Главная » Краса і здоров'я » Інгаляційна терапія – як правильно проводити?

Інгаляційна терапія – як правильно проводити?

Інгаляція з латинської перекладається як «вдихати». Власне, ця процедура і означає вдихання пари або аерозолю. Проводити інгаляцію можна двома способами:

  • Додаємо лікарська речовина в гарячу воду і вдихаємо його пари (домашній спосіб інгаляції);
  • За допомогою спеціального пристрою – інгалятора проводимо лікувальну процедуру – вдихаємо пари.

Про інгаляторах

Принцип дії інгаляторів заснований на тому, що лікарська речовина змішується з газом і вже в такому вигляді надходить у верхні дихальні шляхи. Під газом розуміють кисень, повітря або пару. Будь-який з цих трьох речовин подається струменем. В результаті у верхні дихальні шляхи потрапляє суміш, яка володіє вираженими лікувальними властивостями.

В інгаляторі лікарська речовина під дією ультразвукового випромінювання розпадається на дрібні краплі.

В аптеці можна придбати інгалятори двох типів – струменеві і ультразвукові. Струменеві інгалятори більш поширені. Принцип їх дії такий: прилад підігріває воду вище 100 градусів, з нього починає виходити пар. У спеціальну ємність приладу-інгалятора потрібно залити рекомендоване за інструкцією лікарський речовин, дотримуючись дозування. Відповідно, краплі пари змішуються з ліками. Людина вдихає лікарська речовина, в результаті чого у верхніх дихальних шляхах настає полегшення.

Ультразвуковий інгалятор називають небулайзер. Принципова його відмінність від парового в тому, що на виході ми отримуємо найдрібніші частинки у вигляді туману. Причому, вони на відміну від пари, не обпалюють (їх температура нижче 80 градусів).

Показання до використання

Показання до використання небулайзерів:

  • Захворювання верхніх дихальних шляхів;
  • Бронхіальна астма;
  • Бронхіт в гострій і хронічній формі;
  • Пневмонія;
  • Туберкульоз.

Необхідно знати і відрізняти:

  • Паровий інгалятор використовують, якщо потрібно вилікувати захворювання верхніх дихальних шляхів;
  • Небулайзер допоможе вилікувати захворювання нижніх дихальних шляхів, а також бронхіальну астму, бронхіти, бронхіоліти, пневмонію. В якості лікарського засобу рекомендовано використовувати гормони, що володіють протизапальною дією, спеціальні відхаркувальні засоби, препарати від спазму бронхів.
  • При гострих респіраторних вірусних інфекціях потрібен паровий інгалятор.

Бажано, щоб небулайзер був у будинку, де є діти або дорослі хворіють бронхіальною астмою, хронічними запальними процесами нижніх дихальних шляхів. Також, він знадобиться тим хворим, хто проходить основне лікування в стаціонарі лікарні, а вдома йому потрібно підтримувати лікувальний ефект.

Користуватися небулайзером без показань не рекомендується!

Парові інгаляції

Принцип дії парових інгаляцій, насамперед, полягає в фізичних властивостях пара – це підвищена вологість (100%) і дуже висока температура. Тепле вологе повітря, проникаючи у верхні дихальні шляхи, впливає на скопилася там слиз. Як наслідок, нормалізується і активізується кровообіг, відбувається набряк слизових оболонок, харкотиння відкашлюється і виводиться.

Парові інгаляції показані при сухому кашлі, тобто тоді, коли мокротиння потрібно зволожувати, щоб її вивести з дихальних шляхів. Якщо кашель продуктивний, тобто хворий інтенсивно відкашлюється, то в такому випадку не має сенсу проводити парову інгаляцію.

Важливо! Необхідно знати, що парові інгаляції:

  • У дитячому віці проводити парові інгаляції дуже ризиковано, оскільки це може спричинити обструкцію дихальних шляхів.
  • Ні в якому разі не проводите парові інгаляції дітям першого року життя.
  • Парові інгаляції ефективні при ГРВІ, але категорично не рекомендуються при гострих запальних процесах – тонзиліті, эпиглоттите.
  • При одночасному сухому кашлі і отиті – парові інгаляції протипоказані, так як є ризик набухання слухової труби.
  • Інгаляції не повинні бути тривалими, навпаки – нетривалими, але частими. Це сприяє тому, що харкотиння у верхніх дихальних шляхах не буде накопичуватися і при цьому хворий зможе її откашлять.
  • Тривало інгаляції 2-3 хвилини. Частота інгаляція – до 4 разів на добу (не більше!).
  • Лікувальний ефект від інгаляції може проявитися тільки через 30-40 хвилин після її проведення, так що наберіться терпіння, якщо мокрота не починає відходити відразу.
  • Заборонено проводити парову інгаляцію при температурі тіла 37,5 градусів.
  • Якщо хочете, щоб парова інгаляція мала свій ефект, то дотримуйтесь та інші фактори, які сприяють одужанню – рясне пиття, прохолодне вологе повітря в кімнаті (частіше провітрюйте приміщення).
  • Якщо під час проведення парової інгаляції боляче і дискомфортно, її треба припинити і звернутися до лікаря за з’ясуванням причини.
  • При ураженнях дихальних шляхів – виразках, стоматиті, кровотечах категорично не рекомендується проводити інгаляцію.
  • Не робіть пар занадто гарячим – ви можете пошкодити ніжну слизову оболонку дихальних шляхів, що підвищує ризик виникнення опіків.

Рекомендації

Для інгаляцій рекомендується використовувати мінеральну воду Боржомі, Поляна Квасова, Терсинка, Ельбрус, Рычалсу, Набеглаві. В інгалятор допускається додавання ефірних масел – буквально кілька крапель. Основна діюча речовина при парової інгаляції – лікарський препарат, призначений лікарем.

Рекомендовані трави для проведення інгаляцій: ромашка, мати-й-мачуха, шавлія, ромашка, лаванда, евкаліпт, кора дуба, листя чорної смородини, сосна. Їх можна придбати в аптеці. Серед ефірних масел виділяють – ялицеве, лавандова, ялівцеве, кедрове, масло чайного дерева. Лікарські препарати вибирають противірусні, антибактеріальні, ранозагоювальні, протизапальні, знезаражувальні. В кожному окремому випадку найменування медикаменту уточнюється у лікаря. Не варто займатися самолікуванням.

 

загрузка...

Оставить комментарий

Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

*