Оніміння під час сексу
Оніміння — це відчуття, для якого характерно поколювання і «повзання мурашок». Найчастіше воно супроводжується зниженням сприйнятливості покривів шкіри і порушенням рухливості певної ділянки тіла. Іноді при цьому виникають хворобливі відчуття.
Оніміння кінцівок — дискомфортне почуття, що виникає при короткочасному затисканні нерва. З’являється, головним чином, в тому випадку, якщо жінці доводиться приймати незручну позу під час статевого акту.
При зміні положення тіла оніміння проходить досить швидко, через п’ять-шість хвилин. Якщо такий симптом виникає часто — це перший сигнал про необхідність консультації з лікарем.
Чому німіють ноги під час сексу?
Розглянемо докладніше, чому ж під час сексу німіють ноги. Одночасно з оргазмом здійснюється скорочення м’язової тканини, яка знаходитися в судинних стінках. Це призводить до погіршення кровопостачання, тому і виникає відчуття затікання. В цілому, це нормальний стан організму, проте може свідчити про порушення кровопостачання в нижніх кінцівках. Якщо дуже часто німіють ноги під час сексу, рекомендується провести обстеження організму для виявлення справжньої причини розладу.
Чи небезпечно, що німіють руки і ноги під час сексу?
Якщо під час сексу німіють руки і ноги, потрібно відразу ж звернутися за допомогою до профільного фахівця. Спеціальне лікування не потрібне в разі виникнення оніміння в результаті защемлення нерва і розладу тканинного кровотоку. Необхідно просто змінити положення тіла і розім’яти оніміле місце. У більш складних ситуаціях цей симптом не проходить самостійно, і кінцівки залишаються затерплими тривалий період часу. Якщо ця симптоматика з’являється регулярно, потрібна консультація лікаря.
Допомога, поради, консультація сексолога з питання оніміння під час сексу
На виниклі питання, пов’язані з причинами прояву і терапією цього розладу, може відповісти фахівець-сексолог. Консультація у лікаря прояснить ситуацію і дасть необхідні знання та рекомендації.
Якщо німіють верхні або нижні кінцівки і оніміння не пропадає самостійно протягом більше шести хвилин, потрібно з’ясувати, через що воно формується. Для діагностування призначають аналіз крові, рентгенологічне обстеження поперекового відділу хребта, ультразвукове дослідження, магнітно-резонансну томографію, електронейроміографію і комп’ютерну томографію. Електронейроміографія проводиться для виявлення локалізації пошкодженого нерва і допомагає виявити патології нервової системи.
Для попередження цього симптому, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:
- потрібно вести активний спосіб життя;
- постаратися уникати стресових ситуацій і емоційних розладів;
- слід займатися посильними фізичними навантаженнями і стежити за своїм раціоном харчування.