Ознаки внутрішньочерепного тиску у грудничка

Внутрішньочерепний тиск у новонароджених — досить поширене явище, що виражається в безлічі симптомів, які найчастіше списують на звичайне для малюка поведінку: плач, поганий сон, крик. Тим не менш, вони можуть бути сигналом підвищення внутрішньочерепного тиску. Такий стан, в свою чергу, свідчить про наявність будь-яких патологій.

Ознаки внутрішньочерепного тиску у грудничка нечисленні, що ускладнює визначення захворювання. До них відносяться:

• — постійний плач і неможливість заспокоїти його звичайними засобами;
• — постійні напади занепокоєння;
• — підвищена збудливість;
• — дитина часто робить різкі повороти головою з одного боку в іншу;
• — закидання головки;
• — розходження швів між тім'яними і іншими кістками черепа більш, ніж на 5 мм;
• — перенісся знаходить приплющену, «здавлену», форму;
• — відмова дитини від пиття і від грудей;
• — дитина часто прикриває очі, мружиться і погано реагує на яскраве світло;
• — неадекватна реакція на звукові подразники;
• — часто виникає блювота, відрижка;
• — тремтіння підборіддя і кінцівок;
• — закочування очних яблук або відведення очей вниз;
• — хворобливі реакції на зміну погоди;
• — неспокійний сон.

Крім того, можуть виникати і такі симптоми внутрішньочерепного тиску у дітей, як збільшення і випинання назовні центрального джерельця, різке збільшення голови в обсязі, освіту венозної сітки на поверхні головки, розвиток косоокості, відсутність прибавки у вазі. Відставання в фізичному і психоемоційному розвитку також може бути ознакою підвищеного внутрішньочерепного тиску.

Потрібно відзначити, що дані симптоми можуть свідчити про наявність таких серйозних проблем, як енцефаліт, менінгіт, гідроцефалія, травми, порушення в системі обміну речовин. Таким чином, підвищений внутрішньочерепний тиск може бути результатом захворювань, що ставлять під загрозу не тільки здоров'я, а й життя немовляти. Саме тому при виявленні перерахованих вище симптомів потрібно невідкладно звертатися до лікаря. 

Лікування внутрішньочерепного тиску у дітей призначається після діагностики, що полягає в проведенні узі судин голови , ехоенцефалографії, магнітно-резонансної томографії. Однак достовірні докази дає тільки пункція.