Поліміозит

Поліміозит – патологія сполучної тканини, поперечно-гладкою і гладкої мускулатури, шкірних покривів прогрессирующе-запального типу, при якій можуть спостерігатися порушення рухових функцій, відбуватися дегенеративні зміни.

  • Полимиозит фото 0
  • Полимиозит фото 1
  • Полимиозит фото 2
  • Полимиозит фото 3

Види

залежно від прояву симптоматики і місця локалізації захворювання в медицині розрізняють такі різновиди:

  • первинний дерматомиозит – характеризується появою еритематозних плям на шкірних покривах особи і суглобових з'єднань, нерідко трапляються запальні процеси очей (кон'юнктивіт), глотки (фарингіт), а також порожнинирота (стоматит);
  • міозит з включеннями – рідко виникає різновид, страждають дистальні м'язові відділи кінцівок;
  • первинний поліміозит – уражаються проксимальні м'язові ділянки шиї, глотки, стравоходу, гортані і кінцівок, іноді супутнім захворюванням стає артралгія;
  • дитячий – характерне утворення кальцификатов під шкірою і всередині неї, при розширенні і збільшенні патологічних процесів з'являються контрактури і атрофія, крім цього страждають судини шлунково-кишкового тракту (у деяких пацієнтів виникають тромбоз і васкуліт), щопровокує появу больового синдрому, перфораций, кровотеч і виразок;
  • супутній аутоімунних захворювань – виникає як ускладнення при хворобі Шегрена, системний червоний вовчак, склеродермії або ревматоїдному артриті;
  • при злоякісних пухлинах – більше схильні люди похилого віку, супроводжує раку таких органів, як шлунок, легені, товстий кишечник, яєчники, молочна або передміхурова залоза, а також під час лімфоми.

Причини

На даний момент триває вивчення факторів, які провокують появу поліміозіта. Основним провокуючим моментом вважається наявність в організмі деяких вірусів, таких як, наприклад, цитомегаловірус або вірус Коксакі. Вони викликають вироблення аутоімунних антитіл, через що починається запалення і руйнування нормальних тканин тіла. Велике значення при цьому має антигенну подібність деяких різновидів вірусів і тканини м'язів.

Також на тлі різноманітних досліджень вчені з'ясували, що у деяких пацієнтів є спадкова схильність до розвитку даного патологічного процесу.

Крім цього, подіями, які в змозі запустити механізми хвороби, імовірно вважаються:

  • значне переохолодження;
  • різні лікарські алергічні реакції (токсикодермия, кропив'янка, синдром Стівена-Джонсона, медикаментозний дерматит);
  • травми;
  • хронічні інфекційні процеси;
  • високий рівень опромінення сонячними променями.

В групі ризику знаходяться люди будь-якого віку і статі. Однак за статистикою найчастіше хворіють жінки. А вік, на який припадає основна маса хворих, – діти від 5 до 15 років і дорослі від 40 до 60 років.

Симптоми

Хвороба зароджується в м'язах тазу і плечового пояса, а потім поступово поширюється на деякі органи: серце, легені шлунково-кишковий тракт.

Можливі симптоми, які проявляються при наявності подібного нездорового стану організму:

  • м'язова слабкість, в зв'язку з чим хворий не в змозі виконувати елементарні повсякденні дії, піднімати і утримувати кінцівки;
  • хворобливі відчуття в м'язах, які можуть проявлятися при рухової активності, пальпації і в стані спокою;
  • набряклість і твердість постраждалих областей;
  • м'язова атрофія;
  • обмеженість пасивних рухів, тобто нездатність повною мірою згинати й розгинати кінцівку;
  • міофібрози і кальциноз;
  • при сильному розвитку можлива повна нерухомість деяких ділянок тіла;
  • в окремих ситуаціях проявляються порушення мови і труднощі з ковтанням їжі;
  • при ураженні м'язів органу зору бувають косоокість, роздвоєння предметів, опущення верхньої повіки;
  • погано розвинена міміка;
  • суглобовий синдром з почервонінням і набряком постраждалих областей;
  • різкі болю в черевній порожнині;
  • діарея або запор;
  • кишкова непрохідність;
  • анорексія;
  • виразкові утворення і кровотечі вшлункової порожнини;
  • перфорація кишечника;
  • пневмонія;
  • серцева недостатність;
  • синдром Рейно;
  • гіпотонія , аритмія або міокардит.

Діагностика

Щоб визначити наявність проблеми і почати лікування, слід записатися на прийом до лікаря-ревматолога. Для складання комплексного курсу оздоровлення також необхідні консультації кардіолога, пульмонолога, гастроентеролога та невролога.

Діагностичні методи, які використовуються при постановці діагнозу:

  • лабораторний аналіз крові;
  • електроміографія;
  • біопсія постраждалих тканин;
  • копрограмма;
  • ультразвукова діагностика різних органів;
  • рентгенографія;
  • гастроскопия;
  • електрокардіограма.

Лікування

Основним терапевтичним прийомом оздоровлення вважається призначення курсу глюкокортикостероїдів. Однак це не завжди буває ефективно, якщо через 3 тижні організм не реагує на подібне лікування, прописуються імунодепресанти. Через ризик для здоров'я здійснюються щомісячні біохімічні проби печінки. Також проводяться фізіотерапевтичні заходи.

Профілактика

Щоб запобігти розвитку проблеми, слід уникати переохолоджень, розвитку різних інфекцій, травм, регулярно проходити обстеження в медичному закладі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

ukУкраїнська