Гіперсомнія

Гиперсомния – стан людини, для якого характерний тривалий і надмірний сон. При гиперсомнии відбувається чергування денної сонливості і тривалого нічного сну.

Гиперсомния – состояние человека, для которого характерно продолжительный и избыточный сон.

Види

Існують класифікації даного захворювання. Так, буває гиперсомния:

  • психофізіологічна (ідіопатична) – виникає у здорових людей в умовах постійних стресів або при недостатньому сні вночі;
  • патологічна – формується при патологіях хворого (нервових розладах, феномени сну);
  • нарколепсії – притаманне розвиток імперативних випадків сновидінь в денний час. Сон хворого неспокійний і після нього залишається почуття невиспанності. Є довічним самопочуттям;
  • посттравматическая – виявляється на тлі перенесених травм;
  • лікарська – утворення сприяють вживання медикаментів, які збільшують сонливість;
  • ятрогенна – викликається застосуванням ліків ( бета-блокаторів, антидепресантів, нейролептиків та інших);
  • психопатическая – спостерігається при неврологічних порушеннях;
  • синдром Клейне-Левіна – притаманні періодичні моделі сонливого самопочуття зі збільшенням почуття голоду.

За тривалістю розрізняють: тимчасовий – зустрічається у здорових людей при недосипанні або надмірних фізичних і емоційних напругах; тривалий – на тлі різних патологій.

Причини

Існують певні умови, які призводять до виникнення відхилення. Серед них:

  • фізичні і емоційні навантаження;
  • травми головного мозку;
  • депресія;
  • уремія;
  • синдром неспокійних ніг;
  • апное;
  • синдром рухів кінцівок;
  • фибромиалгия;
  • алкоголізм або наркоманія;
  • генетична схильність;
  • психічні розлади;
  • інфекційні захворювання;
  • хвороби серцево-судинної системи;
  • нестача кисню;
  • органічні ураження головного мозку;
  • гіпногенной пароксизмальна дистонія;
  • синдром відставленою фазисну;
  • різні соматичні хвороби;
  • аномалії в анатомії нижньої щелепи;
  • синдром Прадера-Віллі;
  • розсіяний склероз;
  • енцефалопатія Верніке.

Симптоми

Виявити патологію можна по ряду ознак. Наприклад:

  • втрата побутових, соціальних і професійних навичок;
  • галюцинації (при засипанні і пробудженні);
  • агресивність;
  • денна сонливість;
  • утруднене пробудження;
  • знижені уважність і працездатність;
  • тривалість сну може досягати декількох днів;
  • головні болі;
  • хропіння;
  • втома;
  • зниження гостроти зору;
  • уповільнений пульс;
  • зниження артеріального тиску;
  • запаморочення;
  • параліч м'язів.

Для стану нарколепсії характерно насильницьке засинання, коли є непереборне бажання спати.

Діагностика

При появі симптомів слід записатися на прийом до лікаря-невролога . Також потрібні консультації терапевта, офтальмолога, а при травмах – травматолога. Діагноз ставиться на підставі опитування та первинного огляду.

Діагностичні дослідження включають лабораторні аналізи, полісомнографію, електрокардіограму (при тривалому сні в кілька днів), комп'ютерну томографію, спинальну пункцію.

Лікування

Терапія полягає в лікуванні нездужання, що викликав недуга; дотриманні режиму сну, дієті, прийомі стимулюючих препаратів (модафинил, пропранолол і інші) і антидепресантів.

У тому випадку, якщо хвороба проявляє себе помітними ознаками, лікар підбирає адекватну медикаментозну терапію. Показано використання таких коштів, як пропранолол, пемолин, декстроамфетамин, модафинил, мазиндол. Якщо ж гиперсомния викликана якимось іншим захворюванням, то потрібен комплексний підхід. На думку лікарів, впоратися з цим станом можна за допомогою ефективних терапевтичних та профілактичних процедур.

Для усунення денний млявості застосовують пемолин, декстроамфетамин, модафинил, мазиндол, пропранолол. Якщо у пацієнта є катаплексія, то йому виписують протріптіліна, мелипрамин, кломипрамин, флуоксетин, вілоксазін. Дозування зазначених препаратів вибирають індивідуально, намагаючись домогтися максимальної ефективності при мінімальних побічних ефектах.

Така патологія продуктивно лікується профілактичними і терапевтичними методами.

Профілактика

Попередження недуги полягає в своєчасній діагностиці та відповідної терапії організму.

Також важливо вибрати прийнятний розпорядок дня, згідно з яким повноцінний сон становитиме до восьми годин на добу. У вечірній час не рекомендується щільно їсти, брати участь у рухливих іграх або голосно вмикати музику. Такі дії перешкоджають нормальному засипанню, тому тривалість фази сну буде вимушено скорочена.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

ukУкраїнська