Гіпергідроз

Гіпергідроз (підвищена пітливість) — це одна з найнеприємніших патологій, у людини постійно потіють руки, ноги і волосисті місця. Це пов'язано з порушенням сальних і потовиделітельних проток. 35% жителів планети страждають від цього захворювання.

Види

Розрізняють вікової, фізіологічний і патологічний гіпергідроз. При віковому підвищення виділення кількості поту відбувається в залежності від віку. У дитячому віці мінімальну кількість виділень, з 17 по 35 — самий пік, в зв'язку зі стресовими ситуаціями (школа, інститут, робота, сім'я). Зменшується кількість рідини після 40 років, так як змінюється водний баланс. Фізіологічний потовиділення характерно для жіночого та чоловічого підлог. У різних ситуаціях вони реагують по-різному, тому все залежить від фізіології самої людини. Що стосується патологічного гіпергідрозу, то тут немає відмінності між чоловіком і жінкою. 

Також виділяють такі види гіпергідрозу:

• первинний (в юнацькому віці);
• вторинний (результат ендокринного і соматичного захворювання).

Причини

Основними провокаційними факторами є підвищення температури (грип, ГРВІ), нервові захворювання, часті стреси, недотримання правил особистої гігієни. Головна причина фізіологічного потовиділення — фізичні навантаження. Етіологією підвищеної пітливості під час сну можуть бути туберкульоз, цукровий діабет, нервово-судинні захворювання, лейкемія, пухлини, гепатити та інші. Також в основі виступають онкологічні хвороби, захворювання нирок і підшлункової залози, харчові отруєння, клімакс, ураження центральної нервової системи, психосоматичні розлади і прийом ліків.

Симптоми

Основні симптомами є різкий неприємний запах, багато рідини, погане самопочуття.

Зазвичай під час сну природне потовиділення зменшується, адже людина не рухається, не нервує, його організм знаходиться в стані спокою і відпочинку. При гіпердрозе спостерігається зворотне.

Діагностика

Діагностикою займаються лікар-невропатолог, дерматолог і терапевт. Доктор огляне пацієнта і задасть кілька важливих питань, щоб дізнатися етіологію і переконатися у відсутності хронічного або патологічного стану.

Лікування

Після проведеної діагностики лікар повинен переконатися, що підвищена пітливість — це самостійне захворювання, а не наслідок чогось. Для терапії сучасна медицина пропонує масу ліків і методів:

• використання антиперспірантів;
• медикаментозна терапія — на основі лікарських препаратів;
• заспокійливі препарати (валеріана і краплі );
• фізіотерапевтичні процедури;
• лазер;
• ін'єкції.

Індивідуально підбираються спосіб і метод терапії. Лазер і ін'єкції — крайні заходи лікування.

Профілактика

Необхідно більше часу проводити на свіжому повітрі, відмовитися від шкідливих звичок і алкоголю, намагатися міняти частіше білизна. Також слід дотримуватися норм гігієни будинку, в громадських місцях.