Інсуліноми: симптоми, лікування
Багато хто з нас, навіть не маючи відношення до медицини, знають, що медичні терміни, що мають закінчення «ома», пов’язані з онкологічними захворюваннями. Інсуліноми – не виняток. У більшості випадків це пухлина підшлункової залози, а саме клітин, які секретують гормони (бета-клітини острівців Лангерганса), і розташована вона найчастіше в хвості органу. Набагато рідше інсулінпродуцірующіх новоутворення розвиваються з інших клітин і можуть бути розташовані у воротах селезінки, печінки, кишечнику та інших органах. У переважній більшості випадків ця пухлина доброякісна, хоча злоякісний варіант розвитку хвороби, на жаль, теж зустрічається.
Зміст
- 1 Інсуліноми: симптоми
- 2 Діагностика інсуліноми
- 3 Інсуліноми: лікування
- 4 До якого лікаря звернутися
Инсулиномой ця пухлина називається тому, що її клітини безконтрольно секретують у кров’яне русло гормон інсулін, який регулює, в першу чергу вуглеводний обмін. Саме з постійним нерегульованим викидом цього гормону і пов’язані основні симптоми захворювання.
Хвороба найчастіше діагностується у людей у віці від 30 до 50 років, однак інсуліноми може зустрічатися в будь-якому віці, і описані випадки її виявлення навіть у немовлят. Це захворювання не належить до часто зустрічається, тому багато лікарі стикаються з ним вкрай рідко, або взагалі не мають досвіду діагностики та лікування інсуліноми. З цієї причини велика ймовірність помилкової постановки діагнозу і призначення неефективного лікування.
Інсуліноми: симптоми
Незважаючи на те, що інсуліноми найчастіше доброякісна, вона дуже підступна. Неконтрольована вироблення інсуліну пухлиною призводить до вираженого зниження концентрації глюкози в крові (гіпоглікемії), це і зумовлює симптоматику хвороби. Вона безпосередньо залежить від кількості, розмірів і активності пухлинних вогнищ. Не слід забувати і про те, що гормон продовжує синтезуватися і здоровими клітинами підшлункової залози.
Напади гіпоглікемії
Основний, найяскравіший ознака хвороби – це напади гострої гіпоглікемії, які можуть проявлятися по-різному. У переважній більшості випадків напад розвивається рано вранці, натщесерце, коли після останнього прийому їжі пройшло досить багато часу і рівень цукру в крові низький.
Розбудити людину вранці під час нападу важко, після пробудження він тривалий час може залишатися дезорієнтованим, насилу відповідає на прості запитання, виконує неадекватні руху. Це ознаки розладу свідомості, викликаного вуглеводною голодуванням ЦНС.
Напади можуть спостерігатися не тільки вранці, але і протягом дня, особливо якщо між прийомами їжі проходить багато часу, при фізичних та психоемоційних навантаженнях. Гостра гіпоглікемія може супроводжуватися нападом психомоторного збудження. Хворі можуть проявляти агресію, лаятися, щось вигукувати, на запитання відповідають неадекватно, зовні це може бути схоже на стан сильного алкогольного сп’яніння.
Один з симптомів гіпоглікемії є головний біль.
Крім того, у хворих часто спостерігаються епілептиформні припадки, виникає тривалий судомний синдром, мимовільні рухи у різних групах м’язів, тремтіння пальців. Хворі можуть скаржитися на те, що їх «кидає то в жар, то в холод, головний біль, прискорене серцебиття, почуття нестачі повітря, рясне потовиділення, незрозуміле почуття страху.
Прогресування гіпоглікемії може призвести до глибоких розладів свідомості, без надання медичної допомоги хворий може навіть загинути.
Міжнападу
Симптоми, які можуть виявлятися у хворих з инсулиномой, у міжнападний період абсолютно не специфічні і мають в більшості випадків неврологічний характер, що ускладнює правильну постановку діагнозу.
При тривалої гіпоглікемії страждають черепні нерви, а саме лицьовій і язикоглоткового. Це може проявлятися асиметрією обличчя, згладженню носогубних складок, опущенням куточків рота, втратою міміки, сльозотечею, порушенням смаку, появою болю в ділянці кореня язика і мигдаликів. При огляді лікар може виявити появу деяких патологічних рефлексів, які відсутні у здорових людей. Пацієнти відзначають також погіршення пам’яті та уваги, їм стає важко виконувати звичну роботу, з’являється байдужість до подій. Така неврологічна симптоматика може спостерігатися і при невеликих малоактивних пухлинах.
З-за такої неспецифічної симптоматики захворювання пацієнти часто тривалий час безуспішно лікуються у невропатологів і психіатрів.
Діагностика інсуліноми
На підозру про наявність у хворого цієї пухлини повинні навести анамнестичні дані про те, що напади виникають вранці натщесерце, після пропуску прийому їжі, фізичних навантажень, перед менструацією в жінок.
Визначити рівень глюкози в крові допоможе аналіз крові.
Існує тріада ознак, які дозволяють запідозрити новоутворення, що виділяє інсулін:
- напади гіпоглікемії натще;
- рівень глюкози в крові у момент нападу нижче 2,7 ммоль/л;
- внутрішньовенне введення розчину глюкози виводить хворого з нападу.
Під час нападу проводиться визначення рівня інсуліну в крові, зазвичай цей показник виявляється підвищеним при дуже низькому рівні глюкози. Також прогностичну значимість має визначення секреції проінсуліна і С-пептиду.
Зважаючи на те, що новоутворення найчастіше мають малий розмір, ультразвукова діагностика, комп’ютерна томографія виявляються малоінформативні.
На сьогоднішній день одним з найбільш ефективних методів діагностики визнана ангіографія підшлункової залози, оскільки пухлини зазвичай мають велику судинну мережу. Це дозволяє найбільш точно визначити локалізацію і розмір інсуліноми.
Інсуліноми: лікування
У більшості випадків вдаються до оперативного лікування інсуліноми, видалення пухлини призводить до повного одужання пацієнта.
У разі неможливості хірургічного лікування хворим призначається медикаментозна терапія, спрямована на зменшення секреції інсуліну і уповільнення росту пухлини та її метастазів. Також рекомендується частий прийом вуглеводної їжі або введення глюкози з метою профілактики нападів гіпоглікемії.
До якого лікаря звернутися
Якщо у людини періодично виникає гостре відчуття голоду, м’язова тремтіння, дратівливість, головний біль, змінюються загальмованістю або навіть втратою свідомості, йому необхідно звернутися до ендокринолога. Додатково може знадобитися консультація невролога. Лікування інсуліноми нерідко проводить хірург.