Інфекція сечовивідних шляхів у дітей

Інфекція сечовивідних шляхів у дітей — це запалення в сечовидільної системи, що виникає внаслідок впливу інфекційних мікроорганізмів.

Види

У медицині найчастіше зустрічаються три форми хвороби:

• цистит — інфікування слизової оболонки мочевіка;
• уретрит — захворювання сечівника або уретри;
• пієлонефрит — запалення в нирках.

Існує два основних типи поширення зараження. Перший — висхідний — має на увазі первинне ураження області, розташованої нижче органів системи сечовиділення, і поступове поширення хвороби вгору. Прикладом може бути цистит, що провокує пієлонефрит. Другий тип — спадний — передбачає розповзання інфекції з вище розташованих відділів вниз. Тут вже первинним захворюванням вважається пієлонефрит, який дає ускладнення на роботу сечового міхура.

Причини

Інфекція сечовивідних шляхів виникає через проникнення хвороботворних мікробів в сечовидільну систему. Збудниками можуть бути кишкові палички, хламідії, мікоплазми, клебсієли, стрептококи.

Інфікування у дітей відбувається під впливом таких чинників:

• ослаблення імунної системи;
• неправильного використання памперсів;
• недотримання гігієни зовнішніх статевих органів;
• переохолодження;
• порушення обміну речовин;
• вроджених аномалій сечостатевого тракту.

Спровокувати хворобу у малюків також можуть хронічні урогенітальні захворювання матері, патологічний перебіг вагітності, ниркові патології батьків.

За статистикою, ІМП частіше зустрічається у дівчаток. Це обумовлено анатомічними особливостями їх організму. У 80% випадків інфекція сечостатевих шляхів діагностується у дітей молодше року.

Симптоми

Звернутися до педіатра потрібно при перших появи таких симптомів:

• мимовільного сечовипускання під час сну;
• набряків під очима;
• блідого кольору шкірних покривів;
• набряклості нижніх кінцівок;
• болів в животі, блювання;
• незначного підвищення температури;
• апатії;
• втрати ваги.

Симптоми у новонароджених бувають стертими. У немовлят може з'явитися дратівливість, плаксивість, відсутність апетиту, несильно підвищення температури. Лише в два-три роки малюк може почати скаржитися на болі і дискомфорт.

Діагностика

В першу чергу педіатр призначає загальний аналіз сечі. Однак ефективність такого дослідження недостатньо висока, оскільки в останні роки спостерігається ослаблення місцевого імунітету слизових оболонок. Тому запальні процеси можуть не проявлятися в аналізах сечі. Для підтвердження або виключення діагнозу рекомендується здати бактеріологічний посів.

Діагностика також включає ультразвукове обстеження нирок, мочевіка, екскреторну урографію, дослідження уродинаміки і нефросцітіграфію.

Лікування

Терапія, яку призначає педіатр, нефролог або уролог, передбачає прийом антибіотиків. Як правило, це медикаменти пеніцилінового ряду. Для підлітків більш підходять препарати, будова яких заснована на Макроциклічні лактонному кільці. Більш щадними антибактеріальними препаратами вважаються нітрофуран. 

При лікуванні важливо дотримання дієти. Хворим діткам забороняється кисла, солона, смажена, гостра їжа. Рекомендується випивати велику кількість слаболужній води. Протягом місяця бажано вживати трав'яні відвари на основі споришу, безсмертника.

Нерідко трапляються рецидиви захворювання. Їх пов'язують з неефективним лікуванням первинної інфекції, малими дозами антибіотиків, стійкістю збудників до медикаментів, реінфікування, недотриманням дієти або постільного режиму.

Профілактика

Профілактичні заходи передбачають правильне використання підгузників, дотримання гігієни, підтримання імунітету, правильне харчування. Для новонароджених обов'язково грудне вигодовування, яке є найважливішим джерелом антитіл. Старшим дітям не слід зловживати цитрусами, гранатами, квашеними і солоними овочами.

Важливо вчасно блокувати бактеріальні вогнища, лікувати запалення мигдалин, гайморових пазух, карієс, холецистит. В іншому випадку мікроорганізми можуть потрапити в кров і заразити сечовидільну систему.

Також слід уникати перевтоми і стресів, переохолоджень організму. Варто дотримуватися заходів обережності при відвідуванні басейну: не сідати на борт в одних плавках, регулярно приймати душ після плавання, користуватися своїм рушником.