Рак печінки: ознаки, сучасні методи лікування
Рак печінки – це захворювання, що супроводжується появою злоякісного новоутворення, яке формується внаслідок переродження клітин у пухлинні клітини. Він може бути первинним або вторинним (метастатичним). При первинному раку пухлина утворюється безпосередньо в печінці, а при вторинному – з’являється з-за метастазування ракових клітин гематогенним шляхом з інших органів (шлунка, матки, яєчників, легенів, нирок, кишечника, молочних залоз). У цій статті ви зможете отримати інформацію про причини, різновиди, ознаки і способи діагностики і лікування раку печінки.
Зміст
- 1 Причини
- 2 Класифікація
- 3 Симптоми
- 4 Діагностика
- 5 Стадії раку печінки
- 6 Лікування
- 7 До якого лікаря звернутися
- 8 Прогнози
Приблизно в 20 разів частіше ракова пухлина печінки є вторинною і лише в 0,2-3 % випадків виявляються первинні новоутворення цього органу. Найбільша поширеність первинного раку печінки спостерігається в таких регіонах: Китай, Сенегал, Індія, Філіппіни і країни Південної Африки. Це пояснюється дуже високою поширеністю серед населення хронічних форм гепатитів.
За даними статистики, чоловіки у 4 рази частіше страждають цим онкологічним захворюванням і зазвичай такі новоутворення виявляються у людей після 50-65 років.
Причини
Точні причини розвитку раку печінки ще не визначені, але всі фахівці виділяють багато факторів, які сприяють розвитку цієї злоякісної пухлини. До них відносяться:
- хронічний вірусний гепатит;
- цироз печінки;
- алкоголізм;
- тютюнопаління;
- наркоманія;
- гемохроматоз;
- цукровий діабет;
- жовчокам’яна хвороба;
- безконтрольний прийом анаболічних стероїдів;
- безконтрольний прийом гормональних протизаплідних;
- афлатоксин В1, що потрапляє в організм при вживанні неправильно зберігався зерна, сої, круп (у вологому середовищі вони обсеменяются особливим грибком, що виділяють цей токсин);
- вплив токсичних і отруйних хімічних речовин: радій, миш’як, торій, вінілхлорид, хлоровмісні пестициди та ін;
- сифіліс;
- глистні інвазії: опісторхоз, bilharzia, амебіаз;
- генетична схильність.
КлассификацияПервичный рак печінки
Серед первинних злоякісних пухлин печінки найбільш часто виявляються гепатоцелюлярні карциноми. Ці новоутворення ростуть з видоизменяющихся гепатоцитів.
Крім гепатоцелюлярних карцином зустрічаються такі рідкісні види первинних пухлин:
Вторинний рак печінки
Вторинні ракові пухлини печінки є метастатичними і являють собою дисемінацію первинних злоякісних новоутворень наступних органів:
- товстого кишечника;
- матки;
- яєчників;
- простати;
- молочної залози;
- шлунка;
- легенів;
- нирок та ін
Симптоми
Перші клінічні симптоми раку печінки зазвичай проявляються у вигляді неспецифічних ознак інших патологій цього органу: холангіт, загострення гепатиту, жовчокам’яна хвороба, холецистит та ін На ранніх стадіях пухлинного процесу у хворих знижується вага, з’являється безпричинна стомлюваність і слабкість, порушення апетиту (аж до анорексії), відчуття тяжкості в епігастральній ділянці та правому підребер’ї. Пізніше з’являються й інші симптоми раку печінки.
Диспепсичні розлади
У хворих з’являється нудота, що переходить у блювання. Спостерігаються проноси, запори і метеоризм. Такі розлади і втрата апетиту викликають зниження ваги у 85% хворих.
Хворобливі відчуття
Поява болів при раку печінки на початкових стадіях може бути пов’язано з диспепсичними розладами. Пізніше у хворого з’являються хворобливі відчуття, які викликані зростанням пухлини. Новоутворення перерастягивает печінкову капсулу і викликає вторинну запальну реакцію. В результаті орган збільшується в розмірах, стає дуже щільним і горбистим, а через черевну стінку у половини хворих може прощупуватися вузол.
Спочатку болі з’являються при фізичних навантаженнях (наприклад, після бігу), а пізніше відчуваються і в стані спокою. Крім цього, з-за зростання пухлини живіт збільшується в об’ємі.
Порушення жовчовиділення
Тканини пухлини викликають компресію жовчовивідних проток і провокують розвиток обтураційній жовтяниці. В результаті шкіра і склери хворого набувають жовтяничний відтінок, сеча забарвлюється в темний колір, кал знебарвлюється до блідо-крейдяного відтінку, з’являється свербіж шкіри.
Синдром загальної інтоксикації
У хворих різко погіршується загальний стан і з’являються наступні симптоми:
- різка слабкість і зниження толерантності до будь-яких навантажень;
- запаморочення;
- анемія;
- предобморочного стану і непритомність;
- тривала і нічим не пояснювана і не устраняющаяся лихоманка.
Кровотечі
У хворих з раком печінки розвивається геморагічний синдром, який проявляється у вигляді телеангіоектазій (судинних зірочок і періодично виникають носові та шлунково-кишкових кровотеч. У 15% пацієнтів спонтанний розрив пухлини призводить до гострого внутрибрюшному кровотечі з розвитком шокової реакції. У деяких хворих розвивається перитоніт.
Асцит
Розростання пухлини призводить до порушення кровообігу і скупченню великої кількості рідини в черевній порожнині (асцит). Живіт хворого ще більше збільшується в об’ємі, в ньому з’являються відчуття розпирання і тяжкості. В результаті розвивається відрижка, печія, нудота, абдомінальні болі і метеоризм. З-за розпирання черевної стінки пупок випинається.
Метастазування
При поширенні метастазів клінічні прояви раку печінки доповнюються ознаками ураження інших органів. Метастазування при ракової пухлини печінки може бути:
- внутриорганным – пухлина поширюється на інші відділи печінки;
- регіонарним – пухлина поширюється в лімфатичні вузли воріт печінки, парааортальні та чревные лімфовузли;
- віддаленим – пухлина поширюється на інші тканини і органи (легені, плевру, очеревину, кістки, нирки, підшлункову і ін).
Діагностика
При появі непрямих ознак раку печінки – болю, жовтяниці, збільшення печінки і промацуванні вузла в правому підребер’ї – для підтвердження діагнозу можуть призначатися:
- УЗД печінки та інших органів черевної порожнини;
- прицільна черезшкірна біопсія печінки (під контролем УЗД) і гістологічний аналіз біоптату тканин;
- КТ;
- МРТ;
- лабораторні аналізи крові для визначення рівня печінкових ферментів, тромбоцитів, АФП, білірубіну, лужної фосфатази, білків і ін;
- коагулограма.
При необхідності можуть призначатися такі додаткові дослідження:
- ПЕТ печінки;
- селективна целіакографія;
- статична сцинтиграфія печінки;
- діагностична лапароскопія.
Стадії раку печінки
На підставі отриманих діагностичних даних визначається стадія ракового процесу:
- I стадія – новоутворення має невеликі розміри, не зачіпає кровоносні судини і вражає не більше ¼ органу, прояви захворювання відсутні або слабо виражені;
- II стадія – у печінці є одне або кілька новоутворень до 5 см, пухлина вражає кровоносні судини, але не виходить за межі органу і не поширюється в лімфовузли;
- III стадія (підстадії А, В і С) – при підстадії А розмір однієї або декількох пухлин більше 5 см, новоутворення зачіпають ворітну або печінкову вену; при підстадії В пухлинний процес поширюється на прилеглі органи (крім сечового міхура) або кріпиться до зовнішньої оболонці печінки; при підстадії З злоякісні клітини поширюються в лімфатичні вузли та органи;
- IV стадія – новоутворення отримує максимальне поширення по лімфатичних вузлів та інших органів, хворий гине через кілька місяців (вкрай рідко живе до 5 років).
Лікування
Тактика лікування раку печінки цілком залежить від стадії пухлинного процесу.
На початкових стадіях видалення пухлини можуть використовуватися такі інноваційні методики:
В операбельних випадках основним способом усунення пухлини є хірургічна маніпуляція. Для видалення новоутворення може проводитися:
- лобектомія – резекція частки печінки;
- гемигепатэктомия – видалення половини печінки;
- атипові резекції.
Хірургічне лікування доповнюється курсами хіміотерапії. Як цитостатиків можуть застосовуватися 5-фторурацил, Метотрексат та ін Інфузії хіміотерапевтичних засобів можуть виконуватися через печінкову артерію. При використанні такої методики ефективність цитостатиків стає вище і вони в меншій мірі надають загальний вплив на організм.
У деяких випадках при ранніх стадіях раку печінки ефективно виконання трансплантації печінки. Такий спосіб лікування може давати шанси на повне одужання. На більш пізніх стадіях трансплантація менш ефективна.
При неоперабельних випадках раку печінки для лікування може використовуватись тільки хіміотерапія. Як правило, цитостатики вводяться через печінкову артерію.
Радиолучевое лікування при раку печінки призначається не так часто, як при інших злоякісних пухлинах. Воно може поєднуватися з хірургічним способом лікування або хіміотерапією.
У деяких клініках може проводитися така інноваційна методика опромінення, як протонна терапія. Протонное випромінювання дозволяє вибірково впливати тільки на злоякісні тканини. Воно знищує ДНК ракових клітин і викликає їх загибель.
До якого лікаря звернутися
При появі відчуття тяжкості в епігастральній ділянці та правому підребер’ї, погіршення апетиту, диспепсичних розладів або жовтушності слід звернутися до гастроентеролога. Після проведення ряду досліджень та при виникненні підозри на рак печінки хворому може рекомендуватися консультація та обстеження у онколога. Для підтвердження діагнозу призначаються: УЗД печінки, біопсія та гістологічний аналіз, КТ, МРТ, біохімічний аналіз крові та ін.
Прогнози
Прогнози як первинного, так і вторинного раку печінки вкрай несприятливі. Тривалість життя багатьох хворих скорочується до кількох місяців (іноді до 5 років). Невтішні й прогнози виживаності хворих після резекції печінки – летальність становить 10 %, а смерть настає через печінкової недостатності.
Важливе значення має і гістологічний вид пухлини. При вдалої операції з приводу видалення гепатобластомы і цистаденкарциномы хворий може жити 5 років, а при ангиосаркоме – не більше 2 років. Виживаність хворих з фиброламеллярной карциномою може становити близько 2-5 років (іноді довше). А при недиференційованої саркомі пухлина прогресує дуже швидко, і пацієнти живуть всього кілька місяців.
При операбельном лікуванні раку печінки п’ятирічне виживання спостерігається лише у 9-20 % хворих. Якщо ж пухлина неоперабельная, то пацієнти живуть не більше 4 місяців. Такий самий несприятливий прогноз характерний і для метастатичного раку печінки.
Рак печінки є вкрай небезпечним онкологічним захворюванням. Його перші ознаки завжди неспецифічні і можуть прийматися за інші захворювання печінки і жовчовивідних шляхів. При виявленні цього захворювання хворому доводиться проводити складні та небезпечні для життя хірургічні операції, а при неоперабельних випадках пацієнт може прожити всього кілька місяців.
Про раку печінки в передачі «Жити здорово!» з Оленою Малишевої (з 33:35 хв.):
Жити Здорово! Рак печінки