Главная » Хвороби та лікування » ОРС та травми » Помилковий суглоб після перелому: причини, лікування

Помилковий суглоб після перелому: причини, лікування

 

При срастании кісток після перелому утворюється кісткова мозоль», що представляє собою безформну і пухку масу, завдяки якій між відламками відбувається відновлення кісткової тканини. Для більш точного зрощення кісток використовуються різні прийоми: накладення гіпсу, витягування кісток скелета, з’єднання відламків металевими пластинами, спицями та ін. Однак під впливом різних факторів в ряді випадків трубчаста кістка не зростається. Через деякий час її дотичні і притирающиеся краю згладжуються і утворюють несправжній суглоб (або псевдоартроз) – одне з ускладнень при лікуванні переломів. Іноді на краях кісток такої освіти утворюється тонкий шар хряща і рідина, а навколо з’являється схожа на суглобову сумку капсула.

Перші спроби лікування таких ускладнень переломів робилися ще Гіппократом. Вони не були успішними, оскільки для цих цілей застосовувалися тільки консервативні методи – простукування дерев’яним молотком області пошкодження і введення лікарських засобів для активації росту кісткової мозолі. Пізніше для усунення помилкових суглобів стали виконуватися хірургічні операції (по Беку, Языкову, Хахутовой та ін).

За деякими даними статистики таке ускладнення при лікуванні закритих переломів спостерігається у 5-11% випадків, а відкритих – у 8-35%. Псевдоартроз часто виникає після ушкоджень променевої кістки та шийки стегна, а при вродженій патології – на гомілки (на межі нижньої та середньої третини великогомілкової кістки). У цій статті ми ознайомимо вас з причинами появи, різновидами, основними симптомами і способами лікування псевдоартрозів.

Зміст

Причини

Поява вродженого помилкового суглоба провокується внутрішньоутробними патологіями. Вони частіше є односторонніми і з’являються на великогомілкової кістки. Частота їх розвитку становить у середньому 1 випадок на 190 тисяч дітей. Поява може викликатися такими внутрішньоутробними патологіями:

  • амніотична перетяжка;
  • фіброзна дисплазія;
  • недорозвинення кровоносних судин при їх ембріональному дефекті;
  • нейрофіброматоз Реклінгхаузена.

Розвиток придбаних несправжніх суглобів може викликатися такими внутрішніми або зовнішніми причинами:

  • неправильне лікування переломів – зміщення відламків кістки під гіпсом, неправильна іммобілізація кінцівки гіпсовою пов’язкою, часта заміна гіпсу, перерозтягання при скелетному витягненні, недостатня іммобілізація кінцівки після остеосинтезу, ранні і надмірні навантаження на зламану кінцівку, передчасне видалення апарату для фіксації відламків;
  • наслідки хірургічних втручань – резекція уламків, неміцна фіксація;
  • захворювання, що призводять до порушення нормальної регенерації кісток і обміну речовин (наприклад, рахіт, ендокринні патології, пухлинна кахексія, загальна інтоксикація);
  • гнійні ускладнення.

Викликати появу придбаних псевдоартрозів можуть такі випадки:

  • попадання м’яких тканин або чужорідних тіл в щілину між кінцями зламаної кістки;
  • надмірна кількість уламків;
  • неправильне зіставлення кінців зламаної кістки;
  • остеопороз;
  • недостатній кровообіг в області відламків;
  • велика відстань між кінцями зламаної кістки;
  • відсутність гематоми між кінцями зламаної кістки;
  • травма окістя під час хірургічних маніпуляцій;
  • реакція при металлоостеосинтезе на пристосування з металу (пластини, болти, цвяхи);
  • закупорювання та закриття пластиною кістково-мозкового каналу в уламках;
  • додаткові ураження тканин (опіки, опромінення);
  • прийом антикоагулянтів або стероїдів.

Різновиди несправжніх суглобів

Залежно від причини виникнення псевдоартрозы бувають:

  • вродженими;
  • придбаними: патологічними і травматичними.

Залежно від характеру ушкодження псевдоартрозы можуть бути:

  • неогнестрельными;
  • вогнепальними.

Залежно від клінічних проявів, що виявляються під час рентгену, хибні суглоби бувають таких типів:

  • Формується. З’являється під час завершення періоду, необхідного для нормального зрощення кісток. На рентгені визначаються чіткі межі «щілини» перелому і кісткова мозоль. Хворий відчуває біль у пошкодженій області і при спробах її промацування.
  • Фіброзний. Між кінцями кістки виявляється фіброзна тканина і на знімку видно вузька «щілина». Рухливість в суглобі різко обмежується.
  • Некротичний. З’являється після вогнепальних поранень або при переломах, що мають схильність до розвитку некрозу кісток. Такі псевдоартрозы частіше спостерігаються при травмах шийки таранної і стегнової або серединної частини човноподібної кістки.
  • Псевдоартроз кісткового регенерату. З’являється при неправильному остеотомії великогомілкової кістки при її надмірному розтягненні або недостатньо міцної фіксації до апарату для подовження сегментів.
  • Істинний (або неоартроз). В більшості випадків розвивається на однокостных сегментах при їх надмірної рухливості. При таких псевдоартрозах на краях уламків з’являється волокниста хрящова тканина з ділянками гіалінового хряща. Навколо уламків з’являється освіта, схоже з навколосуглобових сумкою, в якій міститься рідина.
  • В залежності від способу формування та інтенсивності костеообразования псевдоартрозы бувають:

    • гипертрофическими – на кінцях зламаної кістки з’являється розростання кісткової тканини;
    • нормотрофическими – на уламках немає кісткових розростань;
    • атрофічними (або аваскулярными) – в таких суглобах порушений кровообіг, кісткоутворення погане або нерідко супроводжується остеопорозом поламаної кістки.

    За своїм перебігом псевдоартрозы можуть бути:

    • неускладненими – не супроводжуються інфікуванням і появою гною;
    • інфікованими – приєднання гнійної інфекції призводить до утворення локалізуються в кістки свищів і секвестрів (порожнин), з яких виділяється гній, в таких суглобах можуть бути присутніми осколки снарядів або металеві фіксатори.


    Симптоми

    При помилковому суглобі спостерігаються наступні симптоми:

    • нетипова малопомітна або надзвичайно виражена рухливість тих частин тіла, в яких у нормі руху не виникають;
    • нехарактерне напрямки збільшення або амплітуди рухів;
    • зменшення довжини руки або ноги до 10 см;
    • набряки нижче місця перелому;
    • зменшення сили м’язів кінцівки із псевдоартрозом;
    • порушення функцій зламаної кінцівки;
    • зміни функцій найближчих суглобів.

    Діагностика

    Помилковий суглоб на рентгенограмі

    Крім огляду і аналізу скарг хворого для діагностики псевдоартрозів проводиться рентгенологічне дослідження. Для більш детального розгляду структурних змін кісток рентгенівські знімки повинні виконуватися в двох перпендикулярних проекціях. У ряді складних випадків хворому призначається томографія.

    При вивченні рентгенівських знімків при псевдоартрозе виявляються наступні зміни:

    • кісткова мозоль, що з’єднує відламки, відсутній;
    • відламки зламаної кістки стають закругленими і згладженими (іноді вони стають конічними через відсутність утворення кісткової тканини при атрофічному псевдоартрозе);
    • на кінцях уламків порожнини кістки заростають і на них з’являються замикальних платівки, припиняючі регенерацію в тканинах кісткового мозку;
    • між суглобовими поверхнями» в обох проекціях виявляється щілину;
    • іноді один з уламків має форму півсфери, що нагадує суглобну голівку, а інший має увігнуту поверхню і схожий на суглобову западину.

    Рентгенівські знімки дозволяють виявити помилковий суглоб. Для визначення інтенсивності кісткоутворення та уточнення форми псевдоартрозів – гіпертрофічній або атрофічній – проводиться радіоізотопне дослідження.

    Лікування

    Основним методом усунення помилкових суглобів є хірургічна операція. Консервативна терапія, спрямована на усунення псевдоартрозів і полягає в застосуванні лікарських засобів для зрощення відламків і в фізіопроцедурах, не дає очікуваного ефекту.

    Основна мета лікування спрямована на відновлення безперервності зламаної кістки. Після цього вживаються заходи щодо усунення деформацій, що викликають порушення ураженої кінцівки. План лікування складається в залежності від клінічного випадку та індивідуальних особливостей пацієнта.

    Для усунення помилкового суглоба використовуються загальні і місцеві заходи.

    Загальні лікувальні заходи

    Хворим із хибними суглобами рекомендуються заходи, спрямовані на підвищення м’язового тонусу, стабілізацію кровообігу в псевдоартрозе, збереження і відновлення функцій ураженої ноги або руки. Для цього пацієнтам призначаються фізіотерапевтичні процедури, масаж і комплекс вправ лікувальної фізкультури.

    Місцеве лікування

    Місцеве лікування псевдоартрозів передбачає проведення операції, мета якої спрямована на створення сприятливих умов для правильного зрощення відламків. Для цього їх кінці зближуються і знерухомлюються. Під час втручання хірург приділяє увагу не тільки зближення відламків, але й створює умови для адекватного кровообігу в області перелому. Крім цього, проводиться профілактика інфікування або лікування гнійних ускладнень.

    Місцеве лікування може проводитися за такими методиками:

    • компресійно-дистракційний остеосинтез;
    • стійкий остеосинтез;
    • кісткова пластика.

    Тактика місцевого лікування вибирається в залежності від різновиду помилкового суглоба. При гіпертрофічній формі операція може бути внеочаговой – на кінцівку накладається компресійно-дистракційний апарат. А при атрофічному псевдоартрозе для відновлення цілісності зламаної кістки попередньо доводиться проводити її пластику.

    При виборі методики хірургічної операції враховується і місце локалізації псевдоартрозів:

    • при навколосуглобових локалізації виконується компресійно-дистракційний остеосинтез;
    • при локалізації на верхньої або середньої третини стегна – проводиться інтрамедулярний остеосинтез;
    • при локалізації на променевої кістки (з розвитком косорукості) – спочатку проводиться апаратна дистракція, а потім – кісткова пластика;
    • при локалізації на плечовий або великогомілкової кістки – виконується компресійно-дистракційний остеосинтез.

    Компресійно-дистракційний остеосинтез

    Цей метод лікування виконується за допомогою забезпечують зіставлення відламків спеціальних апаратів. При цьому зламана рука або нога повинна бути повністю нерухомою. Апарат дозволяє забезпечити максимальне наближення і взаємне здавлювання решт зламаної кістки. Крім цього, цей метод дає можливість усувати або деформації укорочення кінцівок. Для забезпечення іммобілізації застосовуються апарати Калнберза, Ілізарова та ін Суть методу полягає у видаленні ділянок кістки, що утворюють несправжній суглоб, їх зближення і притисненні один до одного. Після утворення кісткової мозолі відламки починають поступово відводити один від одного, відновлюючи довжину кінцівки і цілісність кістки.

    Стійкий остеосинтез

    Для виконання цього методу лікування застосовуються спеціальні фіксатори (пластини, стрижні), які забезпечують необхідний для зрощення зіткнення і нерухомість уламків пошкодженої кістки. Для їх накладення під час хірургічного втручання проводиться оголення пошкоджених місць кістки. При гіпертрофічному псевдоартрозе зрощення кістки за допомогою стійкого остеосинтезу відбувається без виконання операції по пластиці кістки, але при атрофічних несправжніх суглобах це попереднє втручання повинно проводитись.

    Кісткова пластика

    Лікувальна фізкультура — один з методів реабілітації після операції з приводу помилкового суглоба.

    Цей хірургічний метод застосовується нечасто, а тільки у випадках необхідності стимуляції остеогенезу при атрофічних псевдоартрозах. Перед проведенням таких операцій обов’язково усунення гнійних процесів, виконання висічення рубцевих змін і пластики шкіри. З моменту завершення лікування гнійних ускладнень до дати проведення операції по пластиці кістки повинно пройти не менше 8-12 місяців.


    Реабілітація та результати

    Тривалість іммобілізації ураженої кінцівки при хибних суглобах в 2-3 рази триваліший, ніж при лікуванні звичайного перелому такої ж кістки. Після її завершення хворому призначається програма реабілітації:

    • масаж;
    • фізіотерапевтичні процедури;
    • лікувальна фізкультура;
    • санаторно-курортне лікування.

    Віддалені прогнози результатів реабілітації хворих з псевдоартрозами сприятливі:

    • хороший результат – у 72%;
    • задовільний результат – у 25%;
    • поганий результат – у 3%.

    Поява помилкового суглоба є наслідком внутрішньоутробної патології або ускладненням неправильного і обтяженого плином інших захворювань лікування звичайного перелому.

    Масаж також входить в програму реабілітації після оперативного усунення помилкового суглоба.

    Для усунення псевдоартрозів застосовуються різні хірургічні методики, що дозволяють добитися нормального зрощення кісткових уламків та усунення деформацій кінцівки.

    До якого лікаря звернутися

    Лікування несправжніх суглобів займається лікар ортопед-травматолог. Це складна патологія, хірургічне втручання при ній проводиться у великих медичних центрах, які необхідно отримати направлення за місцем проживання. У цьому випадку лікування для хворого при наявності медичного поліса безкоштовне.

    21/1

     

    загрузка...

    Оставить комментарий

    Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

    *