Главная » Хвороби та лікування » Гепатит Е: що це, симптоми, принципи лікування

Гепатит Е: що це, симптоми, принципи лікування

FacebookМой мирВконтактеОдноклассникиGoogle+

Гепатит Е є інфекційним вірусним захворюванням печінки, і фахівці нерідко називають його «гепатит ні А, ні В». За деякими даними статистики кожен рік цей інфекційний процес виявляється у 200 млн. людей і близько 50 тисяч з них вмирає з-за важкого перебігу цієї недуги.

У цій статті ми ознайомимо вас з основними шляхами зараження, симптомами, принципів діагностики та лікування гепатиту Е. Ця інформація допоможе вам скласти уявлення про недугу, і ви зможете задати виникають у вас питання свого лікаря.

§ Зміст

Вперше вірус Е був виявлений М. С. Балаяном тільки в 1982 році, а раніше фахівці брали це захворювання за різновид гепатиту А або Ст. Зараження вірусом відбувається від хворого або носія.

Збудник захворювання і його властивостіЗбудником цієї патології є однойменний РНК-містить вірус. Джерело інфекції — хвора людина або вірусоносій, який виділяє збудника в навколишнє середовище.

Гепатит провокується інфікуванням РНК-геномным вірусом типу Е, який умовно відносять в рід Calicivirus, незважаючи на вагомі генетичні відмінності. В зовнішньому середовищі він може зберігатися при температурі -20 °C і нижче, але при відтаванні гине. Знищувати цього збудника може вплив йод — та хлорвмісних розчинів.

Джерелом інфікування є хворий або носій, виділяє збудника разом з випорожненнями на ранніх термінах захворювання. Крім людини, вірус здатний вражати і деяких тварин: свиней, шимпанзе та ін. Інфекція передається наступними шляхами:

  • поширення в побуті: при використанні загального посуду тощо;
  • вживання в їжу продуктів та води, які заражені вірусом (наприклад, молюсків в суші, води з неперевірених джерел).

Сприйнятливість до вірусу приблизно однакова серед різних вікових категорій, але існує велика ймовірність зараження серед вагітних. Після перенесеної інфекції у перехворів формується імунітет і поки сформованому думку фахівців її тривалість зберігається до кінця життя.

Поширеність інфекції в географічному плані наступна:

  • регіони з субтропічним і тропічним кліматом;
  • країни Середньої Азії;
  • країни з погано організованим забезпеченням населення безпечною водою (тобто низькою якістю води для приготування їжі та інших побутових потреб).

За даними статистики великі епідемії гепатиту Е спостерігалися у наступних країнах:

  • Киргизія;
  • Таджикистан;
  • Туркменія;
  • Узбекистан;
  • Алжир;
  • Непал;
  • Індія;
  • Бірма.

Стійкі вогнища захворюваності фіксуються в пострадянських країнах Центральної Азії. Цей факт підтверджено лабораторним шляхом, а інші спалахи інфекцій у різних куточках світу не завжди фіксуються таким чином з-за того, що справжні масштаби захворювання підтвердити не завжди можливо.

Фахівці відзначають наступні особливості перебігу саме гепатиту Е:

  • частіше інфікуються особи 15-19 років;
  • менш імовірний ризик інфікування в рамках сім’ї;
  • періодичне повторення (з примірним інтервалом 7-8 років) епідемій та спалахів захворювання в найбільш схильних регіонах;
  • велика ймовірність інфікування, починаючи з літа і до кінця осені;
  • різка нерівномірність у територіальному поширенні інфекції.

Після прийому зараженої великою кількістю вірусів води або їжі збудник потрапляє в тканини печінки і вражає її клітини – гепатоцити. Цей процес супроводжується порушенням функцій цього органу і при важкій формі захворювання в хворого розвивається виражена інтоксикація, яка може ставати причиною смерті.


СимптомиПерші симптоми вірусного гепатиту Е неспецифічні — це загальна слабкість, поганий апетит, розлади сну, дратівливість та інші.

Після інфікування протягом інкубаційного періоду, що триває 30-40 днів (іноді від 10 до 60 днів), яка заразилася на не відчуває ніяких симптомів захворювання. Після цього, приблизно через 1-9 (зазвичай 3-4) днів, у неї з’являються характерні і для інших видів вірусного гепатиту ознаки:

  • виражена слабкість;
  • погіршення апетиту;
  • блювота і нудота (1/3 частини хворих);
  • досить інтенсивні болі в області печінки і лівій верхній і середній частині живота;
  • підвищення температури до 38 °C.

Всі вищеописані ознаки відносяться до преджелтушному періоду, а через 7-20 днів після захворювання починається жовтяничний період. У хворого з’являються наступні симптоми:

  • потемніння сечі;
  • освітлення калових мас;
  • жовтушність склер, слизових оболонок і шкіри;
  • збільшення печінки в розмірах;
  • виявляється під час аналізу крові підвищення рівня білірубіну і трансаміназ.

У всіх хворих гепатитом Е після початку жовтяничного періоду синдром інтоксикації зберігається і не зникає, як при гепатиті А. У деяких пацієнтів присутні скарги на свербіж шкіри, підвищення температури до 37, 5 °C і болі в області живота.

Період одужання після зараження гепатитом Е займає близько 30-60 днів.

 

У більшості випадків хвороба протікає в легкій або середньо-тяжкій формі і закінчується сприятливо – одужанням. При тяжкому перебігу можливі ускладнення:

  • гемолітична анемія;
  • геморагічний синдром, маткові, носові, кишкові кровотечі;
  • залізодефіцитна анемія;
  • печінкова енцефалопатія;
  • порушення роботи нирок.

Особливу увагу при лікуванні приділяється виношує дитину пацієнткам, так як у них гепатит може протікати у фульмінантний формі і викликати викидень, чому передує різке погіршення загального стану хворої. Відразу після цього у пацієнтки часто розвивається печінкова енцефалопатія, що супроводжується предкоматозным станом протягом перших 14 днів захворювання. Далі у пацієнтки настає кома, яка триває протягом 24-48 годин. У деяких жінок під час пологів починається маткова кровотеча, розвивається нирково-печінковий синдром і відбувається загибель плода.

Діагностика

Основа діагностики при такому вірусному гепатиті полягає в проведенні аналізу ПЛР, виявляє вірусні антигени, а також у виявленні антитіл IgM та IgG до гепатиту Е. Саме ПЛР є достовірним дослідженням і дозволяє поставити діагноз. Обов’язково його проведення вагітним з підозрою на інфікування вірусом Е, так як у них ця недуга часто стає причиною важких ускладнень.

Крім специфічних видів діагностики застосовуються методики, що дозволяють оцінювати стан внутрішніх органів. Для цього пацієнту призначаються такі види досліджень:

  • загальні та біохімічні аналізи крові та сечі;
  • коагулограма – показники системи згортання крові;
  • УЗД печінки і нирок;
  • МРТ (при необхідності).


ЛікуванняОдин з інформативних методів діагностики — аналіз крові на наявність в ній імуноглобулінів G та/або M.

План лікування при вірусному гепатиті Е складається в залежності від клінічного випадку, тобто важкості захворювання та присутності обтяжливих факторів.

При легкому або середньо-тяжкому перебігу захворювання пацієнту призначається такий же обсяг лікувальних заходів, як і при гепатиті А:

  • дезінтоксикаційна терапія;
  • кортикостероїди;
  • прийом симптоматичних засобів (знеболюючих, гепатопротекторів та ін);
  • дієта;
  • дотримання спокою в гострому періоді захворювання.

Для усунення проявів інтоксикації призначають внутрішньовенні вливання розчинів (Гемодез, Реополіглюкін, фізіологічний розчин з препаратами Mg і K). При необхідності призначаються інгібітори протеаз (Контрикал).

Якщо у пацієнта розвивається геморагічний синдром, то в план лікування включають наступні засоби:

  • Дицинон;
  • Трентал;
  • тромбоцитарна маса;
  • свіжозаморожена плазма;
  • інші засоби для поліпшення згортаючих властивостей крові і зупинки кровотечі.

При лікуванні вагітних завжди дотримуються наступні заходи:

  • постійне медичне спостереження за хворою;
  • регулярне спостереження у лікаря-інфекціоніста і акушера-гінеколога;
  • забезпечення максимального психічного і фізичного спокою;
  • адекватна терапія гепатиту;
  • профілактика геморагічних ускладнень;
  • постійний контроль для визначення загрози викидня: болю в попереку, виділень із статевих органів, підвищення тонусу матки;
  • негайний початок лікування загрози викидня.

Якщо всі вищеописані заходи не дозволяють запобігти викидень, то для розродження пацієнтці забезпечується достатнє знеболювання і проводяться лікувальні заходи для укорочення періоду пологів. Після народження дитини всі зусилля лікарів повинні направлятися на профілактику можливих кровотеч.

До якого лікаря звернутися

При появі нудоти, вираженої слабкості, потемніння сечі і жовтушності слизових і шкіри слід звернутися до терапевта або інфекціоніста. Лікар призначить проведення аналізів, що дозволяють визначити тип вірусного гепатиту (аналіз ПЛР) і ряд інших досліджень для визначення тяжкості стану хворого.

Вірусний гепатит Е супроводжується неспецифічними ознаками, які багато в чому схожі з проявами гепатитів А і В. В план лікування цього захворювання включаються такі ж засоби, як і при інших типах вірусних гепатитів. Особливу увагу при терапії захворювання у вагітних повинно приділятися забезпеченню всебічного медичного контролю і щадного родопомочі.

Про гепатитах у дітей розповідає лікар-педіатр Е. О. Комаровський:

Вірусні гепатити — Школа доктора Комаровського


Watch this video on YouTube

Подивіться популярні статті

5/1

 

загрузка...

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*