Головна » Симптоми » Лейоміома шлунка: симптоми, сучасні методи лікування

Лейоміома шлунка: симптоми, сучасні методи лікування

 

загрузка...

Лейоміома шлунка є доброякісним неэпителиальным новоутворенням, яке росте з гладком’язових волокон шлунка. Зростання цієї пухлини тривало маскується під або інше захворювання протікає безсимптомно і, як правило, вперше проявляється масивним кровотечею, перфорацією стінки органу та перитонітом. Згодом новоутворення може перероджуватись у ракове. У цій статті ми ознайомимо вас із причинами розвитку, симптомами, способами діагностики, лікування та прогнозами цього захворювання.

Зміст


За даними статистики лейоміоми шлунка в три рази частіше виявляються у жінок. Серед усіх новоутворень цього органу така пухлина виявляється тільки в 2 % випадків. Як правило, вона зазвичай з’являється у людей старше 50-60 років.

Перший опис такого новоутворення датована 1762 роком, а перша операція з видалення лейоміоми шлунка була виконана в 1895 році. Незважаючи на розвиток медицини, такі пухлини і зараз часто виявляються лише під час виконання хірургічної операції, яка проводиться з приводу іншого захворювання – рак шлунка, перитоніт та інші Подібні труднощі в діагностиці пояснюються тим, що новоутворення повільно прогресує, протікає практично безсимптомно і зустрічається рідко.

Зазвичай лейоміоми шлунка досягають 2 см в діаметрі, але в деяких випадках виростають до 5 див. Вони можуть бути одиничними або множинними. Як правило, пухлина має рівну поверхню і чіткі обриси. Зазвичай її зростання направлений в стінки шлунка, але зустрічаються новоутворення, що ростуть у зворотному напрямку.

Наявність лейоміоми у шлунку не впливає на функціонування інших органів. Саме тому її повільне зростання не представляє загрози для здоров’я людини. Однак при значному збільшенні пухлини в розмірах і тривалому наявності це новоутворення може призводити до серйозних ускладнень – прободению стінки шлунка, розвитку перитоніту або переродження в лейомосаркому (приблизно в 10 % випадків). Саме тому при появі перших же ознак лейоміоми шлунка хворому необхідно звернутися до фахівця для негайного початку лікування.

Причини

Бактеріальні та вірусні інфекції можуть сприяти росту лейоміоми.

Поки справжні причини розвитку лейоміоми шлунка недостатньо вивчені. Відомо, що сприятиме її зростанню можуть такі чинники:

  • несприятливі екологічні фактори;
  • ультрафіолетове опромінення;
  • електромагнітне випромінювання;
  • радіація;
  • бактерії та віруси;
  • імунодефіцит;
  • ендокринні порушення;
  • хронічний запальний процес слизової шлунка;
  • куріння та алкоголізм;
  • спадковість;
  • часті стреси;
  • зловживання жирними, гострими і смаженими стравами;
  • часта травматизація стінок шлунка.

Зростання пухлини починається з безконтрольного ділення клітин гладких м’язів шлунка. Таке їх розмноження призводить до формування одного або декількох вузлів (лейомиом). Зазвичай вони утворюються на задній стінці органу (в антральному відділі).

Для формування вузла необхідно кілька місяців, а в деяких випадках – років. Протягом цього часу лейоміома збільшується в розмірах і зростає субмукозні (в порожнину шлунка), интрамурально (всередині стінок органу) або субсерозно (у черевну порожнину).

Під час росту на поверхні новоутворення з’являються виразки, а в його товщі відбувається розпад тканин, що призводить до формування кіст і порожнин. При досягненні великих розмірів пухлина здатна заважати травленню і надходження їжі в дванадцятипалу кишку. Як правило, саме в таких випадках і з’являються перші ознаки цього захворювання.

Симптоми

Лейоміома ніяк себе не проявляє до тих пір, поки не починає заважати нормальному функціонуванню шлунка. Її зростання до таких розмірів може тривати кілька місяців або років. Лейоміоми до 2 см в діаметрі протікають безсимптомно, лише при збільшенні пухлини до 5 см можуть з’являтися перші ознаки захворювання. Як правило, клінічна картина спостерігається лише в 10-15 % випадків.

По мірі збільшення новоутворення в розмірах його поверхня може виразкуватись і кровоточити. У таких випадках у хворого з лейоміомою з’являються наступні нагадують виразку шлунка симптоми:

  • поява «голодні» болю в шлунку вночі;
  • нудота;
  • блювота з кров’ю («кавова гуща»);
  • стілець з кров’ю (калові маси чорного кольору);
  • печія;
  • болі в області шлунка.

Часті кровотечі приводять до розвитку анемії, і у хворого з’являються напади слабкості, запаморочення, блідість шкірних покривів і зниження рівня гемоглобіну. Крім цього, спостерігається втрата ваги за наявності новоутворення та його кровоточивості. Це пояснюється тим, що ці фактори заважають нормальному засвоєнню поживних речовин в шлунку.

При субсерозных вузлах пухлина може переміщатися в нижні відділи черевної порожнини, а її ніжка може перекручуватися. У результаті з-за порушення кровопостачання буде відбуватися некроз вузла, що приводить до розвитку клініки «гострого живота».

Крім цього, ріст лейоміоми шлунка може спричинити перфорацію стінки і розвиток перитоніту. Таке протягом новоутворення часто приймається за проривної виразку шлунка і виявляється вже під час операції, що виконується з приводу цього захворювання.

У рідкісних випадках розміри лейоміоми стають гігантськими, і їх маса досягає 5-7 кг. Такі м’язові вузли виявляються самим хворим або під час профілактичних оглядів.

При переродженні лейоміоми в ракову пухлину (до лейомосаркому) зростання новоутворення стає швидким. У хворого з’являються ознаки виснаження і розвивається синдром загальної інтоксикації, властивий для онкологічних захворювань.


Діагностика

ЕФГДС — один з методів діагностики лейоміоми шлунка.

Виявлення лейомиом шлунка до операції з приводу іншого захворювання є складним завданням, оскільки подібні пухлини тільки в 10-15 % випадків супроводжуються клінічними проявами. При підозрі на наявність такого новоутворення лікар може призначити хворому проведення таких методів обстеження:

  • УЗД органів черевної порожнини (дозволяє виявити субсерозні лейоміоми);
  • рентгенографія шлунка з подвійним контрастуванням;
  • латерографія шлунка;
  • МСКТ органів черевної порожнини;
  • эзофагодуденоскопия;
  • біопсія з наступним гістологічним дослідженням біоптату тканин;
  • діагностична лапароскопія.

Лікування

Тактика лікування лейомиом залежить від розміру пухлини і її клінічних проявів. Консервативна терапія при такому захворюванні виявляється неефективною, і для видалення новоутворення можуть застосовуватися різні хірургічні методики. Рішення про необхідність втручання повинно прийматися в короткі терміни, тому що такі пухлини можуть призводити до розвитку важких ускладнень (шлункова кровотеча, перфорація шлунка і перитоніт) або перероджуватися в ракові новоутворення.

Дієта

При лейоміомі шлунка хворому рекомендується виключити з свого раціону жирні, смажені, гострі, пряні і мариновані страви, міцний чай, каву та спиртні напої, які чинять негативний вплив на слизову оболонку. Крім цього, слід обмежити або повністю виключити споживання «важкої їжі» – м’яса, грибів. Всім хворим рекомендується відмовитися від вживання спиртних напоїв і куріння.

Пацієнтам з лейоміомою шлунка рекомендується включати в свій раціон каші, нежирні сорти м’яса і риби (у відвареному або запеченому вигляді), овочеві страви і фрукти. Замість чаю і кави можна вживати трав’яні чаї, які сприяють усуненню запалення слизової шлунка.

Хірургічне лікування

При розмірі лейоміоми до 2-3 см проведення порожнинної операції не потрібно. Така пухлина може видалятися під час гастроэндоскопии з подальшим застосуванням такої методики, як кріохірургія. Завдяки додатковому впливу холоду відбувається руйнування залишилися після операції клітин новоутворення.

При виявленні більш великих лейомиом виконуються порожнинні операції. Якщо розмір пухлини більше 3 см і вона не викликає порушень у функціонуванні шлунка, то проводиться її локальна ексцизія (висічення). Під час таких втручань хірург уривається не тільки новоутворення, але й прилеглі до нього тканини, відступаючи від краю пухлини на 2 см. При ускладненому перебігу лейомиом шлунка – наявності виразок, кровотеч і високого ризику малігнізації – виконується така порожнинна операція, як резекція шлунка. Як правило, після таких втручань рецидивів пухлини не спостерігається. Хірургічне лікування при лейоміомі шлунка може відкладатися тільки при наявності важких захворювань серцево-судинної системи, туберкульозу, цукрового діабету та інших серйозних патологій.

Після виконання операції хворому призначається медикаментозна терапія, спрямована на усунення запальних процесів. Для цього пацієнту рекомендується прийом препаратів інгібіторів протонної помпи, що зменшують вироблення соляної кислоти, що пошкоджує слизову шлунка, і антибактеріальні засоби (при виявленні Helicobacter pylori).

Під час хірургічної операції з приводу видалення лейоміоми завжди проводиться гістологічне дослідження тканин пухлини. При виявленні злоякісних клітин хворого обов’язково направляють до онколога для визначення подальшої тактики лікування.

Лікування народними методами

У засобах масової інформації та на просторах інтернету можна знайти безліч рекомендацій з народних способів лікування лейоміоми шлунка. На жаль, вони абсолютно неефективні і призводять хворого до марної трати часу або розвитку важких ускладнень цього захворювання.

Деякі народні рецепти можуть застосовуватися при лікуванні такої доброякісної пухлини шлунка в якості додаткових коштів (наприклад, для зменшення запалення слизової оболонки, зміцнення імунітету і т. п.). Проте їх застосування завжди має узгоджуватися з лікарем.

Прогнози

Прогнози при лейоміомі шлунка залежать від розміру пухлини і своєчасності початку лікування. При невеликих розмірах новоутворення можуть видалятися за допомогою ендоскопічних втручань, і хворі швидко відновлюються після такого лікування. У більш запущених випадках видалення пухлини проводиться шляхом порожнинної операції. Ризик розвитку рецидивів лейомиом мінімальний.

Прогноз при лейомиомах шлунка значно погіршується при їх малігнізації. При виявленні ракових клітин і необхідності призначення хіміотерапії п’ятирічна виживаність хворих становить від 25 до 50 %.


До якого лікаря звернутися

При появі можливих ознак лейоміоми – болю в області шлунка, печії, нудоти, блювання з кров’ю, калових мас чорного кольору – слід звернутися до гастроентеролога. Для постановки точного діагнозу лікар може призначити проведення таких методик обстеження: УЗД органів черевної порожнини, рентгенографія шлунка з подвійним контрастуванням, латерографія шлунка, МСКТ органів черевної порожнини, эзофагодуоденоскопия, біопсія та гістологічний аналіз біоптату тканин або діагностична лапароскопія. План обстеження складається для кожного хворого індивідуально. При підозрі на ракову пухлину хворому рекомендується звернення до онколога.

Лейоміома шлунка часто протікає безсимптомно, але є небезпечним захворюванням, яке здатне призводити до кровотеч, прободению стінок шлунка, розвитку перитоніту або малігнізації пухлини. Саме тому людям з таким новоутворенням рекомендовано постійне спостереження у фахівця і дотримання всіх його рекомендацій по лікуванню.

загрузка...

загрузка...

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*