Реабілітація після перелому кісточки

Переломи гомілки відносяться до найбільш частих травм кісток скелета. При неправильному лікуванні та реабілітації деякі з них здатні приводити до наслідків, які будуть нагадувати про себе все життя. Після таких травм у хворого може розвиватися тугоподвижность гомілковостопного суглоба, деформуючий артроз, плоскостопість, кульгавість та ін Для запобігання їх появи і відновлення функцій травмованої кінцівки в повній мірі потерпілому необхідно обов’язково своєчасно звертатися за допомогою до фахівця та виконувати всі його рекомендації по лікуванню і реабілітації. У цій статті ми ознайомимо вас з основними засобами реабілітації після переломів гомілки.

Зміст

План проведення реабілітаційних заходів визначається тяжкістю перелому, віком хворого, наявністю супутніх захворювань і наявністю протипоказань до відновлювальних процедур. Як правило, в нього включають:

  • раціональне харчування з введенням в щоденний раціон достатньої кількості продуктів, багатих кальцієм;
  • лікувальну фізкультуру;
  • курси масажу;
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • прийом лікарських засобів;
  • використання ортопедичних речей.

Пацієнтам з переломами гомілки без зміщення рекомендується більш проста програма реабілітації. Вони відновлюються в більш короткі терміни, але і для них повнота комплексу відновлювальних заходів має важливе значення.

Більш тривала і складна реабілітація належить пацієнтам зі складними переломами гомілки, які супроводжуються зміщенням фрагментів кістки. Такі травми поєднуються з пошкодженням судин і нервів, а від вдалості зіставлення відламків багато в чому залежить повнота відновлення функції гомілковостопного суглоба і стопи. При таких переломах курс реабілітації завжди тривалий і його успішність багато в чому залежить від старань і терпіння хворого.

План відновлювальної терапії при переломах гомілки завжди складається індивідуально для кожного пацієнта. Лікар враховує всі особливості травми, вік і стан потерпілого. Орієнтуючись на дані контрольних рентгенівських знімків, фахівець визначає термін початку виконання тих чи інших відновлювальних заходів.

Які фактори можуть впливати на швидкість відновлення після травми

Один з факторів, що впливають на швидкість відновлення функцій ноги після травми — складність перелому.

Швидкість і повнота відновлення функції гомілковостопного суглоба після перелому кісточки може залежати від наступних факторів:

  • вік потерпілого (чим молодше, тим швидше відбувається відновлення);
  • відсутність захворювань кісток: остеопороз, остеопатії, хондродисплазии, артроз, артрит та ін;
  • дотримання постільного режиму і рекомендацій лікаря по руховому режиму;
  • складність перелому;
  • обсяг хірургічної операції;
  • дотримання рекомендацій по раціональному харчуванню;
  • повнота призначених заходів з реабілітації і систематичність їх виконання: лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапія, носіння ортопедичних пристосувань.

Раціональне харчування

Вже в перші дні після отриманої травми для прискорення загоєння перелому та більш швидкого відновлення хворому рекомендується вводити у свій раціон достатню кількість продуктів, які багаті кальцієм і іншими мікроелементами (мідь, фтор, бром, магній, марганець). До них відносять наступні продукти харчування:

  • молочні продукти: сир, бринза, молоко і кисломолочні напої;
  • м’ясо;
  • риба;
  • яйця;
  • горіхи і насіння: фундук, фісташки, мигдаль, волоські горіхи, насіння кропу, кунжут, гірчиця та ін;
  • крупи: гречка, овес, ячна крупа та ін;
  • бобові: соя, квасоля, горох;
  • овочі і листова зелень капуста, брокколі, щавель, шпинат і інша зелень;
  • фрукти та цитрусові;
  • патока.


Лікувальна фізкультура

Час початку виконання перших лікувальних вправ визначається лікарем індивідуально. Спочатку вони робляться ще при накладеному гіпсі. Ці вправи допомагають поліпшити відтік лімфи і кровообіг, зменшити набряклість і прискорити процес загоєння кісткової тканини.

Зазвичай під час носіння гіпсу хворому рекомендуються наступні вправи:

  • Повільні рухи гомілкостопа: колові рухи, згинання і розгинання.
  • Напруження м’язів стегна і гомілки у положенні лежачи (по 20-30 разів).
  • Згинання і розгинання пальців стопи.
  • Свешивание травмованої ноги з ліжка, переміняється її підйомом в піднесене положення.

    • Після того як хворому дозволяється ходьба з милицями (на хвору ногу при цьому наступати не можна!), рекомендуються наступні вправи:

  • Тримаючись рукою за спинку стільця і спираючись на здорову ногу, робити махи травмованою ногою в протилежну здоровій нозі бік.
  • Перебуваючи в такому ж положенні, піднімати травмовану ногу вперед і назад.
  • Робити махи травмованою ногою перед здорової, а потім за нею.
  • У положенні лежачи витягати шкарпетки від себе, а потім – на себе.
  • Піднімати випрямлену в коліні ногу на все більшу висоту.
  • Розвести носки в сторони, а потім зводити їх.

    • При виконанні вправ з махами підняту ногу слід затримувати на декілька секунд в повітрі. Спочатку травмовану ногу слід піднімати невисоко (тобто на невеликий кут). Навантаження повинна збільшуватися поступово змінюється висота підйому ноги під час махов і збільшується кількість вправ.

    Поки травмована нога ще знаходиться в гіпсі, хворому рекомендується спати, укладаючи її на піднесення (наприклад, на пружний валик або подушку). Для профілактики пролежнів під п’яту варто підкладати полотняний мішечок з крупою, піском або сіллю.

    Через тиждень після зняття гіпсової пов’язки лікар рекомендує пацієнту більш повний комплекс лікувальних вправ. Він складається грамотним лікарем ЛФК, а перші сеанси проводяться під контролем досвідченого інструктора. Згодом заняття можуть проводитися вдома. Деякі вправи виконуються у воді або з використанням тренажерів (бігової доріжки, велотренажера й ін). В цей період хворий повинен почати носити взуття з ортопедичною устілкою.

    Після зняття гіпсу пацієнту можуть рекомендуватися такі вправи:

  • Присідання з відривом п’яток від підлоги і без нього.
  • Стрибки на двох ногах через пряму лінію.
  • Стрибки в довжину на одній нозі (спочатку на здоровій, а потім на хворий). Після цього слід порівняти результати і прагнути до їх зрівнювання.
  • Стрибки з «класиків».
  • Поперемінна ходьба на п’ятах і шкарпетках.
  • Застрибування на двох ногах на сходинку (прямо і боком).
  • Біг приставними кроками.
  • Перекочування м’яча ногою по підлозі.
  • Піднімання та утримання пальцями стопи невеликих предметів.
  • Ходьба по сходах.

    • Правильне і систематичне виконання вправ лікувальної фізкультури після перелому кісточки сприяє не тільки відновленню функцій суглоба. Такі заняття дозволяють зменшити набряклість, попереджають розвиток плоскостопості та можливого викривлення пальців стопи.

    Масаж

    Масаж покращує кровообіг в області перелому, покращує обмін речовин в пошкоджених тканинах. Це сприяє зменшенню набряку, полегшення больового синдрому і якнайшвидшого відновлення функцій ураженої кінцівки.

    Крім вправ з лікувальної фізкультури після зняття гіпсу всім хворим після перелому кісточки рекомендуються курси масажу. Його перші сеанси повинні проводитися досвідченим масажистом. Спочатку для усунення неприємних і хворобливих відчуттів використовуються знеболюючі мазі або гелі. Згодом болі повністю усуваються і застосування таких лікарських засобів вже не потрібно.

    Залежно від тяжкості перелому на курс лікування і реабілітації може рекомендуватися 10-20 сеансів масажу. Вони мають проводитися двічі на день – вранці і ввечері. Після навчання досвідченим інструктором хворий може проводити масаж самостійно. При цьому він повинен дотримуватися рекомендовану реабілітологом силу впливу. Після кожного сеансу на область гомілки повинна накладатися пов’язку з еластичного бинта.

    Масаж після перелому кісточки сприяє:

    • зменшення набряку гомілки і стопи;
    • поліпшення кровообігу в області травми;
    • прискорення відновлення функцій суглоба;
    • нормалізації обміну речовин в суглобі і м’язах.

    Фізіотерапевтичні процедури

    Фізіотерапевтичне лікування починають відразу після зняття імобілізуючої пов’язки, але деякі процедури – УФО, електрофорез, УВЧ – можуть призначатися ще під час носіння гіпсу. Комплекс процедур підбирається індивідуально з урахуванням показань і можливих протипоказань.

    Фізіопроцедури після перелому кісточки спрямовані на:

    • поліпшення кровотоку;
    • зменшення набряклості м’яких тканин;
    • розсмоктування гематом;
    • знеболювання;
    • активізацію обмінних процесів.

    У план фізіотерапевтичного лікування можуть включати такі процедури:

    • електрофорез з препаратами кальцію – 10-12 процедур, щодня;
    • УФО – 10-12 процедур, щодня;
    • УВЧ – близько 10 процедур щоденно;
    • магнітотерапія – 10-12 процедур, щодня;
    • теплі ванни (температура води 38°) – по 30 хвилин;
    • озокеритові, парафінові і грязьові аплікації – через день протягом 30 днів;
    • екстракорпоральна ударно-хвильова терапія – 1 раз в 14-21 день кілька процедур;
    • інфрачервона лазерна терапія – 8-10 процедур щоденно.


    Прийом лікарських засобів

    Прийом медикаментозних препаратів, що поліпшують процес регенерації кістки починають після накладання гіпсової пов’язки. Пацієнту можуть призначатися:

    • засоби для прискорення зрощення кістки (препарати кальцію): Алкаста, Этальфа, Остеогенон, Рокальтрол, Кальцій-Д3 Нікомед форте, Натекаль Д3, Кальцій-Сандоз форте, Вітрум, Остеомаг та ін;
    • біорегулятори та адаптогени: настоянка елеутерококу, настоянка женьшеню.

    Ортопедичні приналежності

    Після зняття імобілізуючої пов’язки хворому рекомендується бинтування травмованої ноги еластичним бинтом. Його необхідно виконувати вранці, не встаючи з ліжка. Бинт починають накладати з нижнього відділу стопи. Кожен тур повинен перекривати попередній на 2/3. Поступово бинтування зі стопи переходить на область гомілки, а потім виконується до верхньої третини гомілки.

    Під час реабілітації для запобігання розвитку дегенеративних змін хворому може рекомендуватися носіння різних супінаторів, бандажів та ортезів. Підбір таких пристосувань завжди індивідуальний і рекомендовано лікарем, що враховують особливості перелому.

    До якого лікаря звернутися

    Скласти повну програму реабілітації допоможе лікар-ортопед. Необхідна допомога фахівця з лікувальної фізкультури і масажу, фізіотерапевта, дієтолога.

    Реабілітація при переломах гомілки є важливою частиною лікування, і від її повноти багато в чому залежить успішність відновлення втрачених функцій гомілки і стопи. Її тривалість багато в чому визначається тяжкістю травми. В середньому при неускладнених переломах без зміщення повне відновлення досягається через 1,5-2 місяці після отримання ушкодження, а при наявності зміщень реабілітація може тривати від 6-7 місяців до року.

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *