Підвищена тривожність

Підвищена тривожність – дискомфортний стан людини, що виникає внаслідок сильного емоційного переживання або як симптом іншого захворювання, і проявляється почуттям хвилювання, тривоги, страху.

Повышенная тревожность — дискомфортное состояние человека, возникающее вследствие сильного эмоционального переживания.

Види

Тривожність людини залежить від її темпераменту і характеру. Підвищену тривожність ділять на:

  • позитивну;
  • негативну;
  • раптову;
  • короткочасну;
  • довготривалу;
  • психологічну;
  • фізіологічну.

Найбільш небезпечною вважається психологічна підвищена тривожність. Через неї можуть виникнути хронічні захворювання.

Причини

Підвищена тривожність за характером виникнення – складне емоційне і психологічний стан. Виникає через проблеми на роботі чи вдома, хворобливості людини або його близького родича, поганих житлово-комунальних умов, невдоволення життям або песимістичних настроїв в суспільстві. Також виникає як результат дитячої психологічної травми або в підлітковому віці внаслідок відсутності відносин з бажаним партнером. Причинами підвищеного занепокоєння в дорослому житті також є невдачі в дитинстві. Підвищена тривожність – складова частина тривожно-недовірливого розлади особистості. Виникає при пухлинах надниркових залоз, головного мозку з локалізацією в областях мозку, що відповідають за афективну сферу, як «аури» перед нападами епілепсії. Такий стан може супроводжувати симпато-адреналової кризи, гіпертонічних кризів та т.д.

Щоб розібратися в неспокої пацієнта, слід поспостерігати за ним, за його висловлюваннями, швидкоплинними фразами і способом життя.

Симптоми

Найчастіше зустрічаються такі симптоми:

  • паніка;
  • неприязнь до людей;
  • боязнь людей і розмов з ними;
  • тривога;
  • страх, фобія;
  • заїкання.

Діагностика

При наявності описаних ознак слід звернутися до лікаря. Почати при цьому бажано з лікаря загальної практики, який зможе правильно відрізнити тривожність соматичного характеру від переживань психічного характеру. Він правильно скоординує пацієнта в напрямку потрібного фахівця (невропатолога або психіатра, психотерапевта або психолога). У разі тривожності як симптому іншої хвороби, слід усунути причину, тобто те захворювання, симптомом якого є тривожність. Найбільш продуктивний метод – розмова з пацієнтом, коли він максимально може розслабитися і розповісти про свої переживання.

Лікування

Головним методом терапії виступає розслаблення, набуття почуття комфорту і безпеки. При розмовах з доктором пацієнт повинен максимально відкритися і розповісти, що у нього на душі. Деякі фахівці вдаються до танатотерапія. Щоб зняти внутрішнє напруження, необхідно створити комфортну обстановку. Для цього використовують медитацію з подальшою релаксацією, щоб пацієнт міг розслабитися на найглибшому рівні. Такі методи навіть в індивідуальних практиках дають позитивний результат. Також позитивні результати дають гіпноз і самоаналіз.

Людям, які через тривожності страждають безсонням, приписують снодійні, заспокійливі препарати або транквілізатори.

Профілактика

Для поліпшення стану слід продовжувати медитацію, постаратися залишатися в зоні комфорту, позитивного психологічного настрою. У вигляді заспокійливих препаратів можна пропити відвари з трав ромашки, календули. Головним залишається розуміння хворим причин свого стану і здатності прийняття подібного стану як такого, яке вимагає кваліфікованої медичної допомоги.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

ukУкраїнська