Головна » Хвороби та лікування » Фіброміалгія: симптоми і лікування

Фіброміалгія: симптоми і лікування

 

загрузка...

Фіброміалгія (або синдром фибромиалгии) – це внесуставное ревматологічне захворювання, яке характеризується болем у всьому тілі з високою стомлюваністю скелетних м’язів і хворобливістю у відповідь на пальпацію строго певних точок тіла (їх так і називають – «болючі точки»).

Насправді фіброміалгія – дуже поширена патологія (нею страждають близько 2-4 % населення нашої планети; ІІ-ІІІ місце серед причин, за якими пацієнти звертаються до ревматолога, займає саме вона), однак на сьогоднішній день багатьом лікарям ця хвороба невідома, через що 3 з 4 осіб, що страждають нею, на жаль, залишаються без діагнозу. До того ж, відсутні чіткі критерії, що дозволяють з упевненістю говорити про даної патології у конкретного пацієнта – це ще одна причина того, що фіброміалгія залишається нерозпізнаною.

У нашій статті хочемо ознайомити читача з причинами та механізмом розвитку синдрому фибромиалгии, з його клінічними проявами, принципами діагностичного пошуку та провідними методами лікування даної патології.

Зміст

Коротка історична довідка

Стан, характерне для цього захворювання, описано в науковій літературі ще понад століття тому. Тоді щодо нього застосували термін «фіброзит», однак у другій половині XX століття від цього терміна відмовилися (оскільки він говорить про запальний процес, який у пацієнтів виявлено не було), замінивши його на тепер уже знайомий нам – «фіброміалгія».

Вивченням даного питання активно займалися вчені Сміт (Smythe) та Молдовський (Moldofsky). Саме вони виявили підвищену локальну чутливість – встановили ті «больові точки», властиві фибромиалгии, а також супутні її типових симптомів розладу сну.

Через кілька років, у 1990 році Американською колегією ревматологів були розроблені діагностичні критерії, що дозволяють з високою ймовірністю говорити про наявність або відсутність у пацієнта фибромиалгии – це був, можна сказати, прорив в діагностиці. Критерії широко використовуються ревматологами і по сьогоднішній день.

Причини і механізм розвитку захворювання

Фахівці вважають, що в розвитку фибромиалгии грають роль і деякі перенесені хворим на вірусні інфекції.

Причини виникнення фибромиалгии на сьогоднішній день невідомі. Ймовірно, певну роль в її розвитку відіграють наступні фактори:

  • генетична схильність;
  • перенесені хворим раніше інфекції (вірус Епштейн-Барра, кліщовий бореліоз, вірус герпесу 6 типу, парвовірус, ВІЛ);
  • травми кістково-м’язового апарату (ДТП та інші);
  • надмірні психоемоційні навантаження;
  • гормональні порушення (зокрема, гіпофункція щитовидної залози – гіпотиреоз);
  • прийом деяких лікарських препаратів.

У механізмі розвитку захворювання головна роль належить підвищеної больової чутливості та порушення процесів сприйняття больових імпульсів, які виникають із-за нейродинамічних порушень у центральній нервовій системі.


Симптоми фибромиалгии

Основний симптом цього захворювання – хронічна біль у всьому тілі або одночасно у багатьох областях, не пов’язана з якимись іншими причинами, що турбує людину тривало – протягом як мінімум трьох місяців. Часто хворі характеризують свій стан фразами «болить все», «болить, але не можу сказати, де саме – скрізь болить» і подібними. У ряді випадків вони відзначають і болі в суглобах, відчуття їх набряклості, хоча об’єктивно ознак ураження не визначається.

Також пацієнтів можуть турбувати печіння, відчуття оніміння, повзання мурашок по тілу, особливо в області нижніх і верхніх кінцівок, відчуття втоми м’язів і скутість в тілі особливо в ранкові та вечірні години.

Погіршується стан таких хворих поганим сном, який має місце у 3-4 з п’яти осіб, які страждають фибромиалгией. Після пробудження вони зовсім не відчувають себе відпочилими.

Провокують виникнення больового синдрому, посилюють його сира холодна погода, ранкові години та психоемоційні стреси. Полегшують ж болю, навпаки, тепло, суха погода, відпочинок, як фізичний, так і емоційний. Влітку такі пацієнти, як правило, відчувають себе набагато краще, ніж взимку. Багато з них зазначають полегшення стану після прийняття теплої або навіть гарячої ванни.

Часто больового синдрому супроводжують різноманітні розлади з боку нервово-психічної сфери:

  • депресії;
  • тривожність;
  • іпохондрія.

У цих хворих часто поганий настрій, вони сумні, говорять про відсутність радості до життя і дуже важко переживають своє погане самопочуття. При стажі захворювання більше двох років вищезгадані розлади психіки діагностуються у 2-х з 3-х осіб, які страждають їм.

Крім описаних вище симптомів, у осіб з фибромиалгией мають місце функціональні розлади, які часто хронизируются і погано піддаються медикаментозній корекції. Такими є:

  • болі в області серця, аритмії, тенденція до зниження артеріального тиску, схильність до непритомності, синдром Рейно;
  • диспепсія (нудота, тяжкість у шлунку і так далі), синдром подразненого кишечника;
  • синдром гіпервентиляції, задишка;
  • розлади сечовипускання;
  • порушення менструального циклу;
  • головний біль;
  • розлади сну.

Діагностика

Больові точки при фибромиалгии.

На відміну від більшості інших захворювань, діагноз «фіброміалгія» виставляється переважно на підставі скарг пацієнта, даних анамнезу життя та захворювання, результатів об’єктивного обстеження (зокрема, пальпації так званих больових точок). Тобто це клінічний діагноз. Лабораторні методи дослідження в переважній більшості випадків не інформативні – відхилення від норми в них відсутні.

В силу того, що симптоми наростають повільно, протягом багатьох місяців, хворі, як правило, звертаються за медичною допомогою далеко не відразу – лише через 7-10 років з моменту дебюту фибромиалгии.

З анамнезу важлива зв’язок дебюту хвороби, а згодом – і її загострень з високою психоемоційною навантаженням, повільний початок, поступове прогресування патологічного процесу, відсутність тривалих періодів ремісії (лише у 15 хворих з 100 проміжки без відчуття болю складають більше 1.5 місяців (6 тижнів)).

Як було сказано вище, існують розроблені спеціально з метою діагностики фибромиалгии критерії. Пропонуємо вам ознайомитися з ними:

  • Поширена біль в анамнезі (у лівій або правій половині тіла, вище або нижче талії, в осьовому скелеті – в області потилиці, або передній частині грудної клітини, або в грудному/попереково-крижовому відділах хребта).
  • Вказівка пацієнта на відчуття болю при промацуванні (пальпації) лікарем 11 з 18 точок:
    • в області прикріплення потиличних м’язів ліворуч і праворуч;
    • по передньо-нижньої поверхні шиї на рівні 5-7 шийних хребців, ліворуч і праворуч;
    • на рівні середини верхнього краю трапецієподібного м’яза, білатерально;
    • досередини від верхнього краю ості лопатки ліворуч і праворуч;
    • на рівні кістково-хрящової частини другого ребра, трохи назовні, ліворуч і праворуч;
    • в області латеральних надвиростка плечової кісток, на 2 см назовні від них;
    • верхньо-зовнішній квадрант лівої і правої великих сідничних м’язів;
    • в верхній частині задньої поверхні стегон, латерально (назовні) – в ділянці великого вертлюга стегнової кістки, ззаду від вертлюжного горбка;
    • в області внутрішньої (медіальної) сторони колінного суглоба лівої і правої нижніх кінцівок.

    Пальпація повинна проводитися з силою близько 4 кг/см3 (щоб простіше було орієнтуватися, це така сила, при якій нігтьові фаланги людини, що проводить обстеження, біліють). Точка розцінюється як позитивна, якщо пацієнт характеризує її пальпацію не просто як чутливу, а саме хворобливу.

    Диференціальна діагностика

    Больовим синдромом в тій або іншій частині тіла, а також іншими симптомами, які супроводжують протягом фибромиалгии, характеризується і ряд інших захворювань різної природи. Такими є:

    • системні захворювання сполучної тканини (поліміозит, хвороба Бехтерева, ревматоїдний артрит та інші);
    • хвороби ендокринної системи (аутоімунний тиреоїдит або інші захворювання, що супроводжуються синдромом гіпотиреозу, діабетична полінейропатія і так далі);
    • дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта (найвідоміше серед них – остеохондроз);
    • хвороби обміну речовин (ферментопатії, недостатність вітаміну D та інші);
    • деякі вірусні інфекції;
    • злоякісні новоутворення (паранеопластичний синдром);
    • міопатії, що виникли на тлі прийому деяких лікарських препаратів (анестетиків, глюкокортикоїдів, алопуринолу, амінокапронової кислоти та інших).

    Якщо у пацієнта з’являються клінічні або лабораторні зміни, характерні для будь-якого з вищевказаних захворювань, діагноз «фіброміалгія» йому не виставляється.


    Принципи лікування

    Лікування цієї патології – досить непросте завдання. Насамперед лікарю необхідно пояснити хворому природу його стану, розповісти, що так, ці неприємні симптоми, погіршують якість життя, але загрози їй вони не несуть, а при правильному підході до терапії, ймовірно, незабаром регресують.

    Деякі хворі відчувають поліпшення стану, лише дотримуючись рекомендації по режиму і поведінці, навіть без прийому ліків. Вони включають в себе:

    • теплу ванну вранці і, якщо є можливість, вечорами;
    • виняток психоемоційних стресів;
    • обмеження фізичних навантажень;
    • дотримання режиму праці і відпочинку.

    Також з немедикаментозних методів лікування пацієнту можуть бути рекомендовані методики фізіотерапії, зокрема:

    • легкий масаж;
    • теплі ванни;
    • інфрачервоні промені;
    • кріотерапія;
    • фонофорез;
    • терапія ультразвуком;
    • лікувальна фізкультура і так далі.

    Фізіопроцедури допомагають полегшити біль, знизити тонус м’язів і розігріти їх, поліпшити в них кровотік. Тим не менш, ефект їх, на жаль, найчастіше короткочасний, а в ряді випадків таке лікування призводить до розвитку небажаних ефектів – підвищення або зниження артеріального тиску, почастішання частоти серцевих скорочень, запаморочення і так далі.

    Метою медикаментозного лікування є зменшення болю. Пацієнту можуть бути призначені лікарські препарати наступних груп:

    • трициклічні антидепресанти (амітриптилін, тіанептін) – купируют біль, зміцнюють сон, підвищують фізичну витривалість;
    • протисудомні (прегабалин, габапентин);
    • трамадол;
    • транквілізатори бензодіазепінового ряду (клоназепам та інші) – застосовуються не часто, оскільки ефективність їх у лікуванні даної патології до кінця не вивчена;
    • місцеві анестетики (лідокаїн) – ін’єкції та інфузії цих препаратів призводять до зниження болю в місці ін’єкції, і в організмі в цілому.

    До якого лікаря звернутися

    При появі симптомів фибромиалгии багато пацієнтів безуспішно відвідують багатьох лікарів, не знаходячи полегшення. Лікуванням цього захворювання займається ревматолог. Саме він визначить, чи відповідають симптоми у пацієнта діагностичним критеріям, і поставить діагноз. Додатково можуть бути призначені консультації інших спеціалістів при відповідних скаргах: невролога, психіатра, кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога, гінеколога. У лікуванні значна роль належить фізіотерапії і масажу.

    Висновок

    Фіброміалгія – це захворювання, провідний симптом якого – біль у всьому тілі. Розвивається повільно, неухильно прогресує, супроводжується розладами нервово-психічної сфери і функціональними порушеннями з боку багатьох органів і систем.

    На жаль, дана патологія маловідома і лікарям, і пацієнтам, а даремно – поширена вона досить широко, хоча діагностується в середньому лише у 1 з 3-4-х хворих.

    Фіброміалгія – клінічний діагноз, лабораторні та інструментальні методи дослідження патологічних змін не виявляють. Важливу роль у діагностиці грають розроблені в кінці XX століття критерії, що включають в себе факт наявності поширеною болю і відчуття пацієнта при пальпації «больових точок».

    Лікування включає в себе рекомендації хворому щодо його способу життя, процедури фізіотерапії та лікарські препарати, головний очікуваний ефект яких – знеболення.

    При дотриманні пацієнтом всіх рекомендацій лікаря стан його, як правило, незабаром поліпшується – больовий синдром зменшується, нормалізується сон, а тривожність, депресія і інші неприємні симптоми стають менш інтенсивними.

    Лікар невролог, імунолог Ст. А. Шляпніков розповідає про фибромиалгии:

    Фіброміалгія і синдром хронічної втоми


    Watch this video on YouTube

    Телеканал «Росія-1», програма «Про головне», тема випуску «Фіброміалгія»:

    Про самому головному: Фіброміалгія, біль у хребті, питання лікаря


    Watch this video on YouTube

    загрузка...

    загрузка...

    Оставить комментарий

    Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

    *