Ювенільний ревматоїдний артрит

Ювенільний ревматоїдний артрит — хронічне запалення суглобів, зазвичай виявляється у віці до шістнадцяти років.

Види

Згідно з міжнародною класифікацією недуга буває наступних типів:

• системний;
• поліартікулярний;
• олиго — (пауці -) артікулярний;
• ювенільний анкілозуючийспондиліт;
• ентезітний;
• прогресуючий.

Причини

Недуга розвивається з різних причин, але найчастіше захворювання виникає через збої в роботі імунної системи людини. У дівчаток недуга розвивається частіше, ніж у хлопчиків.

Провокуючі фактори розвитку хвороби:

• взаємодія з вірусами або бактеріями;
• несвоєчасне виконання профілактичних щеплень;
• травма суглоба;
• тривале перебування під сонцем;
• часті переохолодження.

Встановлено, що генетичний фактор відіграє важливу роль у розвитку патології. Крім того, вчені простежили зв'язок між захворюванням і мінливістю особливих генів комплексу сумісності органів і тканин, що відповідає за нормальне функціонування імунної системи.

В результаті взаємодії з будь-яким з факторів зовнішнього середовища імунітет перестоює так, що власні клітини організму розпізнаються як чужі. При цьому виникає аутоімунна реакція, що сприяє розвитку хвороби.

Симптоми

Як правило, спостерігається ураження периферичних суглобів. Процес починає зачіпати оболонку і поширюється на хрящ, через це клітини продукуються у великій кількості, суглоб деформується. Потім утворюється пласт, що закриває поверхню суглоба, в результаті цього починають руйнуватися тканини. Підвищується температура, з'являється біль, набряк, почервоніння в місці ураження. Іноді простежується збільшення внутрішніх органів (лімфовузлів, печінки, селезінки).

Нерідко артрит характеризується пошкодженням хребетного стовпа і скронево-щелепних суглобів, але симптоматика в цьому випадку менш виражена. При пошкодженні гомілковостопного або колінного суглобів змінюється хода. Іноді вранці спостерігається скутість рухів. Серед інших проявів спостерігається надмірне виділення рідини з слізних шляхів, боязнь світла, зменшення гостроти зору.

Нерідко артрит супроводжується слабкістю в м'язах, недокрів'ям, блідістю шкіри, ушкодженням судин, що призводить до зміни кровотоку в кінцівках. На шкірі з'являються пігментні плями, виразки через дефіцит кисню, і поживних речовин. У ліктьовий області виявляються специфічні вузлики.

Спостерігається дисфункція нирок через великий вміст білка (амілоїду), що забиває ниркові канали і знижує фільтраційну здатність. При виявленні одного з перерахованих проявів показана консультація ревматолога.

Діагностика

На консультації спеціаліст вислухає скарги, вивчить історію хвороби і направить на обстеження. Один з поширених способів діагностики — рентгенографія, що дозволяє виявити локалізацію вогнища.

Для підтвердження діагнозу береться біопсія синовіальної оболонки. Щоб визначити пошкодження внутрішніх органів, виконують електрокардіограму та УЗД.

Лікування

Терапія направлена ​​на усунення патологічного процесу і збереження рухової функції.

Консервативне лікування передбачає застосування нестероїдних протизапальних препаратів, що знімають больовий синдром. Також прописуються глюкокортикостероїди. Оскільки ці ліки негативно відбиваються на роботі ендокринних органів, дітям до п'яти років їх прописують в рідкісних випадках. Поряд з цим прописують імуносупресори. Для досягнення максимального ефекту застосовується лікувальна фізкультура, фізіотерапія, масаж. У важких ситуаціях проводиться хірургічне втручання.

Профілактика

З метою попередження розвитку недуги медики радять не переохолоджуватися, суворо дотримуватися термінів виконання щеплень.