Цистит у дитини

Цистит у дітей найбільш часто діагностують у дівчаток у віці від 4 до 12 років, хлопчики хворіють значно рідше. Зустрічаються випадки захворювань і у новонароджених, проте досить рідко.

Цистит у ребенка

Симптоми дитячого циститу

Поява захворювання пов’язане з дією провокуючих чинників:

  • наявність запальних процесів в органах сечостатевої системи;
  • нехтування правилами особистої гігієни;
  • гормональні зміни, пов’язані з ростом, формуванням організму;
  • знаходження в несприятливих умовах (переохолодження на вулиці, в басейні, при сидінні на холодній підлозі, промокає взуття, одяг не по погоді);
  • сечокам’яна хвороба, вособливо в період загострення;
  • ослаблення загального імунітету.

Сам по собі цистит у дитини 3-х і більше років не з’являється в результаті впливу на організм холоду чи вітру. Погодні умови створюють сприятливе середовище для розмноження бактерій, що знаходяться в організмі будь-якої людини в допустимих концентраціях. Дитяча форма вкрай рідко виникає внаслідок інфікування вірусом або грибком. Бактеріями-збудниками інфекції бувають:

  • кишкова;
  • стафілококова;
  • стрептококова паличка;
  • протей;
  • уреаплазми;
  • хламідії.

Симптоми і лікування циститу у дітей багато в чому залежать від наявності тієї чи іншої бактерії.

Зараження відбувається переважно через уретру по висхідному шляху. Спадний (попадання з сечею з нирок) і гематогенний шлях (за допомогою руху кровотоку) — можливі, але менш ймовірні варіанти.

Основний відсоток захворюваності серед дівчаток обумовлений анатомічними особливостями будови. Безпосередня близькість сечівника, входу в піхву і анального отвору підвищують ризик поширення бактеріальної середовища.

Батьки повинні помітити симптоми циститу у дітей самостійно, адже в ранньому віці малюкові важко описати своє нездужання, тим більше з’ясувати причину дискомфорту.

Ознаки, що вказують на наявність захворювання:

  • примхливість, нервозність;
  • неусвідомлене часте доторк до геніталій, мимовільне схрещування ніжок;
  • часті позиви в туалет;
  • посилення плачу під час сечовипускання;
  • підвищена температура;
  • зміна звичайної кількості, кольору, прозорості сечі, поява підозрілого запаху.

Таким чином, можна запідозрити цистит у дитини 2 роки, коли самостійне висловлювання скарг пов’язано з труднощами. Для старших дітей характерна наступна симптоматика:

  • хворобливі відчуття, різі в нижній частині живота, над лобкової областю, з характерним посиленням інтенсивності при поході в туалет;
  • прискорене сечовипускання;
  • гіпертермія, озноб;
  • нетримання;
  • каламутність, темний колір, їдкий запах виділень.

Цистит у дитини 3 роки відрізняється від патології більш дорослих дітей інтенсивністю проявів.

Цистит у ребенка

Діагностика і лікування циститу у дітей

При виникненні підозр необхідно обов’язково звернутися до лікаря. Педіатр проведе загальний огляд, далі необхідно відвідати профільного фахівця-уролога. Діагностичні обстеження, які допомагають підтвердити наявність діагнозу, припускають проходження:

  • УЗД сечового міхура, сечоводів, нирок;
  • лабораторні аналізи сечі, загальний і біохімічний — крові;
  • бактеріологічний посів.

Несвоєчасне здавання аналізів чревата розвитком хронічного запального процесу, який може стати причиною серйозних ускладнень.

Профілактика та консультація уролога з питання дитячого циститу

Як лікувати цистит у дитини — актуальне питання для батьків, які зіштовхнулися вперше з цією проблемою. Терапевтичні методики, що застосовуються для дорослих, не принесуть очікуваного полегшення, навпаки, погіршать ситуацію.

Не варто також використовувати медикаментозні засоби, рекомендовані в рекламі і аптеках. Тільки лікар може призначити відповідний препарат і визначити необхідну концентрацію і тривалість прийому.

Неприпустимо мимовільне лікування циститу у дітей гомеопатією і народними засобами.

Ефективні методи профілактики полягають в дотриманні простих рекомендацій і правил:

  • стежити за особистою гігієною інтимної зони;
  • проводити сезонну профілактику паразитів;
  • зміцнювати захисні функції організму;
  • запобігати можливості переохолодження.

Навчити малюка підтримувати здоров’я з ранніх років — першочергове завдання батьків.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *