Главная » Вагітність і діти » 6 причин для звернення до дерматолога для своєчасного лікування шкірних захворювань

6 причин для звернення до дерматолога для своєчасного лікування шкірних захворювань

Захворювання шкірних покривів не так нешкідливі, як здається багатьом з нас, і турбота про їх здоров’я повинна бути постійною. За деякими даними статистики в США щорічно ракові пухлини шкіри виявляються у 3 млн жителів цієї країни, а в Росії вони складають 13,5 % у загальній структурі захворюваності на рак. І злоякісні новоутворення є не єдиним тяжких дерматологічних захворюванням, яке здатне суттєво погіршувати якість життя хворого. У цій статті ми ознайомимо вас з 6 ознаками того, що вам пора записатися на прийом до дерматолога.

Зміст

На тілі з’явився кістозний прищ

Кістозний прищ відноситься до важких проявів такого захворювання, як вугрова хвороба, або акне. Він являє собою червоне болюча пляма (іноді проявляється лише невеликою білою головкою), яке утворюється внаслідок скупчення гнійного вмісту в порожнині (тобто кісті), розташованої в глибоких шарах шкіри.

Кістозний прищ може з’являтися на різних ділянках тіла, але частіше це відбувається в зонах найбільшого скупчення сальних залоз – обличчі, вухах, грудях, спині, волосистої частини голови і в паху. Такий прищ має не тільки малоэстетичный вигляд, але і вказує на ряд проблем зі здоров’ям, які вимагають втручання не тільки дерматолога, але й лікарів інших вузьких спеціалізацій (наприклад, стоматолога, ендокринолога, гінеколога або гастроентеролога).

Ряд дерматологів рекомендують починати домашнє лікування акне з простих процедур, що включають у себе теплі компреси і аплікації різних антисептичних та протизапальних засобів на область прища. Для виконання теплих компресів можуть застосовуватися розчини соди, морської солі, зеленого чаю або звичайна тепла вода, а в якості засобів для місцевого застосування – масло чайного дерева, паста з індійської бузку, масло лаванди, куркума, яблучний оцет і харчова сода. Але ці кошти не завжди надають очікуваний ефект.

При необхідності лікар може провести механічну чистку обличчя або проколоти кістозний прищ стерильною голкою для відтоку гною. Ці процедури повинні виконуватися тільки фахівцем, так як визначити можливість їх призначення можна лише після огляду уражених ділянок шкіри. Самостійне проведення чисток і проколів в домашніх умовах здатне спровокувати не лише посилення запалення, але і викликати розвиток важких ускладнень (аж до сепсису).

Для місцевого лікування себореї, що призводить до закупорювання пір, рекомендуються ретиноїди та інші препарати для підсушування і своєчасного лущення шкіри. До них відносять:

  • Діфферін;
  • Скінорен;
  • Базирон;
  • Куріозін та ін.

Якщо протягом 7-10 днів стан кістозного акне не покращало, то лікар може порекомендувати прийом антибактеріальних препаратів. Тривалість їх застосування та підбір антибіотика визначається індивідуально. Це можуть бути такі препарати широкого спектру дії:

  • циклоспорины;
  • тетрацикліни;
  • фторхінолони та ін

При виявленні патології органів травлення, що може погіршувати перебіг акне, лікар рекомендує дотримання дієти. Її підбір і тривалість дотримання залежить від діагнозу. Всім хворим з кістозним акне слід повністю відмовитися від фаст-фуду, жирної і гострої їжі. Крім цього, алкоголь і куріння теж можуть сприяти загостренню захворювання.

У ряді випадків кістозні прищі у дівчат і жінок виникають при гормональних стресах. У таких випадках для їх усунення можуть застосовуватися препарати, що містять жіночі статеві гормони – оральні контрацептиви. Підбір таких засобів повинен виконуватися тільки лікарем-гінекологом, який проводить його на підставі всіх даних додаткових обстежень (вік хворої, аналіз крові на рівень гормонів, УЗД та ін).

При порушеннях в роботі імунної системи може знадобитися лікування для корекції імунного статусу. У план терапії для цього включаються препарати, імуномодулятори та, в деяких випадках, індивідуально приготовані сироватки зі специфічними антитілами для того чи іншого штаму мікроорганізму.

Самолікування кистовидных прищів часто призводить до появи на шкірі глибоких шрамів або пігментних плям. Згодом для їх усунення необхідно застосування радикальних заходів – хірургічні операції, пілінги, лазерне шліфування та ін Саме тому на прийом до дерматолога при появі кістовидного прища слід записатися як можна раніше.

Зміна зовнішнього вигляду родимки

Майже у всіх людей на тілі є пігментації у вигляді родимок або ластовиння. В нормі вони ніяк не турбують і не приносять шкоди здоров’ю. Більшість фахівців вважає, що 90 % від їх загальної кількості проявляється до 20 років, але вони можуть з’являтись і пізніше. Виникнення родимок в більш зрілому віці зазвичай пов’язано з якимись подіями (наприклад, вагітністю). Їх колір може бути різним – коричневим, чорним або жовтуватим.

Всі вищеописані ознаки таких пігментацій шкіри є нормою і не повинні викликати занепокоєння. Іноді зовнішній вигляд родимки може змінюватися, але з’явилися ознаки можуть бути нешкідливими, так і небезпечними. У ряді випадків зміна родимок стає передвісником початку такого онкологічного захворювання, як рак шкіри.

Багато вчених пов’язують ризик розвитку раку шкіри саме з впливом ультрафіолету. Ці промені викликають малігнізацію – ракове переродження клітин. При цьому процесі, провоцирующемся УФ-променями, відбувається пошкодження ДНК клітин шкірних покривів. Чим більше часу відбувається опромінення шкірних покривів, тим вище ризик переродження родимки в ракову пухлину.

Крім тривалості перебування під УФ-променями, на ймовірність переродження тканин шкіри може вплинути і такий фактор, як активність сонця. Саме тому дерматологи не рекомендують перебувати на відкритому сонці в піку активності – з 11 до 16 годин.

Оглядати зовнішній вигляд своїх родимок має кожна людина. Такі огляди повинні виконуватися після кожного весняно-літнього сезону. Але є категорія людей, яким необхідно проводити такі самообстеження частіше. До неї відносять осіб, що стикалися раніше з операціями по видаленню пігментацій, що мають в сім’ї родичів, які перенесли злоякісну меланому, мають світлий тип шкіри і волосся, і тих, чия професія пов’язана з тривалим перебуванням на сонці.

Приводом для звернення до лікаря-дерматолога повинні ставати такі ознаки зміни родимок, називаються методом АВСDЕ:

  • А – асиметрія;
  • В – нерівні краї;
  • З – колір;
  • D – діаметр;
  • Е – мінливість.

Базальноклітинний рак шкіри

Симптоми, що вказують на можливу малігнізацію родимки:

  • свербіж;
  • швидке зростання в будь-якому напрямку;
  • зміна кольору;
  • зміна поверхні;
  • поява нової пігментації нехарактерного виду;
  • поява кровоточивості.

Для визначення характеру змін родимки лікар використовує спеціальний прилад – дерматоскоп. Цей інструмент являє собою потужний збільшувальне скло, що дозволяє розглянути всі деталі нових проявів пігментації. При виявленні підозрілих ознак доктор призначить гістологічне дослідження, спрямоване на визначення клітинних змін – доброякісних, предзлокачественных або злоякісних. На підставі отриманих даних діагностики лікар приймає рішення про необхідність диспансерного спостереження або проведення видалення і лікування зміни родимки.


Червоний колір шкіри

В деяких випадках шкіра червоніє з фізіологічних причин, але іноді приводом для такого малоестетичного явища стає захворювання розацеа (або рожеві вугри). Це хронічне захворювання призводить до частого появи почервоніння шкіри, мабуть розширенню кровоносних судин, запалень і утворенню червоних пухирців, схожих на прищі.

Точна причина розацеа ще не відома. Раніше передбачалося, що приводом для її розвитку є кліщ демодекс (Demodex folliculorum), який постійно мешкає на шкірі обличчя (а саме в сальних залозах), але починає активно розмножуватися під впливом несприятливих факторів. Зараз ця причина давно оскаржена вченими, але деякі лікарі до цих пір ставлять цей діагноз. За іншою версією розацеа виникає з-за гастритів, викликаних Helicobacter pylori. І крім цього, таке хронічне захворювання може викликатися деякими лікарськими препаратами або кортикостероїдними мазями (стероїдна розацеа).

Всі фахівці впевнені, що загострення може провокуватися багатьма чинниками:

  • фізичні навантаження;
  • емоційні сплески або тривалий стрес;
  • вітер;
  • холодне або гаряче повітря;
  • прийом алкоголю;
  • вживання гарячої їжі або напоїв.

Факторами ризику для розвитку цієї хвороби є:

  • гормональні порушення: клімактеричний період, оваріальних недостатність, цукровий діабет та ін;
  • порушення імунітету;
  • захворювання травних органів (зазвичай гастрит).

Основними ознаками розацеа є:

  • постійне почервоніння обличчя (особливо в області носа, чола, щік і підборіддя);
  • ущільненість шкіри в області почервоніння (на пізніх стадіях захворювання);
  • висипання на обличчі (у вигляді горбків рожевого кольору, які згодом трансформуються в гнійники);
  • телеангіоектазії (розширення капілярів у вигляді червоної сітки на шкірі);
  • ринофіма (стійке ущільнення шкіри на носі, зазвичай спостерігається у чоловіків);
  • ураження очей (почервоніння, різь, сухість, сльозотеча, відчуття стороннього тіла).

В області почервоніння і висипу у хворого можуть з’являтися відчуття сухості, стягнутості або печіння шкіри.

Про необхідність звернення до дерматолога слід задуматися в тих випадках, коли стає помітний факт частого почервоніння шкіри. Наприклад, раніше вона червоніла тільки після гарячого або холодного повітря, але потім цей симптом став з’являтися і від інших факторів – стрес, використання косметичних засобів і т. п.

Лікування розацеа повинно призначатися тільки фахівцем, так як тактика терапії визначається залежно від причин і стадії хвороби. Воно може бути:

  • місцевим – застосування спеціальних засобів для догляду, примочок з протизапальними настоями лікарських трав (деревію, чистотілу та ін), кремів і мазей на основі іхтіолу, метронідазолу і нафталана;
  • загальним – прийом антибіотиків, лікарських препаратів для лікування гастриту, усунення гормонального дисбалансу та ін.

Тривалість терапії цього хронічного захворювання складає від кількох тижнів до кількох місяців.

Лікування розацеа може доповнюватися фізіотерапевтичними і косметологічними процедурами для усунення телеангіоектазій і інших шкірних змін:

  • кріодеструкція;
  • дермабразія;
  • лазерна терапія;
  • пілінги;
  • електрокоагуляція.

Самолікування розацеа неприпустимо, так як тільки комплексна терапія цього хронічного захворювання і дотримання всіх рекомендацій лікаря може попередити прогресування недуги. За даними статистики в 87 % випадків поява рожевих вугрів вдається контролювати.

Сухість і свербіння шкіри

Тривалі висипання, що призводять до появи надмірної сухості шкіри та відчуття свербіння і печіння, можуть вказувати на розвиток екземи. Кожен випадок цієї хвороби дуже індивідуальний і нерідко хвороба не розпізнається вчасно або не лікується правильно. В результаті вона протікає хронічно. При такому перебігу цього дерматологічного захворювання шкіра найчастіше стає надмірно сухою і постійно свербить.

Суха екзема зазвичай в рівній мірі властива як чоловікам, так і жінкам. Вона може вражати будь-яку ділянку тіла, але частіше локалізується на ногах. Спочатку хворі помічають, що шкіра стала сухою, почервонілий (еритема з розмитими краями) і відчувають її стягнутість і свербіж. З плином часу ці неприємні симптоми стають більш вираженими і здатні викликати утворення тріщин, що нагадують обриси пересохлого русла річки, кірок і відчуття хворобливості і сильного свербежу.

Причинами розвитку екземи можуть ставати різні фактори:

  • зниження імунітету;
  • стреси;
  • порушення обміну речовин;
  • захворювання внутрішніх органів;
  • генетична схильність;
  • алергічні реакції.

Лікування цього хронічного захворювання має проводитися комплексно і тривало. Для обмеження почервоніння шкіри застосовуються пом’якшувальні засоби для догляду за чутливою шкірою. До їх складу можуть входити такі м’які отшелушивающие компоненти, як молочна кислота, гліколева кислота і сечовина. Після усунення запалення і лущення для профілактики рецидивів призначаються эмоленты – жироподібні речовини, пом’якшувальні і зволожуючі шкіру шляхом закріплення в її верхніх шарах (Эмолиум, Локобейз та ін).

При лікуванні екземи краще виключити з раціону гострі, жирні, борошняні, солоні, копчені, солодкі та борошняні страви. Крім цього, хворий повинен дотримуватися дієти, яка рекомендується при захворюваннях, що викликають екзему (наприклад, патології органів ШКТ).

При необхідності в план лікування можуть включатися і інші препарати, антибіотики і кортикостероїдні засоби для місцевого застосування. У деяких випадках для усунення сухості, свербежу і стимуляції імунітету рекомендується санаторно-курортне лікування, бальнеотерапія і фототерапія.

Сильне випадання волосся і появу залисин

Початок різкого випадіння волосся й утворення залисин може викликатися безліччю зовнішніх або внутрішніх причин, дізнатися про які можна тільки після всебічного обстеження у лікаря. Саме визначення дійсної причини алопеції може допомогти лікарю і пацієнту уникнути значної втрати волосся.

Фактори, що провокують алопецію:

  • Нечасте розчісування. Нечасте користування гребінцем може ставати причиною випадіння волосся, а щоденне використання правильно підібраною м’якою масажної щітки значно покращує кровообіг в області волосистої частини голови, стан волосяних цибулин і стимулює зростання волосяних стрижнів.
  • Неправильне харчування. Для нормального росту волосся в раціон повинні входити такі поживні речовини, вітаміни і мікроелементи: вітаміни групи В, білок, біотин, залізо, вітаміни-антиоксиданти (А, С і Е), поліненасичені жирні кислоти, кальцій, цинк, селен та магній.
  • Неправильний догляд. Часте вплив агресивних засобів для фарбування волосся та фіксації зачіски, неправильно підібрані гребінці та засоби для догляду, використання фена і щипців для завивки, вплив високих і низьких температур – всі ці фактори викликають пересушування волосся, шкіри голови і можуть призводити до їх випадання.
  • Неправильні зачіски. Стягування волосся в тугий хвіст або косу призводить до порушення кровообігу і може викликати не тільки механічне видалення волосся, але і їх випадання внаслідок недостатнього харчування, викликаного малим припливом крові до волосяних цибулин.
  • Причинами випадіння волосся можуть ставати наступні захворювання та стани:

    • старіння;
    • гормональний дисбаланс;
    • спадковість;
    • травми голови;
    • грибкові або бактеріальні захворювання;
    • аутоімунні захворювання;
    • фізичний, нервово-психічний або емоційний стрес;
    • захворювання щитовидної залози;
    • перенесені тяжкі хірургічні операції і хвороби;
    • радиолучевая або хіміотерапія;
    • прийом деяких лікарських препаратів: антигіпертензивні засоби, антикоагулянти, антидепресанти, гормональні контрацептиви, засоби від подагри або артриту.

    Для усунення випадіння волосся й утворення залисин слід пройти комплексне обстеження, яке дозволить лікарю виявити причину змін в організмі, що викликає ці прояви. Виходячи з отриманих даних, фахівець зможе призначити ефективне лікування. У ряді випадків усунення облисіння можливо лише хірургічним шляхом – пересадкою волосся або волосяних цибулин. На тлі терапії слід обов’язково дотримуватися всіх рекомендації лікаря щодо правильного догляду за волоссям, так як тільки комплексні заходи дозволять зупинити алопецію.


    Червоні плями і горбистість шкіри з утворенням лусочок

    Почервоніння шкіри, що супроводжуються появою червоних плям, на яких згодом утворюються сухі горбки і лусочки, є ознаками такого аутоімунного захворювання, як псоріаз. Ця недуга викликається порушеннями в імунній системі, яка посилає сигнал клітинам шкіри, стимулює їх надмірно швидке зростання. За даними статистики псоріаз спостерігається майже у 4 % населення планети. Ця недуга може почати свої прояви в будь-якому віці, але частіше виявляється у молодих людей до 20 років.

    Симптоми псоріазу наступні:

    • поява запалених ділянок шкіри у вигляді плям (бляшок) розміром від 0,5 см до 10 см і більше;
    • свербіж в області уражень шкіри;
    • лущення в ділянці бляшок;
    • відлущування лусочок;
    • нагноєння і тріщини при вторинному інфікуванні уражених ділянок.

    Всі ці прояви захворювання можуть локалізуватися на різних частинах тіла, але частіше вони спостерігаються в області лінії росту волосся на волосистій частині голови, ліктьових суглобів, колін, шкірних складок або в зоні попереку. У ¼ частини хворих уражаються нігтьові пластини.

    Симптоми псоріазу можуть мати сезонність, тобто проявляються тільки в певну пору року – влітку, восени, навесні або взимку. Частіше загострення відбувається в зимовий час, а у частини людей рецидиви є невизначеними і з’являються в різні періоди.

    Для лікування псоріазу фахівець може призначити наступні засоби:

    • застосування гормональних засобів для зовнішнього використання;
    • прийом вітамінних препаратів;
    • застосування негормональних засобів: кератолитиков, ранозагоювальні і зволожуючих засобів, цитостатиків;
    • дотримання дієти для стабілізації обміну речовин;
    • фізіотерапевтичні процедури;
    • психологічна допомога.

    Поки, на жаль, ще немає методик лікування, які могли б повністю позбавити від псоріазу. Однак регулярна терапія цього аутоімунного захворювання під контролем фахівців здатна призводити до тривалих ремісій та зменшенню вираженості псоріатичних симптомів.

    До якого лікаря звернутися

    При появі шкірних симптомів слід звернутися до дерматолога. Нерідко потрібен огляд і обстеження у терапевта. Залежно від причини змін може знадобитися консультація ендокринолога, гінеколога, гастроентеролога, імунолога. якщо виникає підозра на рак шкіри, пацієнта направляють до онкодерматологу. У лікуванні патології шкіри допомагають дієтолог, косметолог, трихолог (фахівець із захворювань волосся), фізіотерапевт.

     

    загрузка...

    Оставить комментарий

    Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

    *