Аналіз на антитіла
Організм людини — складний механізм, який володіє інструментами для самостійної боротьби з різними захворюваннями. Якщо в організм проникають чужорідні агенти (антигени), імунна система починає виробляти специфічні білки — імуноглобуліни або антитіла. Вони можуть вибірково зв'язуватися з відповідним антигеном, утворюючи комплекс антиген-антитіло. Якісні та кількісні параметри цього комплексу свідчать про патологічних процесах, що проходять в організмі, на чому і грунтується діагностика захворювань за результатами аналізу на антитіла.
Імуноферментний аналіз крові
Імуноферментний аналіз крові або ІФА — це лабораторний метод, що дозволяє визначити наявність в організмі антигенів і (або) антитіл як якісно, так і кількісно. Для цього виду дослідження зазвичай потрібна кров, але також аналізу на антитіла піддають спинномозкову рідину, вміст склоподібного тіла, навколоплідні води та ін.
Антитіла або імуноглобуліни — це імунні молекули, які пов'язують і нейтралізують інфекційних збудників і токсини в організмі. Важливою характеристикою імуноглобулінів є їх специфічність. Кожен вид імуноглобулінів зв'язується тільки з певним антигеном. Всього виділяють 5 типів імуноглобулінів, найбільш вивченими з яких є антитіла класів A, M і G. Імуноглобуліни M і G діють в крові, тоді як антитіла A забезпечують захист поверхні слизових оболонок, де в основному і концентруються.
Імуноглобуліни IgG — антиінфекційні і антипаразитарні антитіла, які вбивають збудника захворювання або перешкоджають його активності. Також вони знешкоджують токсини, що виробляються збудником, і забезпечують імунітет плода при вагітності. Ці антитіла формують тривалий імунітет, запобігаючи повторні захворювання або токсикози, зберігаючись в організмі людини іноді на все життя.
Імуноглобуліни IgА забезпечують місцевий імунітет слизових оболонок, активізуючись при ГРЗ і шкірних інфекціях. Імуноглобуліни IgМ — антитіла, зміст яких швидко збільшується на початку захворювання. Це агенти швидкого реагування, які забезпечують первинну захист організму при впровадженні шкідливих об'єктів. Імуноглобуліни IgE і IgD — дуже специфічні антитіла, що з'являються в організмі людини при глистовихінвазіях і атопічний алергії.
При здачі аналізу на антитіла визначають тип імуноглобулінів, що дозволяє діагностувати захворювання, визначити його стадію і динаміку розвитку. Пояснюється це тим, що різні імуноглобуліни виробляються на різних етапах розвитку інфекційного захворювання. Відразу після зараження організму, протягом двох тижнів відбувається вироблення імуноглобулінів А, потім з 2-го по 3-й тиждень захворювання в крові вже виявляються імуноглобуліни класів А і М. С 3-й по 4-й тиждень в крові присутні всі 3 типи антитіл. На стадії одужання припиняється вироблення імуноглобулінів М, а рівень антитіл А і G знижується в 2-4 рази. Якщо захворювання набуло хронічної форми, то в крові виявляються імуноглобуліни G, відсутні імуноглобуліни М (цей тип антитіл є маркером первинного зараження або для деяких захворювань може вказувати на рецидив), а імуноглобуліни А можуть як бути присутніми, так і відсутніми.
Даний метод діагностики має наступні переваги:
- висока чутливість (але іноді аналіз на антитіла може дати хибнопозитивний або помилково негативні результати);
- доступність;
- можливість ранньої діагностики;
- можливість відстежувати динаміку інфекційного процесу;
- швидке отримання результатів.
Показання для аналізу на антитіла
Імуноферментний аналіз крові використовується для:
- діагностики вірусних захворювань;
- діагностики інфекцій, що передаються статевим шляхом;
- визначення рівня гормонів в ендокринології;
- виявлення онкомаркерів для діагностики онкологічних захворювань;
- діагностики імунодефіциту:
- діагностики алергій.
Здати аналіз на антитіла зазвичай необхідно в разі:
- частих інфекційних захворювань;
- онкологічних захворювань, алергій, аутоімунних станів;
- підготовки до складних хірургічних операцій;
- необхідності в пересадці органів;
- ускладнень в реабілітаційний період;
- необхідності контролю дозування і корекції дози імуноглобулінів;
- вагітності, для профілактики резус конфлікту.
Даний аналіз необхідний для постановки точного діагнозу, комплексного підходу до виявлення етимології захворювання і вибору схеми лікування.
Аналіз на антитіла при вагітності
у пар, в яких у жінки негативний резус-фактор, а в чоловіка позитивний, при зачатті дитини висока ймовірність резус конфлікту. Він виникає, якщо плоду передається позитивний резус-фактор від батька, так як в цьому випадку організм матері ідентифікує плід як загрозу і намагається від нього позбутися. Резус-конфлікт може призвести до викидня або розвитку гемолітичної хвороби плода і новонароджених, тому при плануванні і під час вагітності необхідно проводити аналізи на наявність аллоіммунних антиеритроцитарних антитіл, щоб визначити ризик розвитку імунологічного конфлікту. Якщо ж мати є носієм позитивного резус-антигену, а плід - негативного, конфлікт не розвивається.
У жінок з негативним резус-фактором по час вагітності проводять динамічний контроль над рівнем резус-антитіл. Аналіз на антитіла при вагітності здають перший раз з 8-ї по 20-й тиждень, потім 1 раз на місяць аж до 30-го тижня, потім до 34-го тижня два рази на місяць, після чого кожного тижня до пологів. При виявленні високого титру антитіл, реакції імунної системи регулюються медикаментами або методом плазмофореза.
Де здати аналіз на антитіла?
Для імуноферментного аналізу беруть кров з вени вранці натщесерце. При виборі лабораторії, де здати аналіз на антитіла, слід звертати увагу на кваліфікацію персоналу. Важливо, щоб при заборі біоматеріалу використовувалися тільки одноразові інструменти та витратні матеріали (рукавички, скла, пробірки тощо.).