Сцинтиграфія міокарда: суть методу, показання, протипоказання
Завдяки розвитку науки і техніки в арсеналі кардіологів існує безліч сучасних методів діагностики серця – Ехо-КГ, КТ, МРТ, ЯМР, ПЕТ. Вони дозволяють скласти детальну картину багатьох захворювань цього життєво важливого органу, але в деяких випадках доповнити інформативність цих способів обстеження пацієнта з патологіями серцево-судинної системи може така діагностична процедура, як сцинтиграфія міокарда. У цій статті ми ознайомимо вас з суттю, показаннями та протипоказаннями, способами підготовки та проведення сцинтиграфії міокарда. Ця інформація буде корисна для вас, ви зможете зрозуміти принцип такої діагностичної процедури і задати питання свого лікаря.
Зміст
- 1 Суть методу
- 2 Радіонуклідні препарати для виконання сцинтиграфії міокарда
- 3 Свідчення
- 4 Протипоказання
- 5 Як правильно підготуватися до дослідження
- 6. Як проводиться дослідження
- 7 Результати дослідження
- 8 Коли можливі помилки в результатах дослідження
- 9 Безпечний метод?
- 10 До якого лікаря звернутися
Для виконання такого дослідження застосовуються спеціальні препарати – радіоактивні ізотопи. Після введення у вену пацієнта вони починають циркулювати в кровоносному руслі і поступово поглинаються клітинами серцевого м’яза. Після цього фахівці використовують гамма-камеру, яка фіксує ступінь насиченості клітин міокарда цими радіонуклідами. Одержані дані дозволяють лікарям оцінювати функціональність серцевого м’яза. Нормально працюючі ділянки міокарда активно поглинають такі препарати-мітки, а страждають від ішемії або некрозу, навпаки, не здатні до достатнього накопичення цих коштів.
Суть методу
Пацієнту у вену вводять радіоактивний препарат, який з током крові поширюється по організму і накопичується в серце. Потім за допомогою гамма-камери фахівці досліджують ступінь його накопичення в кожній із структур цього органу.
Принцип виконання сцинтиграфії міокарда багато в чому схожий зі стрес-ехокардіографії, оцінює роботу серцевого м’яза в стані спокою і після фізичного навантаження (для цього пацієнт отримує навантаження на велотренажері або біговій доріжці). При сцинтиграфії у початку дослідження у вену хворого вводять радіонуклідний препарат – світиться радіоактивну мітку Tc-99m-MIBI або талій-201. Він поширюється з током крові до серця і накопичується в міокарді, випускаючи гамма-промені. Після цього ступінь його накопичення фіксується за допомогою гамма-камери.
Дослідження проводиться протягом 2-4 годин, і за цей час фахівці вивчають стан міокарда у спокої і після фізичного навантаження. Гамма-камера фіксує сигнали з ділянок випромінювання і перетворює їх в серію динамічних, статичних і ЕКГ-синхронізованих знімків.
Сцинтиграфія міокарда може виконуватися за допомогою:
- планарного радіонуклідного дослідження;
- ПЕТ;
- однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ);
- комбінованих методів: ПЕТ/КТ, ОФЕКТ/КТ або ОФЕКТ/ПЕТ.
В результаті дослідження лікар може скласти висновок про таких клінічних параметрах:
- місце розташування і розмір ділянок міокарда, пошкоджених при інфаркті;
- ступінь порушення кровообігу в серці;
- ділянки ішемії, викликаної порушеннями коронарного кровотоку;
- можливі ризики і ускладнення.
Сцинтиграфія міокарда може використовуватися не тільки для виявлення захворювання, але і надає можливість оцінювати ефективність застосовуваних методик лікування:
- хірургічних та ендоваскулярних втручань: стентування, шунтування коронарних артерій, ангіопластики;
- медикаментозної терапії;
- реабілітаційних заходів.
Радіонуклідні препарати для виконання сцинтиграфії міокарда
Для отримання сцинтиграмм міокарда використовуються наступні групи препаратів:
Свідчення
Сцинтиграфія міокарда може бути рекомендована пацієнта з болем у серці для виявлення їх причин.
Сцинтиграфія міокарда може призначатися в наступних випадках:
- виявлення причин кардіалгій;
- ішемічна хвороба серця;
- інфаркт міокарда або необхідність оцінки стану міокарда після перенесеного інфаркту;
- вивчення скорочувальної здатності серцевого м’яза;
- обстеження пацієнтів, яким призначено інвазивна процедура або хірургічна операція на коронарних судинах або серце;
- моніторинг ефективності лікування (післяопераційного, медикаментозного або реабілітаційного);
- обстеження спортсменів перед інтенсивними тренуваннями або змаганнями;
- профілактичне обстеження знаходяться в групі ризику розвитку ІХС осіб: хворі з гіпертонічною хворобою, підвищеним рівнем холестерину або цукровим діабетом, предрасполагающей до ІХС спадковістю, курці, жінки після 55 років і чоловіки старші 45 років.
Протипоказання
Абсолютним протипоказанням до виконання сцинтиграфії міокарда є вагітність. Крім цього, процедура не може проводитися пацієнтам з масою тіла більше 120-130 кг, так як установка радіонуклідного томографа не зможе витримати такої ваги.
До відносних (або тимчасовим) протипоказань відносять такі захворювання та стани:
- важкий перебіг серцевої недостатності;
- інсульт;
- міокардит;
- гіпертонічний криз;
- напад миготливої аритмії;
- аортальний стеноз;
- важке інфекційне захворювання;
- період лактації.
Під час грудного вигодовування сцинтиграфія міокарда може призначатися тільки у виняткових випадках, коли важливість її проведення перевищує всі можливі ризики. За таких обставин жінці рекомендують до виконання процедури зціджувати молоко і зберігати його в холодильнику. Після дослідження їй слід на 2 діб припинити годування груддю, а зібране молоко давати дитині. Така міра необхідна через те, що після введення радіонуклідного препарату його компоненти надходять у грудне молоко. Його не можна використовувати для годування дитини протягом 48 годин.
При інших відносних протипоказань після стабілізації стану хворого сцинтиграфія може проводитися. Таке рішення приймається після вивчення усіх даних діагностичних досліджень, підтверджуючих безпеку процедури.
Як правильно підготуватися до дослідження
Перед проведенням сцинтиграфії лікар обов’язково поставить наступні питання:
- які препарати приймає пацієнт (після цього він може дати рекомендації по тимчасовій відміні деяких з них, наприклад, серцевих глікозидів, Віагри, Левітри та ін);
- не страждає він від бронхіальної астми;
- не вагітна жінка дітородного віку (для виключення такого протипоказання проводиться УЗД або тест).
Сцинтиграфія міокарда не вимагає особливої підготовки пацієнта, але для мінімізації всіх ризиків і покращення інформативності процедури хворому слід дотримуватися ряду простих правил:
Як проводиться дослідження
Діагностика проходить у кілька етапів:
Результати дослідження
Для отримання розшифровки результатів сцинтиграфії міокарда використовують спеціальні полярні карти і комп’ютерні програми, що дозволяють отримати максимальну кількість інформації про ділянках дефектів серцевого м’яза.
Після порівняння результатів до і після фізичного навантаження лікар може:
- оглянути серце його осях;
- виявити місце розташування дефектів;
- оцінити життєздатність деяких зон міокарда;
- визначити ступінь накопичення радіонуклідного препарату в різних областях серця.
При застосуванні в якості препарату-мітки талію ділянки некрозу або ішемії не поглинають радіонуклід (на відміну від нормальних тканин міокарда). У підсумку на отриманому знімку визначається дефект накопичення (або «холодна пляма»).
Поява дефекту накопичення тільки після виконання стрес-тесту може вказувати на приступ стенокардії напруги. Якщо такий дефект стійкий, то його присутність може вказувати на наявність кардіосклерозу або інфаркту міокарда.
При застосуванні в якості мітки препаратів на основі технецію накопичення радіонукліда в більшій мірі відбувається в уражених зонах міокарда. У результаті в цих ділянках вони дають ефект «гарячого плями», а в нормальних тканинах виглядають на знімку однаково.
Оцінку результатів сцинтиграфії міокарда може провести тільки фахівець. Після дослідження він видає хворому знімки і висновок.
Коли можливі помилки в результатах дослідження
Надмірна вага пацієнта може стати причиною хибнопозитивної результату сцинтиграфії міокарда.
Хибнопозитивні результати сцинтиграфії міокарда можуть утворюватись у таких випадках:
- велика кількість жирової тканини при ожирінні;
- великий обсяг молочних залоз;
- високе розміщення діафрагми;
- підвищена схильність до накопичення радіонукліда.
Безпечний метод?
При відсутності протипоказань сцинтиграфія міокарда є абсолютно безпечною і безболісною процедурою. Для проведення дослідження пацієнту вводять малі дози радіонуклідних препаратів, і вони швидко виводяться з організму. Алергічні реакції на їх введення, що проявляються у вигляді почервоніння шкірних покривів, набряків обличчя, стоп і кистей, спостерігаються тільки в рідкісних випадках. Іноді у відповідь на застосування радіонуклідів у хворого виникають наступні побічні ефекти: прискорене сечовипускання, підвищення артеріального тиску. Вони не викликають важких порушень в стані пацієнта і швидко усуваються.
Іншим видом небажаних ефектів сцинтиграфії міокарда є поява болю за грудиною після виконання стрес-тесту на велотренажері, біговій доріжці або за допомогою фармпрепаратів. Такі прояви не є ознаками ускладнень процедури, а лише вказують на наявність у пацієнта стенокардії напруги. Після прийому нітрогліцерину або в стані спокою вони легко усуваються. Розвиток стенокардитического нападу після стрес-тесту спостерігається у вкрай рідкісних випадках – у 1 хворого з 30 тисяч.
До якого лікаря звернутися
Призначити проведення сцинтиграфії міокарда може лікар-кардіолог. Приводом для виконання такої діагностичної процедури можуть ставати: кардіалгії, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, необхідність проведення кардіохірургічної операції, оцінки ефективності лікування та ін.
Сцинтиграфія міокарда є високоінформативною, неінвазивної і безпечної діагностичною методикою для кардіологічних хворих або осіб, які перебувають у групі ризику розвитку ішемічної хвороби серця. Зазвичай така процедура призначається при неможливості точної діагностики проблем міокарда за допомогою ЕКГ або для уточнення результатів інших досліджень.
Пізнавальний відеосюжет про те, що таке сцинтиграфія:
Сцинтиграфія — ядерна медицина на благо здоров’я
