Бархат амурський

Оксамит амурський — Phellodendron amurense Rupr. Сімейство Рутові — Rutaceae

Ботанічна характеристика

Коркове дерево (Phellodendron amurense Rupr) — дерево родини рутових. Оксамит є типовим представником кедрово-широко-листяних лісів Примор'я і Приамур'я. Дерево до 30 м заввишки з ажурною кроною.

Коренева система потужна. Кора молодих пагонів попелясто-сіра, старих дерев — бура, з товстим корковим шаром. Листки супротивні, складні, непарноперисті. Листочки ланцетні, з довго-відтягнутою гострою верхівкою, майже сидячі. Квітки дрібні, жовтувато-зелені в розлогих суцвіттях. Плоди чорні, блискучі, кулясті з п'ятьма краплевидними насінням. Цвіте в червні, плоди дозрівають у вересні і довго висять на деревах.

Використовувані частини рослини

Лікарською сировиною є корені, листя, плоди, кора, іноді луб. Сировину збирають звичайним способом в різний час вегетації.

Хімічний склад

Все частини рослини містять фітонциди, ефірна олія, алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини, терпеноїди, кумарини, вуглеводи і споріднені сполуки. У корі і лубе містяться сапоніни і стероїди. У листі, квітках і плодах — пігменти, вітаміни.

Застосування і лікувальні властивості

У народній медицині Далекого Сходу і Приамур'я оксамит застосовують у вигляді відварів і настоїв листя і квіток. Відвари плодів і кори — при пневмоніях, плевриті, туберкульозі легень, діабеті, як в'яжучий, діуретичну, жарознижувальну, протизапальну, антисептичну, антигельминтное, дезодоруючу засіб. Зовнішньо відвар кори і лубу застосовують при різних шкірних захворюваннях. Настоянка плодів — при дизентерії, захворюваннях шлунка, порожнини рота. Відвар кори молодих рослин застосовують при нефриті і проказу.

В експериментах (всі експерименти з пухлинами проводяться тільки на тварин) препарати оксамиту амурського знижують кров'яний тиск, підвищують резистентність до пухлин, гематом, саркома, мають фунгіцидної активністю.

Препарат листя «Феллавін» володіє антивірусну дію, активний по відношенню до вірусів «герпес». Ефірна олія проявляє виражену бактерицидну, протівогнілостное, антигельминтное дію.

У китайській медицині оксамит широко застосовують при різних захворюваннях як жарознижуючий, антисептичну, гемостатичну, тонізуючий засіб; для лікування інфекційної жовтяниці, астенії, дизентерії, диспепсії, філяріоза, елефантіоза; в тибетській медицині — при хворобах нирок, очей, респіраторних інфекціях, тифі, гепатиті, захворюваннях лімфатичних вузлів, поліатрітом, алергіях, дерматитах. В Японії екстракт листя і плодів оксамиту застосовують для лікування раку шийки матки; він входить до складу складних рецептів східної медицини для лікування захворювань печінки, легенів, кісткового туберкульозу, екземи, як бактерицидний і в'яжучий засіб.

Нанайці плоди оксамиту застосовують у вигляді мазі з рослинним жиром або салом при різних дерматитах, дерматомікозах, при переломах, опіках, обмороженнях.

Фітонциди мають бактерицидні властивості. У зв'язку з цим оксамит може служити декоративним рослиною для зон відпочинку, санаторіїв і здравниць. Мед, зібраний з оксамиту амурського, володіє протитуберкульозною дією.

Приготування

• Для приготування настою беруть 20 г листя і квіток, заливають 200 мл окропу, наполягають на водяній бані 15 хв, охолоджують 45 хв, проціджують. Приймають по 1/3 склянки на прийом 3-4 рази на день після їди.
• Для відвару беруть 15 г плодів або кори, заливають 200 мл окропу, настоюють на бані 30 хв , охолоджують 10 хв, проціджують. Приймають по 2 ст. ложки 3-4 рази на день після їди.