Главная » Хвороби та лікування » МРТ надниркових залоз: показання, протипоказання, методика

МРТ надниркових залоз: показання, протипоказання, методика

Надниркова залоза – це парний орган, розташований над верхнім полюсом нирок. Їх клітини синтезують цілий ряд гормонів, життєво необхідних нашому організму. На щастя, хвороби надниркових залоз зустрічаються досить рідко. Проте, з’явившись, патологія цього органу вимагає негайної діагностики і подальшої адекватної терапії.

Щоб виставити правильний діагноз, ендокринолог направляє пацієнта на ряд обстежень, серед яких аналіз крові на вміст у ній гормонів, УЗД органів заочеревинного простору, комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Одним з найбільш інформативних методів діагностики є саме МРТ – найчастіше він справляється зі своїм завданням там, де інші дослідження виявилися безсилі. Саме про МРТ надниркових залоз – показання і протипоказання, методикою проведення, а також про деяких інших важливих стосовно даного методу питаннях піде мова в нашій статті.

Зміст

Суть МРТ, переваги

МРТ надниркових залоз – це метод діагностики, який ґрунтується на реєстрації ЯМР (ядерно-магнітного резонансу або відгуку) тканин органу у відповідь на чинне на них індуковане магнітне поле. Структура залози пошарово сканується, інформація надходить в комп’ютер, і на монітор проектується тривимірне зображення обстежуваної структури.

Стрілками вказані лімфоми надниркових залоз.

В МРТ існує таке поняття, як Т1 та Т2-зважені зображення. Т1 і Т2 – це час релаксації, за яке протони досліджуваних біологічних тканин повертаються до рівноважного стану. Ми не будемо заглиблюватися в нетрі фізичних основ цих процесів – стаття не про це, так і для читача така інформація не важлива. Скажемо тільки, що у здорових та хворих тканин дані показники різні.

Дослідження дозволяє лікарю-рентгенологу виявити в області надниркових залоз об’ємні утворення, визначити їх точне місце розташування, структуру, чіткість або розмитість контурів, взаємини з тканинами, розташованими поруч.

До явних плюсів цього методу діагностики можна віднести неінвазивність (він не пов’язаний з проникненням сторонніх тіл у структури організму), відсутність впливу на організм шкідливого іонізуючого випромінювання, можливість детального дослідження навіть найбільш дрібних утворень і, звичайно, високу інформативність, достовірність отриманої інформації.

При проведенні МРТ можуть бути виявлені такі пухлини надниркових залоз: аденома, альдостерома, кортикоэстрома, глюкоальдостерома, андростерома, нейробластома, феохромоцитома.

Види

Існує 2 виду магнітно-резонансної томографії надниркових залоз – нативна (тобто без застосування контрасту) і з контрастним підсиленням.

Визначити точну межу між кірковим шаром і мозковим речовиною наднирників за допомогою нативної МРТ не завжди можливо, тому у випадках, де цей момент дуже важливий для постановки вірного діагнозу хворому показано дослідження із застосуванням контрасту.

В якості такого застосовуються не йодовмісні речовини, використовувані при проведенні КТ, а спеціальні парамагнітні розчини (гадоліній, магневист та інші). Плюсом цих препаратів є більш низька порівняно з йодовмісними алергенність.

МРТ з контрастом також дозволяє відрізнити злоякісне новоутворення від доброякісного. Структура його, як правило, неоднорідна, межі – нечіткі, розмиті, поверхня може бути горбистою. Крім того, злоякісні пухлини найчастіше мають досить великі розміри.

Контраст вводиться внутрішньовенно безпосередньо перед процедурою діагностики.


Показання до дослідження

Магнітно-резонансна томографія наднирників рекомендована пацієнтам, у яких визначаються ознаки ендокринної патології, ймовірно, викликані патологічним процесом саме в цих органах.

Зокрема, це:

  • синдром Іценко-Кушинга (характерний перерозподіл жирової клітковини в поєднанні з атрофією м’язів верхніх і нижніх кінцівок);
  • розлади психоемоційної сфери;
  • підвищений артеріальний тиск, який поєднується з вираженою слабкістю м’язів і симптомами порушення роботи нирок;
  • тахікардія (прискорене серцебиття) в поєднанні з вищезазначеними симптомами;
  • зміни в зовнішності, що не відповідають підлозі пацієнта;
  • передчасний статевий розвиток;
  • зміни, виявлені в крові (зменшення в ній рівня глюкози і натрію, підвищений вміст калію);
  • зафіксоване лабораторно зміна рівня гормонів наднирників в крові.

Також МРТ проводять при випадково виявленої пухлини цього органу (инциденталоме) з метою верифікації її будови і після проведеного оперативного лікування для того, щоб проконтролювати, чи не виникло новоутворення знову.

Протипоказання

Не застосовують цей метод дослідження в наступних ситуаціях:

  • в організм хворого імплантований кардіостимулятор;
  • в його тілі є якісь предмети з металу (стенти, кліпси, уламки та інші);
  • точно відомо, що у пацієнта алергія на контрастну речовину (у разі, якщо показана МРТ з контрастним підсиленням).

Ці протипоказання – абсолютні, тобто пацієнту, у якого вони є, ні при яких умовах не можна проводити МРТ.

Існують і відносні протипоказання. Це стани, які можуть стати причиною деяких труднощів і ускладнень при проведенні МРТ надниркових залоз. Тим не менш, у ряді випадків встановити діагноз, застосовуючи цей метод діагностики, виявляється важливіше, і лікар все-таки призначає його пацієнта, враховуючи і беручи до уваги можливі небажані реакції. Отже, відносні протипоказання такі:

  • боязнь замкнутого простору (або клаустрофобія); оскільки багато моделей томографів закриті, то в процесі діагностики у такого пацієнта може розвинутися напад паніки; щоб запобігти цьому, перед сеансом людині пропонують прийняти заспокійливий препарат або ж проводять його за допомогою томографа відкритого типу;
  • епілепсія (дослідження може спровокувати розвиток чергового нападу судом);
  • перші 2 триместру вагітності (на цьому етапі відбувається закладка і основний розвиток всіх органів і систем плода; оскільки дослідження впливу магнітного поля на плід не проводилися, рекомендовано утриматися від проведення МРТ надниркових залоз у вагітних; тим не менш, іноді даний метод діагностики все-таки застосовується у цієї категорії пацієнток, при цьому не зафіксовано хоча б 1 випадок негативних наслідків для плода);
  • відсутність можливості хворого зберігати в процесі дослідження нерухомість (нерухоме майно – один з найважливіших факторів, що впливають на якість, достовірність дослідження; деякі хворі в силу супутньої патології не можуть контролювати свої рухи; це стосується і дітей дошкільного віку, а іноді і молодшого шкільного віку; якщо у таких пацієнтів виникає необхідність проведення МРТ, її здійснюють під загальною анестезією (наркозом));
  • вкрай важкий загальний стан хворого;
  • маса тіла пацієнта більше 120 кг (деякі апарати не розраховані на таку високу навантаження).

Підготовка до МРТ

Цей метод діагностики не вимагає особливої підготовки до нього. Якщо пацієнту призначено процедура з контрастним посиленням, її слід проводити натщесерце, щоб уникнути аспірації блювотних мас у випадку ускладнень, а також зменшити ризик нудоти і блювоти як побічних ефектів контрастної речовини. Також напередодні дослідження йому слід виключити з раціону продукти, що підсилюють газоутворення в шлунку і кишечнику (газовані напої, капусту, бобові та інші). Надлишок газу спотворить зображення, отримане при томографії, а значить, знизить її інформативність.

Звичайно, якщо МРТ необхідно робити негайно, то питання підготовки до неї відпадає сам собою.


Методика дослідження

 

Перед тим, як увійти в кабінет з томографом, пацієнт знімає з себе всі предмети, у складі яких є метал (сережки, ланцюги, кільця, пірсинг, одяг з металевими гудзиками, кнопками, запонками), також він залишає зовні годинник і ключі. Це робиться у зв’язку з тим, що метал спотворює магнітне поле, що випромінюється томографом, що відбивається на результатах дослідження.

Потім пацієнт вкладається на стіл-транспортер томографа в положення на спині. Одночасно з цим помічник лікаря вводить йому у вену контрастну речовину, після чого відразу ж починається процес діагностики.

Стіл з пацієнтом на ньому в’їжджає в тунель, де відбувається безпосередньо сканування, зупиняючись на рівні нирок і надниркових залоз. Сканування здійснюється у двох площинах: поперечної і фронтальним. Оптимальна товщина зрізу – 5 мм. Щоб отримати максимально якісне зображення, пацієнт повинен лежати нерухомо і синхронізувати своє дихання з виконанням знімків.

Під час процедури людина розташований у кабінеті з томографом один (якщо дослідження проводять дитині, з них залишається хто-небудь з родичів, який також залишає за дверима всі металеві предмети), однак він має можливість спілкуватися з лікарем-рентгенологом, що знаходяться в сусідньому кабінеті за монітором комп’ютера, по гучномовному зв’язку. В середньому тривалість процедури становить від півгодини до 45 хвилин.

Відчуття пацієнта при МРТ і побічні ефекти методу

Якщо пацієнту встановлений кардіостимулятор, МРТ йому протипоказана.

У переважній більшості випадків обстежуваний не відчуває в процесі діагностики будь-яких нових і неприємних для себе відчуттів. Він чує ритмічний стукіт, яким супроводжується робота апарату МРТ. При необхідності пацієнт спілкується з лікарем.

Особи, яким введено контрастну речовину, звертають увагу на дискомфорт в процесі ін’єкції. Також у них можуть виникнути нудота та/або блювання.

В окремих пацієнтів розвиваються алергічні реакції на контраст – від ізольованого свербіння шкірних покривів до анафілактичного шоку. Легкі форми алергії можуть пройти навіть без ліків, а важкі вимагають надання невідкладної медичної допомоги. На щастя, алергія на парамагнітні контрасти трапляється набагато рідше, ніж на ті, які містять йод.

МРТ надниркових залоз: розшифровка результатів

Нормальний, здоровий наднирник на знімках МРТ може мати досить різноманітну форму: лінійну, V-образну, Y-подібну або навіть трикутну. Розміри його варіюються в досить широких межах. Найбільше значення в діагностиці має оцінка їх товщини (максимальне її значення – 10 мм) і товщини ніжок (норма – до 5 мм). Структура наднирника однорідна, він добре помітний на тлі підшкірної жирової клітковини.

Кортикостерома

МРТ виявляє цю пухлину в 100 % випадків. Злоякісна кортикостерома, як правило, характеризується великими розмірами, неоднорідною структурою з наявністю великої кількості кістозних порожнин.

Альдостерома

Стрілками показані феохромоцитоми в поєднанні з карциномами.

Це новоутворення невеликого розміру та однорідної структури. На Т1 і Т2-зважених зображеннях визначається изоинтенсивный (тобто яскравість його порівняно з навколишніми тканинами однакова) сигнал. У двох з трьох пацієнтів виявляється солітарна аденома (тобто пухлина одна), а у кожного третього має місце дифузно-вузлова гіперплазія наднирників (тобто в ньому локалізується велика кількість новоутворень маленького розміру).

Феохромоцитома

Для цієї пухлини характерний гиперинтенсивный сигнал (тобто на томограмі вона виглядає більш яскравим, ніж тканини, що оточують її) на Т2-зважених зображеннях. Пухлина злоякісної природи зазвичай має великі розміри.

Чи є альтернатива МРТ?

МРТ – не такий вже незамінний метод щодо діагностики хвороб надниркових залоз. Їй ні в чому не поступається рентгенівська комп’ютерна томографія. Цей метод дослідження іноді навіть перевершує МРТ, оскільки сучасні комп’ютерні томографи мають широкі можливості відтворення зрізів в різних площинах.

Також при неможливості виконати МРТ або в складних діагностичних ситуаціях пацієнту може бути рекомендовано проведення сцинтиграфії надниркових залоз.

Висновок

Магнітно-резонансна томографія наднирників – це один з високоінформативних методів, що дозволяють діагностувати багато патологічні процеси в даному органі: визначити факт їх наявності, локалізацію, структуру, чіткість контурів і взаємини з оточуючими тканинами.

Альдостерома на МРТ

Практично не має протипоказань, може застосовуватися і у дітей, і у дорослих, і у літніх пацієнтів. Не вимагає серйозної підготовки до дослідження і перебування в стаціонарі після обстеження – пацієнт відразу ж може йти додому і займатися цікавими йому справами.

Побічні реакції і ускладнення виникають рідко і, як правило, проходять самі або після прийому стандартних лікарських препаратів.

Якщо немає можливості провести МРТ, альтернативою цьому методу діагностики є рентгенівська комп’ютерна томографія або сцинтиграфія надниркових залоз.

До якого лікаря звернутися

Для того, щоб пройти МРТ надниркових залоз, необхідно напрямок від ендокринолога з зазначенням передбачуваного діагнозу і мети дослідження. Інтерпретацію результатів МРТ проводить лікар променевої діагностики. При цьому важливим є досвід і кваліфікація лікаря. Тому бажано виконувати дослідження в діагностичних центрах, які мають сучасне обладнання і добре навчений персонал.

19/1

 

загрузка...

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*