Цистит у дитини
Цистит у дітей найбільш часто діагностують у дівчаток у віці від 4 до 12 років, хлопчики хворіють значно рідше. Зустрічаються випадки захворювань і у новонароджених, проте досить рідко.
Симптоми дитячого циститу
Поява захворювання пов’язане з дією провокуючих чинників:
- наявність запальних процесів в органах сечостатевої системи;
- нехтування правилами особистої гігієни;
- гормональні зміни, пов’язані з ростом, формуванням організму;
- знаходження в несприятливих умовах (переохолодження на вулиці, в басейні, при сидінні на холодній підлозі, промокає взуття, одяг не по погоді);
- сечокам’яна хвороба, вособливо в період загострення;
- ослаблення загального імунітету.
Сам по собі цистит у дитини 3-х і більше років не з’являється в результаті впливу на організм холоду чи вітру. Погодні умови створюють сприятливе середовище для розмноження бактерій, що знаходяться в організмі будь-якої людини в допустимих концентраціях. Дитяча форма вкрай рідко виникає внаслідок інфікування вірусом або грибком. Бактеріями-збудниками інфекції бувають:
- кишкова;
- стафілококова;
- стрептококова паличка;
- протей;
- уреаплазми;
- хламідії.
Симптоми і лікування циститу у дітей багато в чому залежать від наявності тієї чи іншої бактерії.
Зараження відбувається переважно через уретру по висхідному шляху. Спадний (попадання з сечею з нирок) і гематогенний шлях (за допомогою руху кровотоку) — можливі, але менш ймовірні варіанти.
Основний відсоток захворюваності серед дівчаток обумовлений анатомічними особливостями будови. Безпосередня близькість сечівника, входу в піхву і анального отвору підвищують ризик поширення бактеріальної середовища.
Батьки повинні помітити симптоми циститу у дітей самостійно, адже в ранньому віці малюкові важко описати своє нездужання, тим більше з’ясувати причину дискомфорту.
Ознаки, що вказують на наявність захворювання:
- примхливість, нервозність;
- неусвідомлене часте доторк до геніталій, мимовільне схрещування ніжок;
- часті позиви в туалет;
- посилення плачу під час сечовипускання;
- підвищена температура;
- зміна звичайної кількості, кольору, прозорості сечі, поява підозрілого запаху.
Таким чином, можна запідозрити цистит у дитини 2 роки, коли самостійне висловлювання скарг пов’язано з труднощами. Для старших дітей характерна наступна симптоматика:
- хворобливі відчуття, різі в нижній частині живота, над лобкової областю, з характерним посиленням інтенсивності при поході в туалет;
- прискорене сечовипускання;
- гіпертермія, озноб;
- нетримання;
- каламутність, темний колір, їдкий запах виділень.
Цистит у дитини 3 роки відрізняється від патології більш дорослих дітей інтенсивністю проявів.
Діагностика і лікування циститу у дітей
При виникненні підозр необхідно обов’язково звернутися до лікаря. Педіатр проведе загальний огляд, далі необхідно відвідати профільного фахівця-уролога. Діагностичні обстеження, які допомагають підтвердити наявність діагнозу, припускають проходження:
- УЗД сечового міхура, сечоводів, нирок;
- лабораторні аналізи сечі, загальний і біохімічний — крові;
- бактеріологічний посів.
Несвоєчасне здавання аналізів чревата розвитком хронічного запального процесу, який може стати причиною серйозних ускладнень.
Профілактика та консультація уролога з питання дитячого циститу
Як лікувати цистит у дитини — актуальне питання для батьків, які зіштовхнулися вперше з цією проблемою. Терапевтичні методики, що застосовуються для дорослих, не принесуть очікуваного полегшення, навпаки, погіршать ситуацію.
Не варто також використовувати медикаментозні засоби, рекомендовані в рекламі і аптеках. Тільки лікар може призначити відповідний препарат і визначити необхідну концентрацію і тривалість прийому.
Неприпустимо мимовільне лікування циститу у дітей гомеопатією і народними засобами.
Ефективні методи профілактики полягають в дотриманні простих рекомендацій і правил:
- стежити за особистою гігієною інтимної зони;
- проводити сезонну профілактику паразитів;
- зміцнювати захисні функції організму;
- запобігати можливості переохолодження.
Навчити малюка підтримувати здоров’я з ранніх років — першочергове завдання батьків.