Що робити, якщо дитина не хоче в садок?
Небажання дитини ходити в дитячий сад завжди є великою проблемою для мами, особливо якщо вона працює і залишити дитину більше ніде. Звичайно, так чи інакше малюк відправляється в нелюбимий садок, що нерідко викликає сльози й істериками. У таких ситуаціях дуже важливо знайти причину проблеми, адже якщо залишити її невирішеною, це може дуже негативно позначитися на формуванні характеру дитини і на його взаєминах з навколишнім світом.
Чому дитина не хоче ходити в дитячий сад?
Якщо малюк наполегливо відмовляється ходити в садок, це завжди вказує на присутність будь-якого сильного дискомфорту, пов'язаного з перебуванням в дитячому саду. На думку психологів, максимальний термін адаптації дитини до дошкільної установи становить не більше 3 місяців. Якщо після закінчення цього періоду дитина як і раніше не хоче ходити в садок, це може означати, що його адаптація пройшла неправильно, або він зіткнувся з такими умовами, до яких ніяк не може пристосуватися.
Зміна звичного способу життя зазвичай дуже серйозно впливає на дитину. Для малюків важливий звичний ритм життя, при якому вони точно знають, коли одна подія піде за іншим. Стабільний режим дня є для маленької дитини одним з обов'язкових умов спокою, а при відвідуванні садка він порушується. Крім того, в саду малюкові доводиться дотримуватися певних правил поведінки, які можуть здаватися йому надто суворими порівняно з домашньої середовищем. Одні дітки швидко звикають до нового способу життя і нормам поведінки, а іншим потрібно на це значно більше часу.
Погані взаємини з вихователькою також можуть стати головною причиною небажання дитини ходити в садок. На жаль, далеко не у всіх дитячих садках працюють люди, для яких виховання дітей є покликанням. Трапляється, що вихователь веде себе по відношенню до дітей занадто суворо, не вміє або не бажає слухати їх, байдуже ставиться до конфліктів всередині групи, дозволяючи одним хлопцям ображати інших. Зрозуміло, що атмосфера в групі при такому ставленні вихователя буде для дитини гнітючою.
Труднощі в спілкуванні з однолітками можуть спостерігатися у мовчазних і спокійних дітей, яким складно влитися в колектив і знайти спільну мову з іншими дітьми. Одним дітям потрібно більше спілкування, іншим менше, і якщо дитина відноситься до другого типу, йому може бути некомфортно в групі. Інші діти помітять, що він цурається їх, і можуть почати дражнити або ображати його.
Що робити батькам?
У першу чергу потрібно ненав'язливо з'ясувати у дитини, чому він не хоче ходити в садок. Задавати це питання безпосередньо практично марно, тому краще запропонувати малюкові пограти в дитячий садок. В процесі гри уважна мама обов'язково помітить ті особливості поведінки дитини, які вказують на виникаючі труднощі.
Якщо в результаті з'ясується, що дитина відмовляється ходити в садок, тому що ще не звик до нього, батькам доведеться допомогти своєму малюку адаптуватися до змін. Привчати дитину до відвідування садка рекомендується поступово, і якщо він ні в яку не хоче залишатися там на весь день, спочатку можна відвести його тільки на прогулянку з дітьми. Потім мама може привести дитину в садок відразу після сніданку: малюк зможе залишити свої речі в шафці, зібратися разом з усіма на прогулянку, а потім піти додому. Так раз за разом дитина звикне до нових для нього занять, і з часом його можна буде спокійно залишати в саду на весь день.
Щоб малюк дійсно легко і швидко зміг пристосуватися до нових умов, батькам необхідно дотримуватися деяких правил:
- не піддаватися на провокації, крики і сльози - якщо дитину вже повели в садок, чи не варто повертати назад у відповідь на його істерику, інакше потім підготувати його буде ще важче;
- водити дитину в садок кожен день, але не через день і не пару раз в тиждень;
- зберігати спокій і тримати під контролем емоції - якщо мама сама сприймає розлуку з дитиною з тривогою і побоюванням, то вона не має права очікувати від ньогопозитивного ставлення до дошкільної установи.
Якщо дитині важко подружитися з однолітками, мамі доведеться трохи допомогти йому в цьому, постійно розширюючи коло спілкування, щоб малюкові частіше доводилося вступати в контакт з новими людьми. Також потрібно допомагати дитині спілкуватися з іншими дітьми: пояснювати, як поводитися в тих чи інших ситуаціях, акцентувати увагу на тому, як може бути весело і цікаво грати з однолітками.
Що робити, якщо у дитини не склалися стосунки з вихователькою? Для початку мамі варто поговорити з нею, делікатно пояснивши ситуацію і запропонувавши спільно знайти вихід з неї. Але якщо розмова не принесе очікуваних поліпшень або навіть стане приводом для конфлікту, то єдиним варіантом буде переклад дитини в інший садок.
Проявивши по відношенню до дитини терпіння і розуміння, мама зможе без зусиль дізнатися, що заважає йому спокійно відвідувати садок, і їй залишиться тільки докласти трохи зусиль для вирішення проблеми.