Артеріальна гіпертензія

Артеріальна гіпертензія — захворювання серцево-судинної системи, яке носить характер синдрому стійкого підвищення артеріального тиску (ПАД). При цьому систолічний тиск (СД) перевищує 139 мм ртутного стовпа, а діастолічний (ДД) — 89 мм.

Артериальная гипертензия - заболевание сердечно-сосудистой системы, которое носит характер синдрома стойкого повышения артериального давления.

Види

У медицині існують класифікації даного захворювання.

Згідно характером протікання артеріальної гіпертензії (АГ) можна виділити такі її форми:

  • Транзиторная — перша стадія гіпертонії, характеризується епізодичними ПАД.
  • Гіпертонія лабільного типу — ПАД відбувається як реакція на зовнішній дратівливий чинник (стресова ситуація або значне фізичне навантаження).
  • Стабільна — складна форма, у хворого ПАД носить стійкий характер, постійне лікування та терапія є обов'язковими.
  • Перебіг кризового типу — виникнення у хворого періодичних гіпертонічних кризів.
  • Злоякісна — підвищення до дуже високих відміток, що загрожує важкими ускладненнями і навіть летальним результатом.

Ще в 1999 році ВООЗ (Всесвітня організація здоров'я) класифікувала рівні АТ, щоб чітко визначити рамки нормального стану і хворобливого:

  • При оптимальному рівні СД становить до 120 і ДД до 80.
  • Максимальний нормальний рівень — 130-138 і 85-88 відповідно.
  • I стадія АГ — СД (139-159) і ДД (89-99), серйозних уражень внутрішніх органів на цій стадії не спостерігається.
  • II — до 179 і 109 відповідно, у пацієнта часто трапляються гіпертонічні кризи, проявляються деякі ураження нирок і серцевого м'яза.
  • III — діагностується в тих ситуаціях, коли верхній вище показника 180 мм, а нижній — 110, тут ниркова і серцева недостатність набувають очевидну яскраву картину.

Через виникнення артеріальну гіпертензію поділяють на два види: первинну (або есенційну) — є окремою формою, і вторинну (симптоматичну) — один із проявів іншої хвороби або наслідок від прийому деяких лікарських препаратів.

Причини

залежно від типу є свої причини виникнення. Так, первинна розвивається під впливом певних факторів «ризику», що характеризують життя людини: похилий вік, сильні стресові ситуації, малорухливий стиль, куріння і наявність зайвої ваги (ожиріння).

Вторинна — наслідок інших станів, може виникнути на тлі вагітності, впливу певних лікарських препаратів, порушення роботи серцево-судинної системи, хронічних і гострих хвороб нирок, ендокринних патологіях, несприятливого впливу деяких речовин (наприклад, зловживання спиртними напоями).

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *