Симптоми і причини ендометріозу

Признаки эндометриоза Ендометріоз – це захворювання, суть якого в надмірному розростанні ендометрія за межами порожнини матки. Як хвороба він остаточно не досліджений і на його частку припадає близько 10% всіх жіночих захворювань. Він виникає не тільки у жінок дітородного віку, а й у дівчаток в періоді менархе, а також в клімактеричному періоді.

Ендометріоз являє собою такий процес, який може бути:

  • генітальним захоплювати органи в малому тазу (фаллопієві труби, яєчники та інші);
  • екстрагенітальні, який залучає органи очеревини, сечового міхура, легеневої тканини.

З захворюванням стикаються 10-15% жінок у віковому діапазоні від 25 до 44 років.

Ознаки

Класичні ознаки клінічного ендометріозу це:

  • значні хворобливі відчуття при менструації;
  • неприємні відчуття в області малого тазу;
  • безпліддя;
  • перед- і після менструальні виділення, що мажуть;
  • кровотечі з області матки.

Набагато рідше ендометріоз супроводжується больовими відчуттями в процесі дефекації і на всьому протязі статевого акту. Коли в процес виявляються впроваджені також і органи, розташовані по сусідству, наприклад, пряма кишка або сечовий міхур, можуть відбуватися:

  • запори;
  • надмірно часте випускання сечі;
  • гематурія (поява крові до сечі).

Ще одним очевидним проявом цього захворювання часткою матки слід вважати специфічні виділення, кров'яні, з статевих шляхів між менструальними циклами. Коли у жінки ендометріоз вагінальної області, можуть бути діагностовані такі симптоми, як кров'яні виділення зі статевих шляхів не просто до, а й після менструального циклу. В процесі проростання вагінальної стінки утворюються неприємні відчуття всередині на всьому протязі менструального циклу і при статевому акті.

Неправильно розташувалися клітини ендометрія і сформувався спайковий процес можуть в достатній мірі порушувати функціонування уражених органів. Тобто може виникнути кишкова непрохідність або навіть безпліддя (в двох випадках з десяти).

Ендометріоз цілком може проходити без будь-яких симптомів, тобто жінка навіть не буде підозрювати про власний недугу.

Саме в зв'язку з цим настільки важливо раз на півроку здійснювати профілактичні огляди у спеціаліста, в тому числі:

  • діагностику за допомогою УЗД;
  • кольпоскопію;
  • здачу інших побічних аналізів.

Діагностування захворювання ускладнюється ще й тим, що є цілий перелік інших патологій органів малого таза, які мають аналогічну картину і відповідно, симптоми. У зв'язку з цим у разі мінімального підозрі на даний недуга бажано провести повноцінний комплекс процедур діагностичного характеру, які мають на увазі:

  • обстеження клінічного і гінекологічного характеру;
  • виявлення ендометріоїдних кіст і аденоміозу;
  • гистеросальпингографию;
  • лапароскопію;
  • гистероскопию.

Причини

Для того щоб правильно розуміти природу захворювання, необхідно знати про причини його формування. Це дасть можливість швидше реагувати на симптоми.

Основними моментами, які в значній мірі збільшують схильність до даного недугу, є:

  • певні особливості в будові фаллопієвих труб, які проявляються в рамках лікування;
  • генетичні фактори;
  • всілякі дисфункції в імунній системі організму.

Крім факторів спадковості існують і інші моменти, які впливають на формування недуги. Одним з аналогічних моментів слід вважати порушення в роботі імунної системи, яка регулює і відповідає за підтримку сталості в структурі тканин організму.

Представницям жіночої статі слід пам'ятати про те, що досить часто зустрічається причиною утворення представленого недуги є всі види операційних втручань на матці. Найбільш відомі з них:

  • кесарів розтин;
  • здійснення аборту;
  • припікання ерозії стінок або інших частин матки.

Після будь-яких, навіть самих незначних, втручань хірургічного характеру рекомендовано спостереження у фахівця, який допоможе виявити будь-які відхилення і вчасно усунути їх.

Профілактика

Вона необхідна не тільки тим, хто ніколи не страждав від цієї недуги, але ще і тим, хто з ним ніколи не стикався:

  • своєчасне відвідування фахівця в будь-якому віці . Не менш ніж один раз на шість місяців;
  • оптимальне лікування хронічних захворювань гінекологічного характеру;
  • постійний контроль над масою тіла, активний спосіб життя;
  • відмова від статевих відносин в дні менструального циклу;
  • підбір гормональної контрацепції як головний метод запобігання небажаній вагітності;
  • відмова від проведення абортів на будь-якому терміні;

Все це дасть можливість уникнути ендометріозу і його важких наслідків. Що означає можливість жити здоровим життям і народити здорових дітей. Тому дуже важливо, коли з'являються перші симптоми ендометріозу, звертатися до гінеколога, який допоможе вирішити всі виниклі проблеми.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

ukУкраїнська