні – гладка вона чи, може, покрита горбами;
  • консистенція (м’яко-еластична або щільна);
  • рухливість;
  • спаяність з навколишніми тканинами;
  • відчуття пацієнта при проведенні пальпації (відчуває він біль або дослідження не супроводжується неприємними відчуттями).

Норма і патологія

Здорова щитовидна залоза не помітна на око і пальпаторно не визначається. Незначне збільшення органу (в межах 10 %) при відсутності симптоматики його патології також вважається варіантом норми. Поверхня залози при цьому гладка, консистенція – м’яко-еластична, з оточуючими тканинами вона не спаяна, вузли відсутні, болючості немає.

Відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я виділяють 3 ступеня збільшення щитовидної залози (тобто зобу):

  • норма (зоб відсутня; обсяг кожної з часток не більше дистальної (дальній) фаланги великого пальця руки обстежуваного);
  • I ступінь (зоб пальпується, але не помітний візуально при фізіологічному положенні шиї; можуть мати місце вузли, що не приводять до збільшення обсягу всієї щитовидної залози);
  • II ступінь (зоб не тільки виявляється при пальпації, але і добре помітний навіть при нормальному положенні шиї).

Методика дослідження

Як правило, лікар проводить пальпацію щитовидної залози, розташовуючись стоїть попереду пацієнта. Великі пальці рук фахівця при цьому знаходяться на рівні верхнього краю органу. Легко промацуючи тканини пальцями, лікар визначає локалізацію перешийка, який є місцем початку промацування часток залози.

Якщо залоза збільшена до значних розмірів, зручніше і інформативніше пальпувати її, перебуваючи позаду пацієнта, який стоїть або сидить на стільці.

Лікар просить хворого проковтнути слину і під час самого ковтального руху ковзає пальцями по поверхні щитовидки, оцінюючи ті чи інші її характеристики.

У ряді випадків, особливо у пацієнтів з надлишковою масою тіла, а також у чоловіків пальпація може бути утруднена.


Що далі?

Аналіз крові на гормони щитовидної залози

Якщо лікар, проводячи пальпацію щитовидної залози, виявляє будь-які її зміни, він порадить пацієнту дообстеження:

  • визначення в крові рівня тиреоїдних гормонів (тироксину, трийодтироніну, а в окремих випадках і кальцитоніну);
  • визначення в крові концентрації тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) – він взаємодіє з клітинами щитовидної залози за принципом зворотного зв’язку, тобто підвищення концентрації в крові Т4 призводить до зниження рівня в ній ТТГ і навпаки;
  • УЗД щитовидної залози;
  • сцинтиграфію цього органу з радіоактивним йодом і так далі.

Висновок

Пальпація щитовидної залози повинна бути проведена кожному пацієнту, у якого підозрюється патологія цього органу. Дані пальпації (звичайно в комплексі з скаргами пацієнта та даними анамнезу його життя і захворювання), як правило, дозволяють лікарю виставити попередній діагноз і на підставі його сформувати план подальшого обстеження хворого.

До якого лікаря звернутися

Якщо у людини відзначається збільшення шиї, з’явилося відчуття грудки в горлі при ковтанні або поперхіваніе, необхідно звернутися до терапевта. Для діагностики хвороб щитовидної залози необхідна консультація ендокринолога. Крім пальпації, оцінити розмір залози допомагає УЗД.

Спеціаліст показує, як правильно пальпувати щитовидну залозу:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *