Ранева інфекція

Раневая інфекція — це ускладнення при загоєнні рани внаслідок попадання в організм потерпілого патогенних мікробів з подальшим появою запалення.

Види

Розрізняють такі різновиди ранової інфекції:

• гнілістая — найчастіше збудником виступає кишкова паличка;
• специфічна — виникає при появі палички туберкульозу, мікроорганізмів правця, антимікозні грибка і сибірсько-виразкової палички;
• гнійна — викликана менингококками, стафілококами та ін.;
• анаеробна — збудниками виступають анаеробні мікроби;
• змішана — викликана проникненням в порожнину рани бактерій з вищезазначених груп.

Причини

Основну роль у виникненні інфекції має кількість мікроорганізмів, які проникли в поранення. Мікроби знаходять там потрібну для життя середовище. Сильне забруднення, зруйнована тканина, особливі умови кровопостачання — все це головні причини інфікування. Ускладнення виникають, якщо у потерпілого слабкий імунітет, погіршено стан організму, є злоякісні пухлини. Негативно позначається похилий вік хворого, погане харчування і порушення обміну речовин. Негативними факторами є походження і вік рани.

Симптоми

Основні ознаки запального процесу наступні:

• головний біль, слабкість, нудота;
• підвищена температура тіла;
• почервоніння в області травмування;
• пульсуюча біль, що розпирає;
• прискорений пульс;
• припухлість;
• згустки гною;
• зниження апетиту;
• гіперемія країв рани;
• лихоманка;
• озноб;
• млявість;
• абсцес або флегмона;
• гіпертермія;
• безсоння;
• сильне потовиділення;
• тахікардія.

Діагностика

Розпізнавання зараження полягає у виявленні ознак негативно протікає періоду загоєння поранень. При підозрі на інфікування слід відразу ж записатися на прийом до лікаря-хірурга. На огляді фахівець визначить, чи є у пацієнта наступні симптоми:

• травматичний набряк;
• шкіра стала синюшного або блідою;
• ішемія тканин;
• з'явилися епідермальні пухирі;
• у хворого підвищувалась температура;
• пульсуючий біль в ушкодженому місці.

Всі перераховані вище симптоми говорять про виникнення запалення і вимагають застосування негайних заходів щодо його усунення.

Ризик появи запального процесу підвищує розрив артерії, наявність сторонніх тіл в рані, забруднення землею і пізніше надання медичної допомоги.

Клінічну картину дозволяють уточнити такі методики обстеження, як ультразвук, рентген і термографія. Скупчення гною найкраще видно хоча б з ультразвукової локації.

Лікування

Передбачає здійснення наступних дій:

• розтин області запалення;
• дренування вогнищ гною;
• промивання антисептичними засобами.

Під час перев'язок застосовуються протеолітичні ферменти і сорбенти. Рану необхідно надійно берегти від випадкових пошкоджень і повторного занесення інфекції. Також пацієнт повинен приділити велику увагу підвищенню імунітету. Якщо поранення дуже довго гоїлися і на їх місці виникли великі рубці, може знадобитися консультація лікаря-дерматолога і подальше виконання шкірної пластики.

Профілактика

Профілактика ранової інфекції є складовим елементом профілактичних заходів, спрямованих на запобігання травматизму. Вона включає своєчасне звернення за медичною допомогою, а також накладення асептичної пов'язки. Необхідна хороша санація порожнини рани з усуненням всіх відмерлих тканин і подальшим ретельним промиванням і дренуванням. При кожній перев'язці потрібно строго дотримуватися всіх правил антисептики. Потерпілий зобов'язаний приймати антибіотики і підвищувати стійкість організму до дії шкідливих бактерій.