Головна » Краса і здоров'я » Запор – причини, діагностика, лікування

Запор – причини, діагностика, лікування

Запор – це патологічний процес в організмі людини, при якому стілець (акт дефекації) не відбувається у людини більше 48 годин. Дуже часто таке явище, як запор, зустрічається у осіб похилого віку та у маленьких дітей. У жінок, згідно з медичною статистикою, запори зустрічаються набагато частіше, ніж у чоловіків.

Запор – чи варто його боятися?

Запори можуть вважатися цілком нормальним і зрозумілим явищем, але тільки в тому випадку, якщо вони носять короткочасний, одиничний характер. Запори є частими «супутниками» людини в тривалих подорожах, після нервово-емоційного перезбудження (стресу), операції внутрішніх органів. Тобто, подібного роду запори не варто вважати хворобою, яка потребує лікування.

Якщо у людини запори стають частою проблемою і це доставляє певні незручності, хворобливі відчуття і т. д., то в такому разі необхідно обов’язково звернутися до лікаря-гастроентеролога і пройти відповідне лікування (у випадку, якщо буде виявлено захворювання шлунково-кишкового тракту).

Причини виникнення запорів

Причини виникнення запорів можуть ховатися за різними внутрішніми та зовнішніми негативними факторами. Запор починається у людини, яка протягом тривалого проміжку часу перебуває на дієті, що включає в себе виключно рослинну їжу. При цьому, прихильники таких дітей, як правило, споживають недостатня кількість рідини.

У людей, які мало рухаються, веде нездоровий спосіб життя або ж у тих, хто за родом діяльності більшу частину часу проводить в офісі, періодично можуть спостерігатися запори.

До виникнення запорів ведуть захворювання шлунково-кишкового тракту, виразка шлунка, панкреатит в хронічній формі, дисбактеріоз, злоякісні новоутворення прямої кишки.

Іншими причинами виникнення запорів є:

  • Відкладення калових каменів в кишечнику, в результаті чого виникає непрохідність їжі;
  • Анальні тріщини;
  • Геморой;
  • Порушення роботи центральної нервової системи, виражені у вигляді інсульту, хвороби Паркінсона, постійних стресів і депресій;
  • Захворювання щитовидної залози;
  • Цукровий діабет;
  • Тривале лікування медикаментами ряду Атропін.

У жінок в період вагітності фізіологічно можуть спостерігатися запори.

Симптоми запорів

При запорах у людини живіт розпирає, з’являються хворобливі відчуття в черевній порожнині, може спостерігатися прискорене серцебиття, зниження апетиту.

Хворий скаржиться на неприємний запах з рота, відчуття гнилі у роті. Тим часом, починають турбувати сильні головні болі, мігрені, запаморочення. У людини порушується сон, можуть відбуватися нервові зриви, депресія.

Шкіра стає блідою, втрачає свій тонус і еластичність.

Ускладнення при запорах

Не варто ставитися до запорів як до явища, яке може пройти через якийсь час. Запори ведуть до повного порушення прохідності кишечника, сильної болі і кровотечі під час акту дефекації. Якщо запор триває протягом тривалого проміжку часу, то це може призвести до випадання прямої кишки, дивертикулезу, кровотечі.

Важливо!

Запори часто бувають першим симптомом утворення злоякісних змін в організмі людини. Рак кишечника починається саме з запору, так як калові маси застоюються, слідом – починається запалення, інфікування і переродження здорових клітин кишечника в злоякісні.

Якщо людина своєчасно звертається за медичною допомогою, то шанси на благополучний результат захворювання підвищуються. З запором потрібно боротися, особливо, якщо він знаходиться на початковій стадії, яка не несе істотної шкоди шлунково-кишковому тракту і організму в цілому.

Як діагностувати запор?

Самостійно людина не зможе визначити, на якій стадії захворювання або ж, можливо, його відсутність, знаходиться запор.

Для того, щоб визначити існуючу причину запору, необхідно, насамперед, записатися на консультацію до лікаря-гастроентеролога, жінкам потрібно додатково відвідати фахівця-гінеколога.

Діагностика включає в себе: рентген кишечника за допомогою контрастної речовини, огляд кишечника приладом-колоноскопію. Додатково проводитися дослідження калу і УЗД черевної порожнини.

Як лікувати запори?

Якщо запор у хворого спричинений злоякісними змінами у шлунку, то в такому випадку необхідно буде застосувати методи хіміотерапії і прямого хірургічного втручання.

У всіх інших клінічних випадках лікування запорів проходить наступним чином:

  • Призначення спеціальної лікувальної дієти; вживання великої кількості рідини на день;
  • Регулярне харчування 5-6 разів на день маленькими порціями;
  • Клізми для кишечника з маслом оливи або соняшнику;
  • Лікувальні гліцеринові свічки;
  • Заняття спортом (спочатку, хоча б тривалі прогулянки);
  • Відмова від прийому лікарських препаратів – алмагель і атропін.

У важких випадках, при тривалому відсутності акту дефекації, пацієнтові призначають проносні засоби.

Ефективні проносні при запорах

Найбільш безпечними проносними, провокуючими акт дефекації, є кошти на рослинних екстрактах кореня ревеню, плоди жостеру, листя сени, а також касторове масло. Серед синтетичних аналогів виділяють Бісакодил, Регулакс, Гуталакс, Дульколакс. Ці препарати спрямовані на подразнення слизової оболонки кишечника, в результаті чого приблизно через 6 годин у людини виникає акт дефекації. Не рекомендується застосовувати проносні засоби довше, ніж 14 днів, інакше може початися звикання кишечника до них (це явище в медицині визначається як «ледача кішка»). Якщо необхідно більш тривале застосування проносних, то потрібно звернути увагу на представлені в аптеці натрію і магнію сульфат, цитрат, гідроокис магнію, карловарську сіль.

 

загрузка...

Залишити коментар

Ваш email нигде не будет показанОбов'язкові для заповнення поля позначені *

*