Синдром Поланда: ознаки, принципи лікування
Синдром Поланда – рідкісне вроджене захворювання, для якого характерно одностороннє недорозвинення структур грудної клітки (найчастіше великий грудної м’язи, ребер, грудини) і аномалії розвитку верхньої кінцівки. Частота зустрічальності даної патології – 1 випадок на 10-100 тисяч чоловік. Кілька частіше синдром виявляється у чоловіків (2:1 – 3:1).
Перші згадки про окремі ознаки цього захворювання у медичній літературі з’явилися на початку 19 століття. Більш точний опис патологічних змін дав англієць Альфред Поланд в 1841 році. За його імені синдром і отримав свою назву, хоча повний опис всіх його аномалій було зроблено тільки в 1895 році.
§ Зміст
- Причини
- Симптоми
- Ступеня тяжкості деформації грудної клітки
- Типи ураження кисті
- Принципи діагностики
- Лікування
- До якого лікаря звернутися
- Висновок
- Подивіться популярні статті
ПричиниЙмовірно, в основі захворювання лежить порушення в системі кровообігу ембріона на ранніх стадіях ембріогенезу
Точні причини і механізми виникнення синдрому Поланда залишаються невідомими. У цьому відношенні існує кілька теорій.
Частина дослідників припускає, що певну роль у виникненні синдрому грає аномальна міграція ембріональних тканин, що утворюють грудні м’язи, що тягне за собою формування інших аномалій.
Більшість вчених зійшлися на думці, що в його основі лежить порушення кровотоку в системі підключичної або хребетної артерії в процесі внутрішньоутробного розвитку (на 6 тижня ембріогенезу), пов’язане з ураженням судин або їх гіпоплазією. Результатом недостатнього постачання тканин киснем і живильними речовинами є недорозвинення м’язів, підшкірної клітковини, молочної залози, частини верхньої кінцівки. Тяжкість проявів синдрому визначається тривалістю і виразністю розладів кровообігу в басейні даних артерій.
Залишається неясним, що запускає патологічний процес. Це може бути травма, хімічне або радіаційне ураження.
У частини хворих захворювання передається від батьків. При цьому має місце аутосомно-домінантний тип успадкування (хвороба у дитини обов’язково проявиться, якщо один з батьків хворий). Але більшість випадків синдрому є спорадичними (випадковими, не пов’язаними з спадковістю).
Симптоми
Вираженість клінічних проявів синдрому Поланда у хворих може бути різною. В одних його ознаки слабо помітні і не викликають ніякого дискомфорту, а в інших косметичний дефект поєднується з недорозвиненням ребер, декстрокардією (розташування серця праворуч) або іншими аномаліями розвитку.
В першу чергу слід відзначити, що синдром може бути:
- повним (ізольована гіпоплазія великий грудної м’язи);
- неповним (поєднання дефектів грудної клітки і кисті).
Для нього більш характерна правобічна локалізація (понад 55 % випадків), рідше процес вражає ліву частину грудної клітки. Іноді він буває двостороннім.
У кожного хворого синдром може проявлятися по-своєму, але при цьому у нього обов’язково є один або кілька з нижчеперелічених симптомів:
- Поразка великий грудної м’язи – гіпоплазія, аплазія її частини або всіх м’язових волокон.
- Недорозвинення реберних хрящів 2-4 або 3-5 ребер.
- Деформації грудної клітки (кілеподібна, воронкоподібна), сколіоз.
- Дихальні розлади – парадоксальне дихання, грижа легеневої тканини, дихальна недостатність.
- Витончення підшкірно-жирового шару в патологічній зоні.
- Недостатнє оволосіння пахвової западини і грудей (у чоловіків) на боці ураження.
- Аномалії розвитку грудної залози – зміщення вгору, недорозвинення або повна відсутність, патології зони соска.
- Декстрокардія.
- Поразка верхньої кінцівки – варіює від укорочення середніх фаланг пальців з шкірними синдактилиями (зрощеннями) до недорозвинення одного або декількох пальців і повної відсутності кисті.
У ряді випадків при синдромі Поланда страждає не тільки грудна м’яз, але й інші:
- мала грудна;
- передня зубчаста;
- трапецієподібна;
- найширший м’яз спини;
- пряма м’яз живота.
Це враховує лікар, визначаючи тактику ведення пацієнта.
Якщо у хворого виявлений синдром Поланда, то його необхідно обстежити для виключення інших патологій, так як в літературі є дані про його поєднанні:
- з лейкемією;
- неходжкінської лімфомою;
- тромбоцитопенією;
- злоякісною пухлиною грудної залози;
- рак легенів;
- синдромом Мьобіуса (вроджений параліч лицьового нерва);
- деформацією Шпренгеля (аномалія розвитку плечового пояса, що полягає у високому стоянні лопатки).
Ступеня тяжкості деформації грудної клітки
Зважаючи поліморфізму клінічних проявів складно оцінити тяжкість ураження грудної клітки у таких хворих. З урахуванням того, що це важливо в плані лікування, розроблена класифікація, яка використовується лікарями на етапі постановки діагнозу і вирішення питання про необхідність оперативного втручання та його обсяг. Згідно цієї класифікації виділяють 3 ступені важкості:
- Для першого з них характерна гіпоплазія великий грудної м’язи, нерізко асиметрія грудних залоз внаслідок недорозвинення одного з них, зменшення розміру соска і ареоли, їх зміщення вгору. Інші скелетні аномалії не виявляються.
- При другого ступеня деформація грудної клітки виражена помірно. Крім великої грудної уражаються інші м’язи. Ребра деформовані. Молочна залоза на боці ураження гипоплазирована або повністю відсутня. Те ж саме відбувається з соском і ареолою.
- При третього ступеня у хворого є важка деформація грудей з недорозвиненням ребер, молочної залози, аплазією м’язів у цій області.
Типи ураження кистіВ ряді випадків деформації грудної клітки поєднуються з ураженням лодонь
Згідно класифікації Аl-Qattan (2001) в осіб, що страждають синдромом Поланда, зустрічаються наступні варіанти аномалій розвитку верхньої кінцівки:
- Нормальна кисть на тлі деформації грудної клітки.
- Незначна зміна будови кисті, помітне лише при порівнянні зі здоровою стороною.
- Симбрахидактилия (вкорочення пальців з їх частковим зрощенням).
- Відсутність 1-2 пальців або розщеплення кисті.
- Всі пальці відсутні або не виконують свої функції.
- Недорозвинення всієї кінцівки.
Кожен з цих типів поєднується з деформацією грудної клітини різного ступеня вираженості.
Принципи діагностики
Діагноз «синдром Поланда» лікар виставляє по характерному вигляду хворих. Адже при огляді відразу помітні основні ознаки даної патології (типові деформації грудної клітки і кисті). Для більш точної оцінки поширеності патологічного процесу фахівець може призначити:
- МРТ (характеризує ураження м’яких тканин);
- рентгенографія (виявляє патологію каркасу грудної клітки і зміни в легеневій тканині).
При підозрі на порушення функції внутрішніх органів виконується дослідження функції зовнішнього дихання (спірографія) і електричної активності серця (ЕКГ).
Диференціальна діагностика при цьому синдромі проводиться:
- з синдактилией (повне або неповне зрощення пальців);
- симбрахидактилией без дефектів грудної м’язи;
- акроцефалосиндактилией (спадкова патологія, для якої характерні аномалії розвитку черепа і кистей рук).
Лікування
Тактика ведення пацієнтів залежить від тяжкості анатомо-функціональних змін, їх віку і бажання.
При повному синдромі Поланда хірургічне лікування починається з відновлення функції кисті і поліпшення самообслуговування. Для цього виконується:
- усунення зрощення пальців;
- їх подовження;
- при необхідності – пересадка пальців зі стопи.
У літературі зустрічаються різні думки про терміни початку лікування. Частина авторів вважають, що у дітей не слід проводити реконструктивні операції, так як вони можуть порушити нормальне формування грудної клітини. По досягненню 18-річного віку вирішується питання про усунення косметичних дефектів. Інша частина вчених, навпаки, дотримуються думки, що лікування треба починати в більш ранні терміни.
Виняток становить варіант синдрому, при якому є виражений дефект ребер над зоною розташування серця. У такому разі орган є погано захищеним і зростає ризик його пошкодження при різних травмах. Щоб уникнути цього, може рекомендуватися посилення каркасу грудної клітини.
Якщо дефект обмежений лише м’якими тканинами, то операції виконуються лише за естетичними показниками. Жінкам з синдромом Поланда необхідно:
- заповнити бракуючий обсяг молочної залози;
- виконати корекцію аномалій розвитку сосково-ареолярного комплексу;
- заповнити западіння м’яких тканин в підключичної області;
- відновити симетрію грудної клітини.
У чоловіків метою операції є збільшення об’єму м’яких тканин у зоні ураження.
Якщо ж у хворого є аномалії ребер, грудини, порушують функцію грудної клітки, для запобігання прогресування дихальних розладів і захисту органів середостіння вимагається виконання реконструктивних втручань, спрямованих на відновлення кісткового каркасу.
Для досягнення цих цілей можуть застосовуватися наступні втручання:
- пластика великий грудної м’язи;
- імплантація реберних ендопротезів;
- різні варіанти мамопластики;
- втручання на контралатеральної молочної залозі і ін
До якого лікаря звернутися
При підозрі на синдром Поланда необхідно звернутися до хірурга. Надалі пацієнту призначається консультація ортопеда та пластичного хірурга.
Висновок
Прогноз при синдромі Поланда сприятливий. Тяжкі його форми з порушенням функції органів дихання зустрічаються рідко. Хворі живуть звичайним життям, тривалість якої не відрізняється від такої в популяції. А усунення косметичних недоліків оперативним шляхом дає хороші результати.