Сцинтиграфія нирок: показання, протипоказання, методика

Сцинтиграфія нирок (або нефросцинтиграфия, реносцинтиграфия) – це метод радіонуклідної діагностики, який виконується після внутрішньовенного введення в організм радіоізотопного контрастного препарату, що дозволяє візуалізувати функціональну діяльність нирок і сечовивідних шляхів. Ця діагностична процедура проводиться на гамма-томографі і може виконуватися за різними методиками. Вона може призначатися для виявлення новоутворень та деяких інших патологій цих органів і здатна виявляти пухлини на ранніх стадіях їх розвитку.

Кому призначається сцинтиграфія нирок? Які існують різновиди цієї діагностичної процедури? Чи існують протипоказання для її виконання? Як правильно підготуватися до цього дослідження? Як проводиться нефросцинтиграфия?

Суть методуРадіоізотопний рентгенконтрастный препарат вводять у вену і через деякий час виконують серію знімків.

Інформативність сцинтиграфії нирок заснована на введенні в організм пацієнта міченого ізотопами рентгенконтрастного препарату, який дозволяє отримувати серію знімків, оцінюють форму, топографію, розмір і будова органів, процес потрапляння контрасту в нирки і його виведення через сечоводи.

Суть методу базується на тому факті, що здорові та уражені тканини нирок по-різному поглинають препарат і згодом неоднаково випромінюють фіксуються гамма-камерою фотони. Завдяки цим властивостям використовуваного контрасту-індикатора патології нирок можуть виявлятися на ранніх стадіях. Для різних різновидів сцинтиграфії нирок застосовуються різні радіоізотопні контрастні засоби.

Використовувані для дослідження радиофармпрепараты мають мінімальну радіоактивність, яка безпечна для обстежуваного. Введений радіоізотоп-мітка виводиться з організму природним шляхом (з сечею) протягом 24 годин. Застосовуються препарати не провокують алергічних реакцій і не мають побічних дій. Для більш швидкого виведення радіонуклідного кошти в першу добу після дослідження рекомендується вживати більшу кількість рідини.

Види сцинтиграфії нирок і застосовуються радиофармпрепараты

Залежно від клінічного випадку сцинтиграфія нирок може виконуватися за наступні методиками:

• Динамічна нефросцинтиграфия – серія знімків виконується через певні часові проміжки після введення радіофармпрепарату. Для дослідження використовується препарат Гиппуран. Під час сканування фіксується його надходження в нирки, проходження в сечоводи і сечовий міхур. В результаті дослідження дозволяє відстежувати всі етапи сечоутворення і оцінювати функціональність кожної нирки і працездатність нирок в цілому.
• Статична нефросцинтиграфия – є додатковою методикою при рентгенографії нирок, яка дозволяє оцінювати топографію, розмір, форму і стан тканин органів. Саме по собі це дослідження не дає уявлення про функціональності нирок. Для процедури використовується препарат Неогидрин.
• Циркулонефросцинтиграфия (ангиосцинтиграфия нирок) – методика дозволяє оцінювати характеристики ниркового кровотоку, який змінюється при захворюваннях органу. Для виконання знімків застосовується препарат Перотехнетат.

На бланку направлення на сцинтиграфію нирок лікар обов’язково вказує мета дослідження.

При необхідності виявлення міхурово-сечовідного рефлюксу на бланку робиться відмітка про необхідність проведення микционной проби (непрямої радіонуклідної цистографії). Це додаткове дослідження не може виконуватися тільки в тій категорії пацієнтів, які нездатні контролювати сечовиділення (наприклад, маленькі діти).

Крім микционной проби пацієнта може бути показано виконання інших проб: фізіологічної, з навантаженням або фармакологічної.

Свідчення

Динамічна сцинтиграфія нирок є найбільш інформативною і тому призначається частіше. Показання для її проведення такі:

• аномалії розвитку і будови нирок;
• гідронефроз II-III стадії;
• пухлини та кісти нирок;
• підозри на наявність метастазів в нирках і органах сечовиділення;
• необхідність виявлення міхурово-сечовідного рефлюксу;
• порушення функцій нирок;
• гіперчутливість до йоду пацієнтів і неможливість виконання внутрішньовенної урографії;
• підготовка хворого до нефректомії для оцінки функціональності другого органу;
• обстеження єдиної нирки перед виконанням на ній органосохраняющей операції;
• підготовка до трансплантації нирки.

Статична нефросцинтиграфия призначається у наступних випадках:

• аномалії розвитку;
• оцінка стану нирок після травми;
• порушення топографічного розташування нирок;
• підозра на рубцеве або інше поразку коркового шару при пієлонефриті та інших захворюваннях нирок.

Протипоказання

Нефросцинтиграфия є безпечною процедурою та протипоказань до її проведення небагато:

• важкий стан пацієнта – процедура триває приблизно 45-90 хвилин, і такий часовий інтервал може втомлювати тяжкохворого;
• вагітність – радіофармпрепарат може чинити негативний вплив на плід;
• період грудного вигодовування – через введення радіофармпрепарату дитини необхідно відлучати від грудей і тому дане дослідження виконується тільки у виняткових випадках;
• нещодавно проведені курси хіміотерапії або опромінення – для виконання сцинтиграфії нирок після хіміотерапії до дослідження повинно пройти не менше 3 тижнів після опромінення – близько 2-3 місяців.

У деяких випадках сцинтиграфія нирок може замінюватися такими схожими по результативності дослідженнями, як ПЕТ-КТ та ОФЕКТ (однофотонная емісійна комп’ютерна томографія).

Підготовка до дослідження

Проведення нефросцинтиграфии не вимагає спеціальної підготовки до процедури:

• перед дослідженням пацієнту слід спорожнити сечовий міхур, перекусити і випити близько 2 склянок рідини;
• для інформативності знімків відмовитися від вживання чаю і кави, в якості рідини можна взяти сік, компот, мінеральну воду без газу і т. п.;
• при прийомі їжі в день процедури слід відмовитися від вживання гострих, копчених або маринованих страв.

При необхідності після призначення сцинтиграфії нирок лікар рекомендує хворому корекцію в прийомі постійно приймаються препаратів:

• якщо пацієнту рекомендується проведення нефросцинтиграфии з фармакологічною пробою, то хворі з артеріальною гіпертензією повинні відмовитися від прийому сечогінних засобів за добу до дослідження;
• при прийомі інгібіторів АПФ застосування препаратів рекомендується припинити за 7 діб до процедури. Така тривала скасування антигіпертензивних препаратів може призводити до виникнення гіпертонічних кризів, і тому пацієнту рекомендується проводити дослідження не амбулаторно, а в умовах стаціонару.

Як проводиться дослідження?Сцинтиграфія дає змогу оцінити функцію нирок і сечовивідних шляхів, виявити в них пухлина або інші патологічні зміни.

У більшості випадків сцинтиграфія нирок виконується амбулаторно в спеціально обладнаному кабінеті. В день дослідження пацієнт приходить з напрямком і наявними на руках результатами попередніх досліджень (УЗД, урографії, КТ, МРТ тощо).

Перед процедурою хворий знімає з себе всі металеві предмети. Пацієнта укладають на стіл гамма-томографа та внутрішньовенно вводять необхідний для дослідження радіофармпрепарат. При проведенні статичної нефросцинтиграфии контрастний засіб вводиться за 2 години до проведення знімків.

Після надходження радіофармпрепарату в нирки фахівці виконують ряд знімків, під час яких хворий повинен дотримуватися нерухомість і не розмовляти. При необхідності лікар може попросити пацієнта змінити положення тіла для отримання більш інформативного знімка. У деяких випадках під час сцинтиграфії нирок хворого можуть вводитися додаткові препарати: сечогінні засоби для виявлення перешкод у відтоку сечі, гіпотензивні препарати при обстеженні гіпертоніків.

Під час процедури хворий повинен обов’язково відразу ж повідомляти лікарю про зміни в самопочутті:

• запамороченнях;
• відчуття тяжкості в грудях;
• серцебитті;
• утрудненості дихання і т. п.

Тривалість сцинтиграфії нирок зазвичай складає від 45 до 90 хвилин. Після цього пацієнт приблизно 20-30 хвилин очікує опис процедури та висновок спеціаліста, в яких зазначаються отримані дані і використовуються для дослідження препарати. Далі розшифровка результатів нефросцинтиграфии виконується лікарем хворого.

Результати

Розшифровка результатів сцинтиграфії нирок виконується тільки лікарем і дозволяє оцінювати:

• індивідуальну ренальну функцію;
• функціональність органу;
• ниркову обструкцію;
• прохідність ниркових артерій;
• присутність ектопічної ниркової тканини;
• функціональність сечоводів і сечового міхура.

До якого лікаря звернутися?

Для направлення на сцинтиграфію нирок необхідно звернутися до нефролога, а виконується процедура у відділенні променевої діагностики.

Сцинтиграфія нирок являє собою радіонуклідне сканування органів, що виконується після додаткового введення спеціальних радіоактивних міток і дозволяє за допомогою гамма-камери отримувати зображення нирок, оцінювати їх функціональність. Це дослідження застосовується для діагностики та оцінки ефективності лікування багатьох захворювань. Нефросцинтиграфия є високоінформативною і безпечною процедурою і має невеликий спектр протипоказань до її проведення.

Лікар-радіолог Комарова Н. Л. розповідає про сцинтиграфії:

Радіонуклідні методи досліджень, сцинтиграфія — що це таке? Союз педіатрів Росії.

Watch this video on YouTube