Аналізи на бруцельоз, лікування бруцельозу у людини
FacebookМой мирВконтактеОдноклассникиGoogle+
Бруцельоз – зоонозная інфекційна хвороба з різноманітними шляхами інфікування, має схильність до тривалого рецидивуючого перебігу і характеризується розвитком алергічної реакції уповільненого типу з ураженням різних органів і систем.
Ця патологія відноситься до числа поширених інфекцій, особливо у країнах з розвиненим тваринництвом. Захворювання частіше зустрічається у працівників сільського господарства та осіб, які працюють у вогнищі інфекції.
§ Зміст
- Загальні принципи діагностики
- Диференціальна діагностика
- Основи лікування
- Профілактика
- Висновок
- До якого лікаря звернутися
- Подивіться популярні статті
Загальні принципи діагностики
Факт вживання пацієнтом недостатньо термічно обробленого м’яса допоможе лікарю запідозрити бруцельоз.
Особливості клінічної картини хвороби призводять до значних труднощів в ранньому розпізнаванні захворювання. Насамперед, діагностика даної патології базується на ретельно зібраних клініко-епідеміологічних даних.
Підозра на бруцельоз виникає у лікаря при наявності тривалої лихоманки у поєднанні з ознобом, підвищеною пітливістю, больовими відчуттями в м’язах і суглобах. Велике значення в діагностичному процесі має правильно зібраний епідеміологічний анамнез. При цьому враховується:
- факт вживання м’ясних і молочних продуктів, що не пройшли термічну обробку;
- професійний контакт з тваринами;
- робота, пов’язана з переробкою тваринницької сировини;
- наявність спалахів інфекції в регіоні.
Лабораторні методи діагностики мають вирішальне значення у постановці діагнозу. Однак вони повинні зіставлятися з клінічними даними. Негативні лабораторні показники не можуть виключити діагноз «бруцельоз», так як і позитивні результати не здатні достовірно підтвердити його при відсутності клініки.
Для підтвердження наявності інфекційного процесу в організмі, викликаного бруцеллами, використовуються наступні методи обстеження:
- бактеріологічний (один з найбільш точних діагностичних методів, суть його полягає в посіві біологічних рідин на поживні середовища; застосовується рідко в зв’язку з необхідністю для його виконання спеціальної лабораторії);
- серологічний (реакція Райта; кров’яно-крапельна реакція Хеддлсона; реакція зв’язування комплементу; проба Кумбса);
- полімеразно-ланцюгова реакція;
- алергологічний (реакція Бюрне).
Реакція Райта передбачає визначення титру антитіл в парних сироватках. Вона може проводитися вже в перші дні хвороби і довго залишатися позитивною після зникнення патологічних симптомів. Високий титр IgM-антитіл свідчить про недавньому зараженні, IgG – про поточну або перенесеної інфекції.
Реакція Хаддлсона є більш чутливим методом, вона заснована на явищі аглютинації. Для її виконання сироватку крові змішують на предметному склі зі спеціально приготованим антигеном і оцінюють результат. Однак при цьому слід враховувати можливість хибнопозитивних результатів внаслідок перехресних реакцій з різними антигенами (туляремії, ієрсинії).
Реакція Бюрне являє собою пробу з внутрішньошкірними введеннями бруцеллина. Постановку проби рекомендується проводити після забору крові для дослідження, так як введення бруцеллина сприяє утворенню антитіл. Результати реакції Бюрне враховують за величиною набряку:
- при його розмірі менше 10 мм реакція вважається сумнівною;
- від 10 до 30 мм – слабоположительной;
- більше 30 мм – позитивною;
- понад 60 мм – різко позитивною.
Диференціальна діагностика
Питання диференціальної діагностики вкрай важливі, так як тільки точний діагноз дозволяє призначити правильне лікування. Тому в сумнівних випадках при підозрі на бруцельоз необхідно виключити:
- септичний стан;
- туберкульозний процес;
- інфекційний мононуклеоз;
- ревматизм;
- лімфогранулематоз;
- туляремію;
- Ку-лихоманку;
- лептоспіроз;
- черевний тиф і ін
Основи лікування
Хворі бруцельозом не потребують в особливому режимі і дієті. Основу лікування при гострому процесі становить тривала антибактеріальна терапія. Для цього застосовують різні комбінації антибіотиків:
- доксициклін з аміноглікозидом;
- доксициклін з рифампіцином;
- тетрациклін з гентаміцином;
- рифампіцин з цефалоспоринами 3 покоління.
Альтернативними препаратами є:
- фторхінолони;
- Іміпенем;
- Хлорамфенікол.
Тривалість лікування визначається індивідуально, вона залежить від використовуваних препаратів, активності процесу та чутливості організму до лікування. Середній курс антибіотикотерапії складає 30 днів. Одночасне застосування гамма-глобуліну посилює дію антибіотиків.
При наявності больового синдрому до лікування додаються нестероїдні протизапальні засоби.
Для лікування хронічних неактивних форм бруцельозу антибактеріальна терапія не використовується. Таким хворим призначаються:
- протизапальні засоби;
- імуномодулятори;
- фізіотерапія (електрофорез новокаїну або гідрокортизону, ультразвук, озокерит, зігрівальні компреси);
- масаж;
- заняття лікувальною фізкультурою;
- санаторно-курортне лікування (за відсутності протипоказань).
З метою попередження рецидивів інфекційного процесу за перехворіли особами встановлюється диспансерне спостереження протягом 2 років. Вони підлягають обов’язковому обстеженню кожні 3 місяці і при необхідності противорецидивному лікування.
Профілактика
Одна з найважливіших заходів профілактики бруцельозу — вакцинація осіб, що регулярно контактують з тваринами.
Основними напрямками профілактики бруцельозу є наступні заходи:
Висновок
Рання діагностика і своєчасне лікування забезпечують сприятливий прогноз щодо одужання у хворих на бруцельоз. Диспансерне спостереження дозволяє попередити рецидиви хвороби. Слід зазначити, що в разі нераціонального лікування бруцельоз може стати причиною стійкої втрати працездатності.
До якого лікаря звернутися
Діагностику і лікування бруцельозу проводить інфекціоніст. В процесі реабілітації беруть участь фізіотерапевт, фахівець з лікувальної фізкультури і масажу, фізіотерапевт.
Про лікування бруцельозу у програмі «Жити здорово!» з Оленою Малишевої:
Жити Здорово! Лікування бруцельозу
Подивіться популярні статті