Головна » Краса і здоров'я » Підгострий тиреоїдит: чому виникає і проявляється як

Підгострий тиреоїдит: чому виникає і проявляється як

 

загрузка...

Терміном «підгострий тиреоїдит» позначають запальне захворювання щитовидної залози, провідним причинним фактором якого є віруси. Воно характеризується інтенсивним болем в області шиї і симптомами загальної інтоксикації організму. Хворіють переважно жінки (згідно з даними статистики, співвідношення жінок і чоловіків, що страждають цією патологією, становить 5:1). Підгострий тиреоїдит – не єдина назва даної хвороби: тиреоїдит де Кервена, гранулематозний тиреоїдит, вірусний тиреоїдит, гігантоклітинним тиреоїдит – все це її синоніми.

Про причини і механізм розвитку підгострого тиреоїдиту, про симптоми, особливості діагностики та методи лікування даної патології ви дізнаєтеся з нашої статті.

Зміст

Причини виникнення та механізм розвитку хвороби

Провідним причинним фактором фахівці вважають вірусну інфекцію, зокрема, аденовіруси, віруси Коксакі та ЕСНО, грипу та Епштейна-Барр, а також вірус епідемічного паротиту. Звичайно, не всі люди, які перенесли вищевказані вірусні захворювання, хворіють підгострим тиреоїдитом. Справа в тому, що існує генетична схильність до цієї хвороби. У осіб-носіїв певних генів ймовірність виникнення даної патології значно підвищується.

Механізм розвитку тиреоїдиту де Кервена досить простий. Виділяють 4 стадії хвороби:

  • Тиреотоксична. Триває від 4 до 10 тижнів. Вірус впроваджується в клітини щитовидної залози, руйнуючи їх. Гормони, що містяться в цих клітинах, потрапляють в кровотік, що клінічно проявляється симптоматикою тиреотоксикозу.
  • Эутиреоидная. Тривалість – 1-3 тижні. Рівень тиреоїдних гормонів у крові поступово зменшується – тиреотоксикоз змінюється эутиреозом.
  • Гіпотиреоїдна. Триває від 2 місяців до півроку. Функціонують тироцитов з-за хвороби залишилося менше, а значить і кількість гормонів, що виділяються ними, також зменшилася.
  • Одужання. З плином часу функція щитовидної залози, як правило, приходить в норму – хворий одужує.
  • Клінічні прояви

    Перші симптоми захворювання виникають через 1-1.5 місяця після перенесеної вірусної інфекції. Людина відзначає раптова поява болю на передній поверхні шиї праворуч або ліворуч. Біль часто іррадіює (віддає) в нижню щелепу, потилицю або вухо з тієї ж сторони. Якщо на цьому етапі хворий за медичною допомогою не звертається, патологія прогресує – біль поширюється і на протилежну поверхню шиї. Пов’язаний больовий синдром із запаленням тканини щитовидної залози. Орган набрякає, його капсула розтягується, що і викликає біль.

    Місцеві симптоми поєднуються з проявами загальної інтоксикації організму. Хворий відзначає слабкість, зниження апетиту, пітливість, головний біль, запаморочення, дратівливість, підвищення температури тіла.

    Також в залежності від стадії патологічного процесу він супроводжується проявами тиреотоксикозу або гіпотиреозу.


    До якого лікаря звернутися

    При появі болю в області щитовидної залози потрібно звернутися до терапевта або ендокринолога. Діагноз встановлюють після УЗД і гормональних досліджень. У складних випадках може знадобитися консультація ЛОР-лікаря, гастроентеролога і онколога.

    Принципи діагностики

    Діагностика підгострого тиреоїдиту включає в себе 5 етапів: скарги хворого, анамнез його життя і поточного захворювання, оцінку об’єктивного статусу, лабораторну та інструментальну діагностику. На підставі отриманих при цьому даних і виставляється остаточний діагноз.

    Скарги і анамнез

    На підгострий тиреоїдит вкажуть скарги пацієнта на болі в області шиї, що локалізуються на її передній поверхні з однієї сторони (в запущених стадіях патології болі можуть бути і двосторонніми), підвищення температури тіла, пітливість, слабість, серцебиття, схуднення та інші ознаки порушення функціонування щитовидної залози.

    З анамнезу має особливе значення зв’язок поточного захворювання з перенесеною місяцем раніше вірусною інфекцією, а також сезонність (підгострий тиреоїдит більш характерний для холодного – осінньо-зимового часу року).

    Об’єктивне обстеження

    При огляді може звернути на себе увагу блідість, худоба пацієнта. Пальпаторно (при промацуванні) щитовидна залоза збільшена в розмірі, щільна, локально або дифузно різко болюча. Також при пальпації виявляється підвищена вологість шкірних покривів пацієнта (прояв пітливості), підвищений пульсовий тиск і деякі інші зміни. При аускультації (вислуховуванні) тонів серця – почастішання серцевих скорочень (тахікардія) при тиреотоксикозі, ослаблення, глухість його тонів при гіпотиреозі.

    Лабораторна діагностика

    Насамперед хворому призначають загальний аналіз крові. У ньому виявляється різке збільшення ШОЕ більше 50 мм/год – на тлі нормального рівня лейкоцитів і незміненій лейкоцитарної формули. Також може виявитися нормохромна анемія та підвищення рівня лімфоцитів (лімфоцитоз).

    При дослідженні гормонів на стадії тиреотоксикозу буде діагностовано зниження концентрації в крові тиреотропіну та підвищення пов’язаних тироксину і трийодтироніну. При эутиреозе рівень цих гормонів буде перебувати в межах нормальних значень, а при гіпотиреозі, навпаки, виявиться підвищення концентрації ТТГ і зниження тиреотропних гормонів.

    Якщо пацієнт звернувся за допомогою до лікаря протягом декількох тижнів від появи перших симптомів хвороби, йому призначать аналіз крові на антитіла до тиреоглобуліну. Саме в цей період вони визначаються, а пізніше, через 1.5-2 місяці – зникають.

    Інструментальна діагностика

    Мають значення 2 методи дослідження: УЗД щитовидної залози та сцинтиграфія цього органу.

    Під час УЗД виявляють збільшення щитовидки в розмірах, зони зниженої ехогенності в одній або обох її частинах, що мають вигляд хмари. Ці зони з плином часу можуть мігрувати (змінювати своє розташування).

    Дані сцинтиграфії вкажуть на зниження або повна відсутність захоплення клітинами щитовидної залози використовуваного радиофармацевтического препарату.

    Також з метою підтвердження діагнозу вірусного тиреоїдиту може бути використаний тест Крайля. Він передбачає призначення хворому преднізолону в певній дозі. Зменшення болю в області шиї і поступове зниження ШОЕ протягом 1-3 доби на тлі прийому цього препарату підтверджує діагноз.

    Диференціальна діагностика

    Симптоми деяких інших захворювань схожі з такими підгострого тиреоїдиту. Лікар повинен бути уважним у відношенні них, щоб виставити правильний діагноз, адже це обумовлює правильне лікування і швидке покращення стану хворого.

    Отже, диференційну діагностику проводять з такими хворобами:

    • гострий тиреоїдит;
    • хвороба Базедова;
    • рак щитовидної залози;
    • крововилив в кісту цього органу;
    • езофагіт;
    • фарингіт;
    • десневый абсцес;
    • флегмона шиї.

    У сумнівних випадках та при відсутності іншої можливості все-таки підтвердити той чи інший діагноз проводять описаний вище тест Крайля.

    Принципи лікування

    Більшість хворих на підгострий тиреоїдит отримують лікування в умовах поліклініки. В госпіталізації потребують лише деякі з них – особи з вираженим больовим синдромом або з тяжкими проявами тиреотоксикозу.

    Лікування переважно медикаментозне.

    Легкі форми захворювання вимагають призначення нестероїдних протизапальних препаратів (Німесулід, Мелоксикам та інші) в максимальній терапевтичній дозі. Зазначимо, що ацетилсаліцилову кислоту при цій патології застосовувати вкрай не рекомендовано.

    По мірі зменшення больового та інтоксикаційного синдромів, нормалізації ШОЕ дозу лікарських засобів поступово зменшують аж до повної їх відміни.

    При підгострому тиреоїдиті, що протікає середньо важко і важко, замість НПЗЗ або в комплексі з ними використовують глюкокортикостероїди. Як правило, хворому призначають 30-40 мг преднізолону на день протягом 1-3 тижнів, а потім повільно, не більше ніж на 5 мг на тиждень, знижують дозу аж до повної відміни. Таким чином, курс лікування триває від 2 до 3 місяців. Швидко зменшувати дозу гормонів або різко відміняти їх прийом заборонено! Це призведе до синдрому рикошету – погіршення стану хворого, відновлення, посилення больового синдрому та інших симптомів патології.

    З метою усунення проявів тиреотоксикозу застосовують бета-блокатори (як правило, пропранолол). Антитиреоїдний препарати при цій патології не використовуються.

    При розвитку гіпотиреозу пацієнту призначають левотироксин.


    Висновок

    Підгострий тиреоїдит – запалення клітин щитовидної залози вірусної природи. Провідними симптомами є біль в області одного або обох часток щитоподібної залози у поєднанні з интоксикационным синдромом і синдромом тиреотоксикозу.

    У діагностиці важлива роль належить анамнестичними даними (зв’язку хвороби з вірусною інфекцією), а також лабораторних (загальний аналіз крові, ТТГ, тиреоїдні гормони, антитіла до тиреоглобуліну) і інструментальних (УЗД і сцинтиграфія щитоподібної залози) методів діагностики.

    Метою лікування є усунення запального процесу. Для цього пацієнту призначають нестероїдні протизапальні препарати та/або глюкокортикоїди. У певних клінічних випадках застосовують бета-блокатори або левотироксин.

    Як правило, підгострий тиреоїдит завершується повним одужанням хворого.

    Щоб запобігти розвитку цієї хвороби, необхідно своєчасно і адекватно лікувати гострі вірусні захворювання, раціонально, повноцінно харчуватися (вміст рослинної клітковини в раціоні повинно бути підвищена), а при виникненні тих чи інших симптомів патології якомога швидше звертатися за допомогою до лікаря. Такий підхід забезпечить діагностику хвороби на ранньому етапі і своєчасний початок терапії, а значить, одужання настане у найбільш короткий термін.

    Перший канал, програма «Жити здорово» з Оленою Малишевої, в рубриці «Про медицину» розмова про підгострому тиреоїдиті (з 30:20):

    загрузка...

    загрузка...

    Оставить комментарий

    Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

    *