Діклоран
Діклоран є нестероїдний протизапальний препарат, який має виражену аналгетичну ефектом. Даний лікарський засіб використовують в ортопедії, ревматології, гінекології та неврології. Основними показаннями до застосування ліків є: остеоартроз, міозит, артрит, бурсит, невралгія, радикуліт, сальпінгіт, метрит, а також зубний біль, гострі травми і болю після хірургічних втручань.
Форма випуску
В даний час Діклоран випускають в наступних формах:
- кишковорозчинними таблетки по 50 мг №10, 20 і 100.
- Розчин для ін'єкцій по 75 мг (ампули по 3 мл №5 та 25).
- 1% гель Діклоран плюс для зовнішнього використання.
- Діклоран мазь для місцевого застосування.
Фармакологічна дія
Згідно з інструкцією, фармакологічна дія даного препарату проявляється впливом активної речовини на організм - диклофенаку натрію. Це діюча речовина відноситься до нестероїдних протизапальних засобів, які мають виражену протизапальну і аналгетичну ефектом.
Максимальна концентрація ліків в плазмі крові спостерігається через 30-60 хвилин після застосування. Період напіввиведення медикаменту становить два-чотири години.
Показання до використання Диклоран
Таблетки, розчин для ін'єкцій, гель і мазь Діклоран по інструкції застосовують в наступних випадках:
- У ортопедії та ревматології для терапії запальних , дегенеративних уражень суглобів: ревматоїдний, псоріатичний, посттравматичний і подагричний артрит, тендиніт, анкілозуючийспондиліт, остеоартроз, міозит і бурсит.
- у акушерстві і гінекології ліки успішно використовується в лікуванні аднекситів, сальпінгітів і метритів.
- У неврології мазь, таблетки, розчин і гель Діклоран плюс прописують при неврологічної амиотрофии, невралгії і радикулітах.
- У складі комплексного лікування застосовують препарат в отоларингології: фарингіт, тонзиліт, отит і ларингіт .
- У загальній практиці призначають Діклоран при гострих травмах, для усунення болю після хірургічного втручання, а також для зняття зубних і головних болів.
Протипоказання
Застосування таблеток, розчину, гелю і мазі Діклоран неприпустимо в таких ситуаціях, як:
- підвищена чутливість до диклофенаку.
- Індивідуальна непереносимість нестероїдних протизапальних засобів.
- Лейкопенія.
- Аспіринова астма.
- Анемія.
- Коагулопатия.
- Виразкова поразка дванадцятипалої кишки.
- Вагітність і лактація (грудне вигодовування).
- Вік до шести років.
З особливою обережністю прописують Діклоран літнім людям, а також пацієнтам, які страждають на бронхіальну астму, цукровий діабет, хронічної печінкової або нирковою недостатністю та алкоголізмом.
Спосіб застосування Диклоран
Мазь Діклоран наносять на уражені хворобою ділянки тіла в кількості 2-4 грами два-три рази на день. Тривалість терапії становить близько семи-чотирнадцяти днів. Максимально допустима доза мазі - 8 грамів на добу.
Гель Діклоран плюс наносять на неушкоджені ділянки шкіри, які знаходяться над болючою областю, три-чотири рази на день. Разова доза засобу не повинна перевищувати 4 грами. Гель Діклоран плюс можна комбінувати з іншими медикаментами, що містять в своєму складі диклофенак.
Внутрішньом'язово ліки вводять протягом двох тижнів. Добове дозування не повинна перевищувати 150 мг.
Для внутрішньовенного введення препарат розводять в 0.9% фізіологічному розчині натрію хлориду (75 мг Диклоран на 100-500 мл розчину). Вводять засіб протягом 30-180 хвилин.
Таблетки Діклоран приймають протягом 30-45 днів. Максимально допустима добова доза становить 150 мг (по 25-50 мг два-чотири рази на день). Розжовувати таблетки суворо заборонено. Їх приймають під час або після їди. Після поліпшення стану хворого, добову дозу зменшують до підтримуючої - 50 мг.
Побічні явища
Застосування Диклоран може спровокувати виникнення наступних небажаних реакцій: спазми і болі в очеревині, порушення стільця, здуття живота, шлунково-кишкові кровотечі, виразкова хвороба, стоматит, гепатит, цироз, езофагіт, кров в калі, коліт, панкреатит, порушення смакового, слухового і зорового сприйняття.
Крім цього, використання Диклоран може привести до появи таких побічних ефектів, як: почуття тривоги, головні болі, порушення сну, загальна слабкість, алергічні реакції, запаморочення, подразнення, порушення сечовипускання, нефрит, олігурія, гостра ниркова недостатність , нефротичний синдром, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, протеїнурія, кашель, бронхоспазм, набряк гортані, серцева недостатність, гіпертонічний криз, фотосенсибілізація, контактний дерматит і екзема.