Главная » Краса і здоров'я » Трудоголізм – стиль життя або серйозна залежність?

Трудоголізм – стиль життя або серйозна залежність?

 

У соціумі високо цінуються такі якості, як відповідальність, старанність, працьовитість, цілеспрямованість, сумлінне ставлення до роботи. Кожна людина прагне бути таким. Однак є люди, які виходять за всі рамки, аж надто захоплюються роботою, старанно виконують свої обов’язки. Така аномальна тяга до роботи називається трудоголізм, а от людей, що залежать від виду діяльності, називають трудоголіками. Добре бути такими? Чим все може закінчитися?

Опис

Раніше надмірна любов до роботи сприймалася лише схвально, а от зараз таку тягу відносять до психологічної залежності. Багато досліджень довели трудоголізм – це не успіх, розвиток і досягнення певних цілей, а серйозне поведінковий розлад, який є ірраціональним, нав’язливим і неконтрольованим. Людина живе лише роботою, решта його не цікавить. Забери у нього улюблений вид діяльності, він просто втратить сенс у житті, тому що протягом деякого часу вкладав багато сил на свою роботу.

Робочий процес є способом для отримання щастя. Трудоголік відсуває на другий план дружбу, особисте життя, дозвілля, відпочинок, хобі. Праця є своєрідним захистом, охороняє від тривожного стану, страху. Якщо людина хоч раз прикрив себе таким «щитом», щоб оградитмся від зовнішнього світу, особистісних проблем, з часом робота стає для нього нав’язливою залежністю. Сам процес не тільки цікавий, а іноді викликає відчуття ейфорії.

Наведемо приклад! Що потрібно алкоголіку? Прийняти дозу спиртного напою, а от трудоголік завжди шукає, чим би йому зайнятися. Навіть, коли з’явився вільний час, він все одно не сидить без діла.

У чому небезпека? Трудоголіки забувають за своє здоров’я, не звертають увагу на сигнали організму, психологічні порушення. Людина навіть не помічає, що постійно переживає стрес, а він призводить до збоїв у роботі системних органів. Часто трудоголіки страждають від різних фобій, депресії, безсоння, астенічного статусу.

До чого призводить трудоголізм? У людини виникають серйозні соціальні проблеми: звужується коло спілкування, виникають проблеми у сім’ї, руйнується особисте життя. Не вирішуючи всі свої проблеми, людина знову поринає в роботу, так і не усунувши внутрішній конфлікт. Якщо вчасно не допомогти людині, все закінчиться дефектом особистості.

Основні ознаки

Робота – це щастя

Якщо для старанного і працьовитої людини головне матеріальне благо, виконання справи для розвитку нових якостей, то для трудоголіка неважливо все це, для нього робота – це заповнення свого часу, щоб стати по-справжньому щасливим.

Людина повністю втрачає себе, не може реально оцінювати, в якому він стані знаходиться, він навіть не знає мети. Після виконання всіх завдань, особистість стає більш впевненою, бадьорою, енергійною. А ось, коли завдання закінчуються, з’являється смуток, депресія, розчарування в житті, залишається тільки порожнеча. Якщо немає нових завдань, трудоголіка долає панічна атака, він дратується, стає похмурим.

Бездоганне виконання завдань

Трудоголік завжди все робить довго, сидить ночами, він намагається бути ідеальним, йому важко прийняти рішення, тривалий час мучиться навіть з дрібницями. Він все кілька разів перевіряє, боїться допустити помилку.

Вся життя в роботі

Здавалося б, робочий день закінчений, можна відпочити, але не тут-то було! Людина починає планувати майбутній день, не особливо погоджується на вихідні, відпустку. Хоча він дуже потрібен! А ось «байдикування» трудоголіка призводять до тяжкої депресії, він починає думати, що його існування не має сенсу.

Коли у людини немає роботи, з’являється відчуття неприкаяності, тому трудолик пускається у всі тяжкі: п’янки, розгульний спосіб життя, безладні любовні зв’язки. А от пенсіонери переживають іпохондрію, починають ретельно стежити за своїм здоров’ям, постійно знаходять купу захворювань, відвідують лікарні.

Ізольованість від суспільства

Близькі люди, друзі не розуміють людину, тому що він постійно сумний, похмурий, дратівливий, «на своїй хвилі». Трудоголіки не люблять спілкування, тому що вважають, воно забирає дуже багато енергії.

Всі думки трудоголіка пов’язані тільки з роботою, тому він відмовляється виконувати всі свої обов’язки, навіть не хоче спілкуватися з дітьми. Всі заняття для нього даремні, безцільні і не мають сенсу.

Трудоголіка можна відразу помітити, якщо він постійно говорить: «Я пообіцяв», «Мені потрібно це терміново зробити», «Я повинен», «Немає часу, треба працювати». Часто така людина ставить нереальну мету і всіма силами намагається її досягти. Коли у нього це не виходить, сильно переживає.

Найстрашніше, що трудоголік вважає себе незамінним працівником, намагається, боїться припуститися помилки, а, якщо віддають перевагу іншому, він опускає руки. Починає «згризати себе зсередини».

Причини

Важливо зрозуміти, що спонукало людину до такого способу життя:

  • Психотравмирующая ситуація – втеча від проблем. Наприклад, чоловік розлучився, не зміг нормально пережити стрес, тому повністю змінив свій світогляд і почав працювати.
  • Складне дитинство: постійно працююча мати і п’яний батько. У дитини залишився відбиток, він вирішив зробити все, щоб не бути таким як батько. Таким діти надалі добре вчаться, займаються спортом, влаштовуються в кар’єрі.
  • Навіювання батьків, що «щастя в грошах». З-за цього з’являється ідея-фікс – заробити, щоб ні в чому не потребуватимуть.
  • Душевна порожнеча. Коли людині нудно жити, ніхто не розуміє його, він намагається зайняти себе чимось.

Часто трудоголізм супроводжує педантизм, перфекціонізм. Трудоголіки прагнуть покращувати якість, тому і живуть роботою.

Як подолати тягу до роботи?

Важливо розуміти, що надмірна любов до роботи – це психічна залежність. Немає спеціальної таблетки, яка вилікувала. Тут потрібно:

  • Зміцнити нервову систему.
  • Стабілізувати емоційний стан людини.
  • Позбавити хворого від страху, тривожності.

Тільки психотерапевтична робота допоможе адаптувати хворого до нормального життя. Все вийде, якщо трудоголік сам зрозуміє, що його стан анормальне.

Мета психолога: стимуляція пацієнта до спілкування, повернення інтересу до інших занять. Лікар робить все, щоб повернути хворого до реальності, допомогти пережити психічну травму.

Підведемо підсумки! Життя у нас одне, на жаль, не завжди ми розуміємо, що витрачаємо її на всякі не завжди потрібні речі. Будь-який вид діяльності – це розвиток, досягнення цілей, успіх. Все це добре! Але є ж і інші людські потреби – спілкування з близькими людьми, любов, дружба, відпочинок, насолода природою. Тому не потрібно всі сили віддавати праці. Навчіться все поєднувати, ось тоді зможете бути по-справжньому щасливими!

2/1

 

загрузка...

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*