Хлоретил

Хлоретил відноситься до засобів, що застосовуються для місцевої анестезії.

Форма випуску Хлоретилу

Випускають хлоретил в аерозольних балончиках ємністю 100 мл або 480 мл і в ампулах ємністю 30 мл. В упаковці по 10 ампул.

Хлоретил — це безбарвна, легко летюча, прозора рідина, що має своєрідний запах, труднорастворимая в воді.

Діюча речовина препарату — Етілхлорід.

Фармакологічна дія Хлоретилу

Застосовують препарат для поверхневого знеболювання шкірних покривів на нетривалий час. Під час зіткнення з шкірою лікарський засіб швидко випаровується, так як його температура кипіння становить всього 12 градусів за Цельсієм. Це викликає ішемію тканин і відчуття сильного охолодження, завдяки чому відбувається тимчасове знеболення.

Анестезуючий ефект Хлоретилу розвивається досить швидко — вже через п'ять — десять секунд після застосування препарату, і триває не більше двадцяти хвилин. Лікарський засіб не викликає звикання і не має резорбтивного токсичною дією.

Знеболювальне дію препарату базується на угнетающем впливі на центральну нервову систему і порушення синаптичної передачі імпульсів. Хлоретил активний, але володіючи невеликою широтою терапевтичної дії, може привести до передозування.

Для швидкої хірургічної анестезії (протягом двох — трьох хвилин) досить вдихання парів препарату з концентрацією Етілхлорід 3-4 об.%. При цьому спостерігається нетривала стадія порушення. Пробудження також відбувається швидко.

Показання до застосування

хлоретил в даний час дуже рідко використовують для наркозу (в основному, при оперативних втручаннях, які тривають нетривалий час). Головне його застосування, що використовується досить широко, — знеболювання поверхні шкірних покривів на короткий проміжок часу.

Хлоретил використовують, як анестезуючий засіб в наступних випадках:

• при дерматитах , що супроводжуються сверблячкою;
• при спортивних травмах, розтягненнях сухожиль і зв'язок, при ударі м'яких тканин;
• при термічних опіках, міжреберної невралгії, укусах комах, при невриті;
• при кріотерапії: бешихове запалення, нейроміозит, бородавчастої формі червоного позбавляючи, невралгії.

Спосіб застосування та дозування

Для проведення місцевої анестезії шкірних покривів необхідно зняти гумовий ковпачок з бічного капіляра ампулки з препаратом. Рідина повинна бути кімнатної температури, для чого ампулку поміщають в долоню і злегка зігрівають. Витікаючу рідину направляють на шкіру, дотримуючись відстань в 30 сантиметрів. Після чого на шкірі утворюється «іній», в цей час тканини стають щільними і нечутливими.

Частота нанесення препарату строго індивідуальна і залежить від показань і чутливості хворого. Найчастіше буває достатньо одноразового застосування.

У терапевтичних цілях Хлоретил використовують один раз в тиждень.

Протипоказання

Препарат не рекомендується використовувати, якщо у пацієнта є:

• захворювання серцево-судинної системи;
• захворювання органів дихання;
• функціональні порушення печінки і нирок.

Крім того, хлоретил для загальної анестезії протипоказаний в разі важкого стану пацієнта.

Забороною для місцевого знеболювання препаратом є:

• порушення цілісності шкіри;
• хвороби судин (в тому числі, варикозне розширення вен і судинні спазми).

При нанесенні Хлоретилу потрібно дотримуватися запобіжних заходів, спрямовані на те, щоб пацієнт і обслуговуючий медичний персонал не вдихали Етілхлорід, який випаровується з поверхні обробленої шкіри.

Побічні дії від застосування Хлоретилу

При використанні препарату потрібно бути готовими до можливості виникнення таких небажаних побічних дій, як пошкодження цілісності шкіри, що супроводжується ексудацією і гіперемією.