Електротравма: як допомогти?
Електричний струм значної сили може завдати ушкодження людині при ураженні блискавкою або при нещасному випадку у виробничих умовах. Від правильно наданої допомоги при електротравми може залежати багато чого, тому слід знати, як допомогти потерпілому.
Зміст
- 1 Ознаки електротравми
- 2 Перша допомога при ураженні електричним струмом
- 3 Перша допомога при ураженні блискавкою
- 4 Профілактика електротравм
Головна причина травми – недотримання правил безпеки, яких необхідно дотримуватися, працюючи з промисловим електричним обладнанням. У ньому використовується змінний струм, що має частоту 50 Гц. Однак можна постраждати і від побутової електромережі. Крім того, якщо людина знаходиться в приміщенні поряд з електроустановкою під напругою понад 1000 В, можливий дуговий контакт без безпосереднього дотику до джерела електрики. Така небезпека збільшується при підвищеної вологості навколишнього середовища.
Ознаки електротравми
Електрострум при попаданні в тіло людини стає причиною пошкоджень загального і локального (місцевого) характеру.
Локальні ознаки – це опіки в місці контакту і на ділянці виходу електричного імпульсу. Тяжкість ураження залежить від характеристик струму і загального стану організму потерпілого. Якщо людина втомлена, виснажена або його шкіра волога, виникають глибокі електроопіки. Вони нагадують термічне (викликане дією високої температури) ураження III–IV ступеня. Якщо здоров’я людини в нормі, а його шкіра суха, може виникнути лише тимчасове оніміння кінцівки.
Ознаки электроожога:
- рана у формі кратера з поглибленням в центрі;
- краї пошкодження виглядають омозолелыми;
- можуть уражатися глибокі шари тканин, аж до кістки;
- розшарування або розрив оточуючих тканин, травматична ампутація кінцівки.
При впливі змінного струму, що має силу близько 15 мА, у потерпілого розвивається судорожне скорочення різних груп м’язів, переважно згиначів. При цьому він не в змозі самостійно звільнитися від дроту під напругою («неотпускающий струм»). При силі струму-25-50 мА виникає м’язовий спазм голосової щілини, що веде до зупинки дихання. Внаслідок спазму дихальних шляхів постраждалий від електроструму людина не здатна крикнути, викликати допомогу.
Якщо вплив електроструму триває, то повітря не надходить у легені і розвивається кисневе голодування. Воно призводить до зупинки серця і летального результату.
При короткочасному контакті з джерелом струму настають такі загальні ознаки електротравми:
- запаморочення і непритомність;
- виражена слабкість;
- ознаки сильного стресу – збудження, прискорене серцебиття, що змінюються апатією.
При важкій травмі потерпілий практично не подає ознак життя. Його шкіра блідне, зіниці розширюються і перестають реагувати на світло. Дихання і пульс відсутні. Такий стан навіть називають уявною смертю. Однак при ретельній аускультації (прослуховування) тонів серця можна визначити, що воно працює, і людину можна врятувати.
При ударі блискавки загальні прояви виражені сильніше:
- параліч кінцівок;
- втрата зору і слуху;
- припинення дихання.
На поверхні шкіри нерідко виникають плями темно-синього забарвлення, схожі на деревні гілки – «знаки блискавки». Їх поява викликана розширенням підшкірних судин. Інші ознаки ураження аналогічні симптомів, що виникають при звичайній електротравми (рани, опіки).
Перша допомога при ураженні електричним струмом
Насамперед необхідно постаратися відключити електрику з допомогою рубильника, вимикача. У побутових умовах необхідно вивернути пробки, якщо електролічильник ними обладнаний. При відсутності такої можливості слід відштовхнути дроти від людини палицею або мотузкою, які не проводять електрострум, або перерубати дроти сокирою з дерев’яною ручкою. Також люди, що пройшли спеціальну підготовку, можуть заземлити оголені дроти або шунтувати їх, тобто поєднати токонесущие дроти між собою.
Якщо електрику продовжує діяти на потерпілого, доторкатися до нього небезпечно, навіть у гумових рукавичках. Однак можна спробувати схопити однією рукою людини за край одягу, якщо вона суха і не прилягає до тіла. Після звільнення людини від проводів його переміщують за одяг на відстань 10 метрів від небезпечної зони. Його ретельно оглядають. Виявлені пошкодження закривають стерильною пов’язкою або хоча б чистою сухою тканиною.
При незначних загальних проявах, коли людину турбують тільки головний біль, запаморочення, неприємні відчуття в грудях, його потрібно терміново перевезти в лікувальний заклад. Навіть при легкому ураженні висока ймовірність ускладнень, які можуть виникнути навіть через кілька годин:
- напад стенокардії або розвиток інфаркту міокарда;
- виражене зниження артеріального тиску та шок;
- небезпечні для життя порушення ритму серця та інші.
Перед транспортуванням потерпілому слід запропонувати прийняти знеболюючий препарат (анальгін), корвалол, відволікаючі «сердечні» ліки, наприклад, валідол.
При відсутності у потерпілого дихальних рухів єдина міра по його порятунку – штучне дихання. Його слід починати відразу ж при виявленні людини, потім медичні працівники при транспортуванні застосовують тимчасову штучну вентиляцію легенів. Найкращим ефектом володіє техніка дихання «рот в рот». Частота вдуваний повітря повинна становити близько 20 в хвилину. Як воздуховода можна використовувати будь-яку порожню трубку.
Якщо серцева діяльність не припинилася, такі заходи швидко покращують стан потерпілого. Його шкіра рожевіє, відновлюються пульс і тиск, повертається свідомість. Після цього людину укривають ковдрою, дають випити теплого чаю або води. Кава і алкоголь вживати не можна через небезпеку шкідливого впливу на серце.
При відсутності дихання і серцебиття треба розпочати непрямий масаж серця зі швидкістю 50-70 натискань у хвилину та штучне дихання. Це необхідно зробити в перші хвилини після травми, поки клітини мозку не отримали незворотних ушкоджень через брак кисню. Реанімації слід проводити до відновлення дихання і серцебиття. Якщо через півгодини ознаки життя не з’явилися, реанімацію можна припинити.
Перевезення постраждалого до лікарні проводять у положенні лежачи при постійному контролі його стану. У будь-який момент у людини, яка зазнала дії струму, може припинитися дихальна або серцева діяльність, тоді знадобиться екстрена реанімація. Якщо в потерпілого відсутня свідомість або його дихання переривчасте, нерегулярне, потрібно постійно здійснювати вентиляцію легенів.
Перша допомога при ураженні блискавкою
Закапувати частина тіла потерпілого в землю не можна. Це не має практичного сенсу, але викликає здавлення грудей, що ще більше порушує дихання. Одночасно виникає охолодження тіла, погіршується кровообіг. Береться час для дієвої допомоги.
Першу допомогу надають так само, як при ураженні струмом. Спочатку викликають швидку допомогу. До її прибуття допомагають постраждалим, що знаходяться без свідомості – у них визначають дихання, серцебиття і починають реанімацію.
Профілактика електротравм
Для попередження удару блискавки необхідно на початку грози сховатися в приміщенні або в лісі; на відкритій місцевості рекомендується лягти на землю. Не можна стояти біля високих дерев, стовпів, ліній електропередач. Бажано закрити вікна в приміщенні і вимкнути електроприлади.
Щоб не постраждати від струму на виробництві, необхідно знати та виконувати всі заходи безпеки. Зазвичай працівники проходять інструктаж і розписуються в журналі, не варто ставитися до цього як до простої формальності.
Щоб уникнути ураження струмом в побуті, необхідно слідувати таким правилам:
- не чіпати оголені дроти;
- при появі специфічного запаху проводки або іскор з розетки терміново вимкнути електрику і викликати аварійну службу;
- не давати дітям гратися з електроприладами;
- не допускати контакту працюючих приладів з водою;
- без необхідних знань не ремонтувати проводку самостійно.
Лікар-педіатр Е. О. Комаровський розповідає про електротравми:
Електротравма, що робити при ударі струмом (електрикою) — Доктор Комаровський
Фахівці розповідають, як надати невідкладну допомогу людині, яка постраждала від удару електричним струмом:
Невідкладна допомога при електротравми