Главная » Хвороби та лікування » Туберкульозна інтоксикація у дітей і підлітків: як вчасно помітити

Туберкульозна інтоксикація у дітей і підлітків: як вчасно помітити

Туберкульозна інтоксикація – особлива форма туберкульозного процесу, що виникає в дитячому або підлітковому віці. Для неї характерно первинне зараження мікобактеріями туберкульозу та інтоксикаційний синдром, який неможливо пояснити якими-небудь відомими причинами. Інфікування у дитини діагностується при постановці туберкулінових проб і розцінюється як віраж туберкулінової чутливості. При цьому локальні прояви туберкульозу всіма доступними методами не виявляються.

Механізми розвиткуВ 5 % випадків після первинного потрапляння в організм дитини мікобактерій, вони фіксуються в лімфатичних вузлах, і розвивається захворювання.

Перший контакт із збудником туберкульозу в більшості випадків закінчується не захворюванням, а формуванням протитуберкульозного імунітету. Якщо діти вакциновані БЦЖ за всіма правилами, то у них вже є специфічний імунітет. При попаданні мікобактерій в організм відбувається їх швидка фіксація в лімфатичній системі, що перешкоджає гематогенного поширення.

Однак в 5 % випадків в період первинного інфікування у дитини розвивається захворювання. Основною причиною цього є постійний і близький контакт з хворою людиною (іноді тварин), активно виділяє мікобактерії в навколишнє середовище. При цьому зараження може відбуватися такими шляхами:

  • аерогенний;
  • аліментарний;
  • контактно-побутовий.

В організм новонародженого інфекція може проникати через плаценту від хворої матері.

Після вдихання мікобактерій з частинками пилу і зваженими в повітрі крапельками мокротиння вони потрапляють в альвеоли, з них у лімфатичні судини і вузли, у тканини, що оточують дрібні бронхи і судини, потім в кровоносне русло і з током крові розносяться в різні органи і тканини. Також в організм збудник може проникати через мигдалини, мікротравми слизової оболонки порожнини рота та носоглотки. В такому разі спочатку уражаються регіонарні підщелепні та шийні лімфовузли, потім – внутрігрудного, і в кінцевому підсумку – легенева тканина.

При аліментарному зараженні збудник впроваджується в судинне русло через ворсинки слизової оболонки кишечника.

Поширюючись по всьому організму, мікобактерії циркулюють в крові та лімфі. Вони можуть осідати в будь-якому органі, але частіше затримуються в лімфатичних вузлах. У місцях їх скупчення формуються специфічні гранульоми, що забезпечують формування захисних імунних реакцій. Якщо в цей період на організм впливають які-небудь несприятливі чинники і імунна система послаблюється, то мікобактерії розмножуються, незважаючи на формування специфічного імунітету, що призводить до розвитку хвороби.

Локалізація, тяжкість перебігу патологічного процесу, вираженість симптомів залежать від стану організму дитини, масивності та вірулентності інфекції. Найчастіше при первинному зараженні туберкульоз розвивається у внутрішньогрудних лімфатичних вузлах, де виявити її досить складно. У цей період, коли зміни в організмі відсутні або не можуть бути виявлені усіма доступними методами, а інфікування відбулося і з’явилися неприємні симптоми, прийнято говорити про туберкульозної інтоксикації. Її клінічні симптоми відображають функціональні зміни, що відбуваються в організмі.


Сприятливі фактори

У сучасних умовах велике значення для розвитку захворювання на туберкульоз у дітей і підлітків мають фактори ризику:

  • низький рівень життя;
  • проживання в незадовільних матеріально-побутових умовах;
  • шкідливі звички (у підлітків);
  • контакт з туберкульозними хворими;
  • хронічні соматичні захворювання;
  • цукровий діабет;
  • імунодефіцити;
  • тривалий прийом імунодепресантів;
  • відсутність вакцинації проти туберкульозу та ін.

Крім того, сприйнятливість дитячого організму до інфекцій (в тому числі і до туберкульозу) пов’язана з деякими анатомо-фізіологічними особливостями:

  • недостатня зрілість всіх ланок імунітету;
  • дефіцит основних складових системи комплементу;
  • незавершений фагоцитоз;
  • короткі і широкі верхні відділи дихальних шляхів;
  • погано розвинений кашльовий рефлекс;
  • велика кількість анастомозів між лімфатичними і кровоносними судинами і ін

Клінічні прояви

Для клінічного перебігу туберкульозної інтоксикації у дітей і підлітків характерні стійкі функціональні розлади з боку різних органів і систем. Це проявляється:

  • зниженням або втратою апетиту;
  • схудненням;
  • загальною слабістю;
  • швидкою стомлюваністю;
  • дратівливістю, плаксивістю;
  • частою головним болем;
  • неповноцінним нічним сном;
  • пітливістю (особливо вночі);
  • періодичним підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр;
  • іноді – порушенням функціонування шлунково-кишкового тракту (диспепсичні явища, схильність до закрепів).

Такі діти відрізняються блідістю шкірних покривів. Вони швидко втомлюються, можуть відмовлятися від активних ігор, намагаються усамітнитися і рано лягають спати, що невластиво дитячому віку. У них знижується успішність у школі у зв’язку з неможливістю концентрації уваги і постійної слабкістю. Однак підвищення температури тіла вони переносять добре, що є відмінною особливістю туберкульозної інтоксикації.

У частини дітей на початку хвороби виявляється вузлувата еритема. Для неї характерне утворення щільних болючих набряків на передній поверхні гомілки (рідше – на передпліччях) червонуватого кольору. Вони зберігаються близько 3-6 тижнів і вважаються проявом алергії. Така неспецифічна реакція може також зустрічатися при саркоїдозі або ревматизмі. Іноді шкірні покриви стають мармуровими, що відображає вегетативні розлади.

При хронічній туберкульозній інтоксикації дитина відстає в розвитку. У нього виявляється микрополиаденопатия (пальпується 6-9 груп лімфовузлів). Батькам доводиться показувати дитину офтальмолога, оскільки частою проблемою стають кон’юнктивіти і фліктени. Ще одним проявом хвороби може бути збільшення печінки, але без порушення її функції.

У ряді випадків туберкульозна інтоксикація призводить до серцево-судинних розладів:

  • тахікардії;
  • зниження артеріального тиску;
  • виникнення систолічного шуму на верхівці (вислуховується лікарем при аускультації серця).

Як вчасно помітитиВ обов’язковий план обстеження при такому діагнозі входить рентгенографія та/або комп’ютерна томографія легенів.

Для того щоб не пропустити початок хвороби, коли ще можна досить легко виправити ситуацію, батькам необхідно звертати увагу на загальний стан дитини, його поведінка і при появі у нього описаних вище симптомів своєчасно звернутися до лікаря для виключення туберкульозної (і будь-який інший) інтоксикації.

Важливу інформацію про стан протитуберкульозного імунітету дає динамічне спостереження за результатами проби Манту з 2 ТІ, з урахуванням яких у дитини виявляється момент первинного інфікування або так званий віраж.

Діагноз «туберкульозна інтоксикація» може бути встановлений лише після обстеження в умовах протитуберкульозного диспансеру. При цьому виключаються локалізовані форми туберкульозу та інтоксикації іншої природи:

  • при хронічному тонзиліті;
  • аденоидите;
  • інфекціях сечовивідних шляхів;
  • глистової інвазії;
  • множинному карієсі зубів.

До обов’язкового переліку обстежень входить:

  • клінічний аналіз крові (можливі ознаки запалення);
  • проба Манту з 2 ТІ (позитивна або гіперергічними);
  • діаскінтест;
  • рентгенографія органів грудної клітки або комп’ютерна томографія.

Слід зазначити, що при туберкульозної інтоксикації не вдається виявити мікобактерії при дослідженні харкотиння, промивних вод бронхів і шлунка методами бактеріоскопії і посіву.

Як лікувати

Підтверджений діагноз «туберкульозна інтоксикація» у дитини є показанням до призначення специфічного протитуберкульозного лікування, яке може проводитися вдома або в умовах протитуберкульозних стаціонарів, а також санаторіїв спеціального типу на тлі:

  • повноцінного харчування, збагаченого білками та вітамінами;
  • дотримання щадного рухового і гігієнічного режиму.

Середня тривалість такого лікування становить 6 місяців, але в кожному випадку вона визначається індивідуально. Препарати підбираються з урахуванням чутливості мікобактерій. Зазвичай призначається ізоніазид в комбінації з этамбутолом або этионамидом.

Після завершення курсу лікування перехворіли діти і підлітки підлягають диспансерному спостереженню в 3 групі обліку.


До якого лікаря звернутися

Діагностує віраж проби Манту зазвичай педіатр, а потім направляє дитину на консультацію до фтизіатра. Якщо захворювання підтверджується, додатково дитину оглядають офтальмолог, гастроентеролог, кардіолог, невролог.

Висновок

Епідеміологічна обстановка в країні і настороженість лікарів щодо туберкульозу обумовлює необхідність обстеження на туберкульоз дітей з симптомами інтоксикації неясною природи. Це дозволяє виявити процес на ранній стадії і не допустити його прогресування шляхом призначення адекватної терапії.

 

загрузка...

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*