Гепатит C у дітей

Гепатит С – інфекційне захворювання, що виникає в паренхімі печінки, куди воно проникає безпосередньо з крові людини при зараженні вірусом гепатиту С (HCV). Основна його мета – гепатоцити (функціональні клітини печінки), які беруть участь в синтезі холестерину, білка і жовчних солей. Їх брак вкрай негативно позначається на роботі органу. Тому при прояві у дитини характерних симптомів, необхідно відразу звернутися за консультацією до педіатра або дитячого гастроентеролога.

Гепатит С – инфекционное заболевание, возникающее в паренхиме печени, куда оно проникает непосредственно из крови человека при заражении вирусом гепатита С (HCV).

Стадії

Інкубаційний період зазвичай триває від 2 до 26 тижнів. Далі слід початкова стадія звана гострою інфекцією. Її тривалість не перевищує трьох місяців, і часто в цей період організм не встигає позбутися від HCV. Після гострої фази починається хронічний перебіг захворювання, яке в більшості випадків не супроводжується будь-якої симптоматикою.

Як відзначають фахівці, у 10-25% людей з хронічним гепатитом С, він схильний до прогресування, що в підсумку може призвести до цирозу, важкого ураження або раку печінки.

Причини

До основних факторів зараження даним вірусом відносяться:

  • контакт з інфікованою людиною;
  • парентеральне введення лікарських засобів;
  • використання недостатньо стерилізованих інструментів при проведенні медичних процедур (стоматологічні операція, гемодіаліз, трансплантація, переливання крові);
  • передача від вагітної матері до дитини;
  • недотримання правил гігієни під час маніпуляцій, пов'язаних з пошкодженням шкіри (нанесення татуювань, пірсинг, манікюр і т.д.).

Симптоми

Під час інкубаційного періоду хвороба має «прихований» характер. Після цього може спостерігатися прогресуюче розлад вегетативної нервової системи (астено-вегетативний синдром) і порушення в роботі органів травної системи. Виявляються больові відчуття в області живота, збільшення температури, болі в голові і в суглобах.

Під час хронічної стадії клінічні симптоми практично відсутні. Незважаючи на стабільний стан у хворих відзначається тенденція до фіброзірованію печінки, підвищена стомлюваність і загальна слабкість. На цьому етапі вірус має слабку активність і може бути виявлений при плановому обстеженні.

Своєчасне виявлення хвороби є запорукою високоефективного лікування, тому якщо у дитини спостерігаються вищеописані симптоми, необхідно записатися на прийом до педіатра.

Діагностика

При діагностуванні цього захворювання проводиться загальний аналіз крові, коагулограма і спеціальні тести, засновані на методах ІФА і ЦПР з метою визначення наявності антитіл до даного типу вірусу.

Позитивний результат обох тестів є підтвердженням наявності HCV в організмі людини. Крім цього, призначається УЗД черевної порожнини і біопсія.

За результатами всіх цих заходів, лікар визначає вид інфекції, ступінь її розвитку і рівень ураження печінки.

Лікування

Загальні принципи терапії полягають в дотриманні постільного режиму, призначення дієти і усунення симптоматики хвороби.

Схема лікування підбирається гепатологом в індивідуальному порядку для кожного пацієнта і часто грунтується на використанні різних противірусних засобів. Для підвищення ефективності терапії може бути застосовано комбінування препаратів. У разі прояву у пацієнта непереносимості, призначається монотерапія.

Профілактика

До профілактичних методів, які значно зменшують імовірність зараження, відносять:

  • запобігання інфікування немовлят;
  • застосування одноразових або минулих якісну стерилізацію багаторазових медичних інструментів;
  • виконання правил особистої гігієни;
  • дотримання запобіжних заходів при переливанні крові.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

ukУкраїнська