Дитячі істерики і капризи

ситуація, в якій дитина істерить, кричить або плаче, знайома багатьом батькам. Заспокоювати ж його в таких випадках дуже важко, для цього просто необхідний спеціальний підхід. Спочатку хочеться розкрити поняття дитячих істерик і примх, а потім вже намагатися зрозуміти — як їм запобігти або як з ними боротися. 

Питання такого роду хвилювали багатьох мам споконвіку. Але особливо ця проблема сколихнула мозок батьків в сучасному світі, в якій дуже величезними інформаційними потоками, які, безпосередньо впливають на слабеньку нервову систему діток, особливо дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку.

Отже, дитячі істерики і примхи це прагнення дітей домагатися будь-якими способами чогось неможливого, недосяжного або забороненого в даний момент. Найчастіше дитина істерить безпричинно, супроводжуючи це тупанням ніг, криком, плачем або розкиданням предметів або іграшок, підвернувся під руку. Ці всі прояви можна вважати симптомами істерик і примх дитини. Дуже часто всі вимоги малюка абсолютно нездійсненні і просто безглузді.

У ранньому віці такі істерики особливо непередбачувані і безпричинні, адже дитина 2-3 років сам толком не розуміє — чого ж він хоче, і не може узагальнити свої емоції і переживання. А тим більше не може пояснити мамі, так як ще не вміє говорити з допомогою слів. 

А в старшому віці дитячі істерики і капризи більш усвідомлені і тим і небезпечніша. По-перше, вони ж можуть затягнутися на довгі місяці, якщо вчасно не зупинити дитини. А по-друге, малюк вже чітко усвідомлює, як і якими способами добитися своєї мети, і сідати мамі, та й кому завгодно іншому, хто хоч якось виявив слабину, на шию. Перевірку на міцність для власної мети можна назвати ознакою дитячої шкідливості.

У деяких випадках прояви капризів і істерик лякають це і катання по підлозі, і дикі крики і ревіння, і судорожне вигинання дугою. Найчастіше це відбувається при підвищеній увазі оточуючих глядачів, в надії зломити маму. А закінчується коли увага повністю вичерпається.

Чому так трапляється

У дитини не може бути апріорі невмотивованого негативного поведінки. Запам'ятайте це! Завжди існують певні причини, що змусили його так чинити. У можливі причини потрібно розібратися і максимально зрозуміти, для того щоб надалі не допускати виникнення дитячих істерик і примх:

• Перевтома в результаті довгого часу без руху ( в тому числі після тривалого перегляду телевізора);
• Некомфортна обстановка;
• Незручна одяг;
• Погане самопочуття;
• Підвищена емоційна збудливість;
• Чутливість малюка;
• Біль;
• Переляк;
• Образа;
• Досада;
• Недолік уваги;
• Шантаж коли дитинащось хоче, наприклад іграшку в магазині.

Все поверхневі емоції, такі як агресія, злість або гнів, всього лише приховують під собою справжні причини капризу. А до них відносяться вищеперелічені пункти, особливо остання причина.

Як з цим боротися

Виправити такий стан можна, тільки зрозумівши справжні причини негативних емоцій власного крихти. А для цього необхідно поспостерігати за ним і гарненько обміркувати вчинки. Найчастіше достатньо підтримки, уваги, контакту очі в очі, обіймів, розуміння, активного слухання і справедливості у вирішенні ситуацій. Тільки після всього перерахованого можна переводити увагу крихти на що-небудь інше казку або гру.

Якщо у вашій родині часто трапляються дитячі істерики і капризи, значить потрібно ще більше часу присвячувати саме спілкуванню з дитиною. Діти, особливо маленькі, не усвідомлюють, що мамі потрібно зробити багато домашньої роботи, а грати з ними постійно просто немає можливості. На даному етапі малюкам цього не зрозуміти, так що і не намагайтеся нічого пояснювати. Краще виділіть якомога більше вільного часу саме для свого чада, щоб він бачив свою значимість, і привчайте його поступово до самостійних розваг прикладної творчості, ліплення, малювання і інших ігор.

Тепер залишилося тільки дізнатися, що категорично забороняється робити при дитячих істериках і примхах:

1. Надмірно поступатися;
2. Читати нотації і моралі;
3. Карати фізично;
4. Наказувати дитині наказовим тоном або кричати на нього. 

Пам'ятайте, щоб дитина вас почув кричати необов'язково краще сказати пошепки на вушко!