Запор

Запор — це нерегулярне, ускладнене або постійно неповноцінне виведення організмом калових мас (дефекація).

Види

Слід зазначити, що в даному питанні серед світового лікарської спільноти немає єдиної думки. Так, одні визнають запор хворобою, інші сприймають його лише як симптом.

На сьогоднішній день виділяють три основні механізми виникнення запору:

• діскінетіческій — зароджується внаслідок функціональних ушкоджень шлунково-кишкового тракту, порушень шляхів сполучення тракту з центральною нервовою системою;

• аліментарний — виникає як відповідь на зменшення кількості споживаної їжі і поживних волокон, або в результаті зниження водного балансу організму;
• механічний — з'являється через наявність органічних змін в кишечнику (затвердіння калових мас , новоутворення в кишечнику і т.п.).

Також запори можуть бути:

• первинними — запори, що розвиваються внаслідок вроджених иили придбаних патологій розвитку товстої кишки;
• вторинними — запори, що розвиваються внаслідок травм, впливу інших захворювань або як побічний ефект деяких лікарських препаратів;
• запори, що виникли через порушення моторики кишечника з інших причин.

Причини

Причини запору можуть бути найрізноманітніші — від нездорового харчування до депресії. Основними причинами виникнення запору є:

• захворювання шлунково-кишкового тракту (дисбактеріоз, панкреатит, виразка і т.д.);
• невралгічні порушення ( хвороба Паркінсона , інсульт тощо.);
• захворювання анальної зони (геморой, тріщини кишечника та ін.);
• неправильна дієта або харчування;
• гормональні розлади і хвороби ендокринної системи;
• малорухливий спосіб життя;
• регулярне ігнорування потреби в спорожнення кишечника, в результаті чого калові маси накопичуються і ущільнюються;
• депресія і стрес (як фізичний, так і емоційний);
• побічна дія медпрепаратів або ефект від надмірного вживання проносного.